Прага, 6 лютого 2002 – Після того, як президент США Джордж Буш назвав трійку головних країн так званої «осі зла» і не оминув при цьому Іран, керівники цієї держави висловили низку заперечень щодо їхньої причетності до підтримки світового тероризму та інших небезпечних збройних оборудок усередині країни.
У вівторок держсекретар США Колін Пауел під час виступу у сенаті зауважив, що визначення головних країн «осі зла» не означає з боку Вашінґтона, «що ми не готові до діалогу» з цими країнами. Агенство Ройтерз також звертає увагу на вчорашню заяву представника Тегерана, яку порівнює з «оливковою гілкою миру» на адресу США.
Це дещо контрастує з нещодавніми звинуваченнями Ірану у зв’язках із терористами, що пролунали з уст міністра оборони США Доналда Рамсфелда, котрий заявив журналістам: «у нас немає ніяких сумнівів в тому, що чимало бойовиків Аль-Каєди і руху Талібан знайшли схованку в Ірані. І не виключено, що серед них був Усама бин Лядин».
Іранська сторона визнає, що не змогла встановити абсолютного контролю на 1000-кілометровому кордоні з Афганістаном і попереджала про це американців. Ба більше, Тегеран закликає допомогти йому в охороні цього кордону. Про це висловився міністр закордонних справ цієї країни.
Разом із тим офіційні особи, включно з міністром оборони Ірану Алі Шамхані, відкидають звинувачення з боку Америки у тому, що нібито дали притулок членам Талібану чи бойовикам Аль-Каєди з Осамою бин Лядином. Тегеран наголосив, що він був у твердій опозиції супроти режиму талібів аж до його краху минулого року.
Міністр закордонних справ Ірану Камал Харазі у листі на адресу Генсека ООН відкидає звинувачення його країни у виробництві зброї масового знищення, а віднесення Джорджем Бушем Тегарану до «осі зла» Харазі ввважає призначеним для внутрішнього вжитку у США з метою досягти переконливішої підтримки збільшення військового бюджету Америки. Разом із тим міністр оборони Ірану сказав у вівторок, що американська присутність в Афганістані є «загрозою» для його країни.
Оглядачі вважають головною причиною американсько-іранського загострення останніми тижнями причетність певних сил в Ірані до продажу зброї Палестинській автономії і збройної підтримки ісламських терористів на території Лівану. У середу начальник генерального штабу Ізраїлю Шауль Мофаз попередив журналістів про загрозу його країні з боку Ірану. За його словами, іранський уряд уже давно і досить успішно реалізує програми, пов’язані з розробкою неконвенційної зброї масового знищення, а також модернізації ракетних озброєнь.
Прогрес в американсько-іранських стосунках, як уважають оглядачі, почав гальмуватися з грудня минулого року, коли колишній іранський президент Алі Акбар Хашемі Рафсанджані публічно розповідав, як би було добре, коли б якась ісламська країна отримала ядерну зброю. Він, зокрема, сказав: «Застосування хоча б однієї ядерної бомби в Ізраїлі знищить там усе». Це зміцнило підозри Вашінґтона стосовно ядерних амбіцій Ірану.
Ще більше загострило ситуацію судно зі зброєю, яка прямувала до Палестинської автономії, як уважають, із іранських теренів. І сьогодні важко сказати про якісь переспективи відновлення американсько-іранського діалогу.
У вівторок держсекретар США Колін Пауел під час виступу у сенаті зауважив, що визначення головних країн «осі зла» не означає з боку Вашінґтона, «що ми не готові до діалогу» з цими країнами. Агенство Ройтерз також звертає увагу на вчорашню заяву представника Тегерана, яку порівнює з «оливковою гілкою миру» на адресу США.
Це дещо контрастує з нещодавніми звинуваченнями Ірану у зв’язках із терористами, що пролунали з уст міністра оборони США Доналда Рамсфелда, котрий заявив журналістам: «у нас немає ніяких сумнівів в тому, що чимало бойовиків Аль-Каєди і руху Талібан знайшли схованку в Ірані. І не виключено, що серед них був Усама бин Лядин».
Іранська сторона визнає, що не змогла встановити абсолютного контролю на 1000-кілометровому кордоні з Афганістаном і попереджала про це американців. Ба більше, Тегеран закликає допомогти йому в охороні цього кордону. Про це висловився міністр закордонних справ цієї країни.
Разом із тим офіційні особи, включно з міністром оборони Ірану Алі Шамхані, відкидають звинувачення з боку Америки у тому, що нібито дали притулок членам Талібану чи бойовикам Аль-Каєди з Осамою бин Лядином. Тегеран наголосив, що він був у твердій опозиції супроти режиму талібів аж до його краху минулого року.
Міністр закордонних справ Ірану Камал Харазі у листі на адресу Генсека ООН відкидає звинувачення його країни у виробництві зброї масового знищення, а віднесення Джорджем Бушем Тегарану до «осі зла» Харазі ввважає призначеним для внутрішнього вжитку у США з метою досягти переконливішої підтримки збільшення військового бюджету Америки. Разом із тим міністр оборони Ірану сказав у вівторок, що американська присутність в Афганістані є «загрозою» для його країни.
Оглядачі вважають головною причиною американсько-іранського загострення останніми тижнями причетність певних сил в Ірані до продажу зброї Палестинській автономії і збройної підтримки ісламських терористів на території Лівану. У середу начальник генерального штабу Ізраїлю Шауль Мофаз попередив журналістів про загрозу його країні з боку Ірану. За його словами, іранський уряд уже давно і досить успішно реалізує програми, пов’язані з розробкою неконвенційної зброї масового знищення, а також модернізації ракетних озброєнь.
Прогрес в американсько-іранських стосунках, як уважають оглядачі, почав гальмуватися з грудня минулого року, коли колишній іранський президент Алі Акбар Хашемі Рафсанджані публічно розповідав, як би було добре, коли б якась ісламська країна отримала ядерну зброю. Він, зокрема, сказав: «Застосування хоча б однієї ядерної бомби в Ізраїлі знищить там усе». Це зміцнило підозри Вашінґтона стосовно ядерних амбіцій Ірану.
Ще більше загострило ситуацію судно зі зброєю, яка прямувала до Палестинської автономії, як уважають, із іранських теренів. І сьогодні важко сказати про якісь переспективи відновлення американсько-іранського діалогу.
