Київ, 7 лютого 2002 – Напередодні виборів роль мас-медія – і вітчизняних, і закордонних – є надзвичайно великою. Ця роль є навіть неоціненною. Засоби масової інформації спроможні і піднести політика чи партію на котурни, і опустити їх на грішну землю. Але проблема в тому, чи мають українські виборці нормальний доступ до мас-медія.
На сьогодні ситуація з доступом українського електорату до мас-медія практично не змінилася в порівнянні з попередніми роками. Київські виборці є у значно більш виграшному становищі, ніж реґіональні. За словами наукового керівника фонду “Демократичні ініціативи” Ірини Бекешкіної, столичний електорат розбещений стосовно джерел інформації. Але цікаво: що більша поінформованість про діяльність партій і блоків та окремих політиків, то важче виборцям визначитися з вибором. Так відбувається тому, що київські виборці є вибагливішими та прагматичнішими у своєму виборі.
А оскільки, каже Ірина Бекешкіна, партії й блоки поки не пропонують конкретних програм, то людині розумній важко комусь віддати симпатії. На периферії ситуація простіша, там меншою мірою дається взнаки принциповість, прагматичність та поінформованість виборців. Та й інформаційна блокада в реґіонах сильніша.
Ірина Бекешкіна каже, що на реґіонального виборця легше впливати. Однак серед політиків є різні погляди щодо ролі мас-медія у виборах. Позафракційний Віктор Суслов уважає, що кияни, безперечно, мають різнобічну інформацію. Але вона спрямовується в різних напрямках. Адже немає такого, щоб столичні мас-медія агітували за якусь одну чи дві політичні сили. І тому пан Суслов каже, що мас-медія не відіграватимуть вирішальної ролі.
Але буде задіяно потужний адміністративний ресурс. У Києві це вже відчувається, сказав Віктор Суслов: «Уже йдуть команди міської адміністрації по районах, уже провадяться робота з директорами шкіл, головними лікарями лікарень, іншими представниками влади. І тому я вважаю, що вирішальну роль відіграватиме адмінресурс. І тим більше це буде в реґіонах. Хоча в областях іще більше значення матиме фінансовий вплив. Тому що райони в Україні контролюються промислово-аграрно-фінансовими корпораціями. І саме ті, хто забезпечує реґіони пальним, насінням, виплачує зарплату, будуть вирішувати, хто повинен бути обраний від того чи іншого району, реґіону».
Окрім цього, пан Суслов стверджує, що виборці не зможуть протистояти адмінресурсові, оскільки стійкість їхня вичерпана.
Борис Безпалий із УНР, навпаки, каже, що багато залежатиме від мас-медія. Столичні мас-медія, на його думку, є необ’єктивними та упередженими. Недалеко від них утекли і реґіональні преса, радіо, телебачення, каже Безпалий: «Якщо це просто йде нахвалювання влади, то півбіди – українські громадяни до цього звикли. Але більш небезпечним буде, коли в різних мас-медія поширюватимуться нісенітниці і не буде можливості їх спростувати. Ото вже буде біда. І тому, гадаю, завдання влади всюди має бути – забезпечити нормальний доступ різних політичних сил до мас-медія. Вибір людей має бути свідомим. А він не може бути свідомим, якщо громадяни непоінформовані. Український електорат, на моє глибоке переконання, є розумним і виваженим. Але він недостатньо поінформований».
Це з одного боку – а з іншого як можна інформувати людей, коли мас-медія перекривають кран із повітрям? Як це, наприклад, відбувається в реґіонах із відімкненням трансляції Радіо Свобода.
На сьогодні ситуація з доступом українського електорату до мас-медія практично не змінилася в порівнянні з попередніми роками. Київські виборці є у значно більш виграшному становищі, ніж реґіональні. За словами наукового керівника фонду “Демократичні ініціативи” Ірини Бекешкіної, столичний електорат розбещений стосовно джерел інформації. Але цікаво: що більша поінформованість про діяльність партій і блоків та окремих політиків, то важче виборцям визначитися з вибором. Так відбувається тому, що київські виборці є вибагливішими та прагматичнішими у своєму виборі.
А оскільки, каже Ірина Бекешкіна, партії й блоки поки не пропонують конкретних програм, то людині розумній важко комусь віддати симпатії. На периферії ситуація простіша, там меншою мірою дається взнаки принциповість, прагматичність та поінформованість виборців. Та й інформаційна блокада в реґіонах сильніша.
Ірина Бекешкіна каже, що на реґіонального виборця легше впливати. Однак серед політиків є різні погляди щодо ролі мас-медія у виборах. Позафракційний Віктор Суслов уважає, що кияни, безперечно, мають різнобічну інформацію. Але вона спрямовується в різних напрямках. Адже немає такого, щоб столичні мас-медія агітували за якусь одну чи дві політичні сили. І тому пан Суслов каже, що мас-медія не відіграватимуть вирішальної ролі.
Але буде задіяно потужний адміністративний ресурс. У Києві це вже відчувається, сказав Віктор Суслов: «Уже йдуть команди міської адміністрації по районах, уже провадяться робота з директорами шкіл, головними лікарями лікарень, іншими представниками влади. І тому я вважаю, що вирішальну роль відіграватиме адмінресурс. І тим більше це буде в реґіонах. Хоча в областях іще більше значення матиме фінансовий вплив. Тому що райони в Україні контролюються промислово-аграрно-фінансовими корпораціями. І саме ті, хто забезпечує реґіони пальним, насінням, виплачує зарплату, будуть вирішувати, хто повинен бути обраний від того чи іншого району, реґіону».
Окрім цього, пан Суслов стверджує, що виборці не зможуть протистояти адмінресурсові, оскільки стійкість їхня вичерпана.
Борис Безпалий із УНР, навпаки, каже, що багато залежатиме від мас-медія. Столичні мас-медія, на його думку, є необ’єктивними та упередженими. Недалеко від них утекли і реґіональні преса, радіо, телебачення, каже Безпалий: «Якщо це просто йде нахвалювання влади, то півбіди – українські громадяни до цього звикли. Але більш небезпечним буде, коли в різних мас-медія поширюватимуться нісенітниці і не буде можливості їх спростувати. Ото вже буде біда. І тому, гадаю, завдання влади всюди має бути – забезпечити нормальний доступ різних політичних сил до мас-медія. Вибір людей має бути свідомим. А він не може бути свідомим, якщо громадяни непоінформовані. Український електорат, на моє глибоке переконання, є розумним і виваженим. Але він недостатньо поінформований».
Це з одного боку – а з іншого як можна інформувати людей, коли мас-медія перекривають кран із повітрям? Як це, наприклад, відбувається в реґіонах із відімкненням трансляції Радіо Свобода.
