Прага, 6 лютого 2002 – Без запровадження ефективного законодавства Україна не може сподіватися на те, що її викреслять зі списку країн, які дозволяють відмивання грошей. Так прокоментував в інтерв’ю Радіо Свобода нещодавнє рішення Групи Фінансових Дій її генеральний секретар Патрік Мулетт. Минулої п’ятниці на своєму пленарному засіданні у Гонконґу Група Фінансових Дій вирішила залишити Україну у своєму списку з 19 країн, що не борються з відмиванням грошей.
Події 11 вересня в Америці надали новий поштовх міжнародним зусиллям щодо запобігання легалізації злочинних капіталів. Як показало розслідування терористичних актів, терористи використовують світову фінансову систему для відмивання кримінальних грошей, завдяки яким вони фінансують свою діяльність. Оскільки фінансові системи різних країн пов’язані між собою, кримінальні гроші можуть пройти українськими банками з тою самою ймовірністю, що і банками Саудівської Аравії чи Непалу.
Різниця полягає лише в тому, як саме в кожній окремій країні запобігають незаконному рухові капіталу. Тому Україна, незважаючи на те, що її банківський сектор є малий і нерозвинений, не зможе залишитися поза увагою міжнародних організацій, якщо вона не змінить свого ставлення до боротьби з відмиванням грошей. Так можна трактувати увагу до України з боку міжурядової організації Група Фінансових Дій, яка у вересні минулого року внесла Україну до свого чорного списку держав, що дозволяють відмивання грошей.
Головна проблема, на думку генерального секретаря Групи Фінансових Дій Патріка Мулетта, полягає в тому, що в Україні відсутнє законодавство, яке би створило основу для цілої системи запобігання відмиванню грошей. «Україні потрібне чітке законодавство, ухвалене парламентом, підписане президентом та запроваджене», – говорить Патрік Мулетт. Він наголошує, що це був би перший крок до усунення України з чорного списку його організації.
Укази президента про обов’язкове повідомлення про трансакції з підозрілими сумами та про формування фінансової розвідки, що набули чинності з 1 січня цього року, Патрік Мулетт уважає недостатніми кроками навіть для того, щоб їх обговорювати серед керівників Групи Фінансових Дій, які ухвалюють рішення про включення чи виключення якоїсь країни зі списку. «Поступ, який було зроблено досі в Україні, не достатній для того, щоб розглядатися на пленарному засіданні Групи», – сказав Патрік Мулетт.
Генеральний секретар Групи Фінансових Дій також наголосив, що українські урядовці так і не зуміли пояснити його організації, які зміни внесуть зазначені укази до нинішньої системи: «У випадку України є потреба в більшій ясності. Нам зовсім не зрозуміло, що президентські укази змінять в Україні».
Брак комунікації – це те, на що скаржаться не лише у Групі Фінансових Дій. Подібні проблеми існують у стосунках України і з іншими міжнародними організаціями.
Зі свого боку Група Фінансових Дій говорить, що її вимоги чіткі, і українські чиновники їх добре знають. І те, як швидко Україна зможе бути викреслена зі списку країн, що дозволяють відмивання грошей, залежить тільки від неї самої.
Події 11 вересня в Америці надали новий поштовх міжнародним зусиллям щодо запобігання легалізації злочинних капіталів. Як показало розслідування терористичних актів, терористи використовують світову фінансову систему для відмивання кримінальних грошей, завдяки яким вони фінансують свою діяльність. Оскільки фінансові системи різних країн пов’язані між собою, кримінальні гроші можуть пройти українськими банками з тою самою ймовірністю, що і банками Саудівської Аравії чи Непалу.
Різниця полягає лише в тому, як саме в кожній окремій країні запобігають незаконному рухові капіталу. Тому Україна, незважаючи на те, що її банківський сектор є малий і нерозвинений, не зможе залишитися поза увагою міжнародних організацій, якщо вона не змінить свого ставлення до боротьби з відмиванням грошей. Так можна трактувати увагу до України з боку міжурядової організації Група Фінансових Дій, яка у вересні минулого року внесла Україну до свого чорного списку держав, що дозволяють відмивання грошей.
Головна проблема, на думку генерального секретаря Групи Фінансових Дій Патріка Мулетта, полягає в тому, що в Україні відсутнє законодавство, яке би створило основу для цілої системи запобігання відмиванню грошей. «Україні потрібне чітке законодавство, ухвалене парламентом, підписане президентом та запроваджене», – говорить Патрік Мулетт. Він наголошує, що це був би перший крок до усунення України з чорного списку його організації.
Укази президента про обов’язкове повідомлення про трансакції з підозрілими сумами та про формування фінансової розвідки, що набули чинності з 1 січня цього року, Патрік Мулетт уважає недостатніми кроками навіть для того, щоб їх обговорювати серед керівників Групи Фінансових Дій, які ухвалюють рішення про включення чи виключення якоїсь країни зі списку. «Поступ, який було зроблено досі в Україні, не достатній для того, щоб розглядатися на пленарному засіданні Групи», – сказав Патрік Мулетт.
Генеральний секретар Групи Фінансових Дій також наголосив, що українські урядовці так і не зуміли пояснити його організації, які зміни внесуть зазначені укази до нинішньої системи: «У випадку України є потреба в більшій ясності. Нам зовсім не зрозуміло, що президентські укази змінять в Україні».
Брак комунікації – це те, на що скаржаться не лише у Групі Фінансових Дій. Подібні проблеми існують у стосунках України і з іншими міжнародними організаціями.
Зі свого боку Група Фінансових Дій говорить, що її вимоги чіткі, і українські чиновники їх добре знають. І те, як швидко Україна зможе бути викреслена зі списку країн, що дозволяють відмивання грошей, залежить тільки від неї самої.
