Москва, 11 лютого 2002 – Ця подорож до Сибіру може вважатися безпрецедентною в історії російсько-українських взаємин. Адже раніше такі подорожі до реґіонів сусідньої держави українським керівництвом не практикувалися. Тепер можна сказати про те, що цією поїздкою Леонід Кучма намагається (і якраз перед парламентськими виборами в Україні) показати нові моменти в російсько-українських відносинах. Президент відвідує реґіони, що пов’язані з інтересами російського енергетичного комплексу. Варто нагадати, що люди, які є сьогодні найбільш серйозними постатями в цьому комплексі, можуть також вважатися людьми, які беруть активну участь у розвитку й української економіки, і так чи інакше пов’язані власними інтересами з інтересами українського політичного керівництва.
Також відбуваються зустрічі Леоніда Кучми з місцевими керівниками. Це теж люди досить впливові в паливно-енергетичному комплексі Російської федерації. Можна сказати, що в Києві намагаються сформувати власні взаємини з керівниками паливно-енергетичного комплексу Росії. Досвід деяких колег Кучми, скажімо, білоруського президента Аляксандра Лукашенка, демонструє, що такі взаємини справді є корисними, особливо, коли мова йде про певні проблеми, які існують у взаєминах між Росією та Україною, а конкретніше – про заборгованість України за російські енергоносії.
Ще один важливий аспект цієї подорожі. Це проблеми російського українства. Реґіони, які відвідує Леонід Кучма, завжди були місцями компактного поселення російських українців, а також громадян України, що виїхали на тимчасову працю до сусідньої держави. Можна сказати, що до останнього часу ніхто не переймався серйозно проблемами цих людей – як живуть громадяни України в іншій державі, як забезпечують їхні економічні, політичні, культурні потреби? Всі ці питання, поза сумнівом, також постануть «руба» під час перебування Леоніда Кучми в російському Сибіру.
Також відбуваються зустрічі Леоніда Кучми з місцевими керівниками. Це теж люди досить впливові в паливно-енергетичному комплексі Російської федерації. Можна сказати, що в Києві намагаються сформувати власні взаємини з керівниками паливно-енергетичного комплексу Росії. Досвід деяких колег Кучми, скажімо, білоруського президента Аляксандра Лукашенка, демонструє, що такі взаємини справді є корисними, особливо, коли мова йде про певні проблеми, які існують у взаєминах між Росією та Україною, а конкретніше – про заборгованість України за російські енергоносії.
Ще один важливий аспект цієї подорожі. Це проблеми російського українства. Реґіони, які відвідує Леонід Кучма, завжди були місцями компактного поселення російських українців, а також громадян України, що виїхали на тимчасову працю до сусідньої держави. Можна сказати, що до останнього часу ніхто не переймався серйозно проблемами цих людей – як живуть громадяни України в іншій державі, як забезпечують їхні економічні, політичні, культурні потреби? Всі ці питання, поза сумнівом, також постануть «руба» під час перебування Леоніда Кучми в російському Сибіру.
