Прага, 12 лютого ― Західні оглядачі коментують початок міжнародного суду над колишнім югославським президентом Слободаном Мілошевічем, який у вівторок розпочався у Гаазі. Деякі щоденники порівнюють його із Нюрнбергським процесом 1945 року над нацистами. Преса також аналізує поставки зброї до Афганістану й можливу заміну лідера Палестинської автономії.
Розмірковуючи над політичними наслідками суду над Мілошевічем, німецький щоденник “Франкфуртер Альґемайне Цайтунґ” зауважує, що попередні слухання справи югославського лідера засвідчили, наскільки різні позиції США і Європи у питанні Югославії. Захід, який звинувачує Мілошевіча у розпалюванні війни, ще 7 років тому ставився до нього, як до партнера, хоча про його діяння в Хорватії й Боснії-Герцеговині було добре відомо. Мілошевіч почувався рівним із світовими лідерами до підписання Дейтонських мирних угод у 1995 році, тобто Захід співпрацював з ним під час масового знищення мусульман у Сребреніці.
Редакційна стаття британської “Індепендент” наголошує: у роки, що розділяють Нюрнберґ від Гааги, усі спроби міжнародної спільноти притягнути до відповідальності підозрюваних у злочинах проти людства, не були успішними. Ані Пол Пот, ані Ауґусто Піночет не сіли на лави підсудних. Можливо, суд над Мілошевічем, припускає газета, стане прецедентом у міжнародному гуманітарному праві.
“Лє Монд” – французький щоденник - зазначає, що вперше колишнього главу держави судять за злочини проти свого народу, але, на жаль, Гаазький суд тмьяніє на тлі відмови Сполучених Штатів визнавати права військовополонених афганців. Бажання США, аби полонених Аль-Каїди судив військовий трибунал, суперечить духу й формі Гааги.
Колишній американський сенатор Ґарі Гарт на шпальтах газети “Бостон Ґлоуб” розмірковує над тим, що і без того слабке розрізнення понять “війна” та “злочин” після 11 вересня зникло взагалі. На його думку, Америка намагається боротися із тероризмом традиційними воєнними засобами, але тероризм – не війна, а злочин масового масштабу. Отже, США слід бути обережними, інакше боротьбою з тероризмом виправдовуватимуть будь-які війни.
“Росія постачатиме Афганістану зброю, а США це оплачуватимуть”, - так пише у вівторок щоденник “Берлінен Цайтунґ”. Він повідомляє, що міністр оборони Афганістану Фахім веде переговори у Москві про формування афганських збройних сил, яким не обійтися без російської зброї, що нею афганці добре володіють. Берлінська газета посилається на джерела в Раді Безпеки Росії, і пише, що Москва й Вашингтон вже майже домовилися про те, що поставки російської зброї до Афганістану оплачуватиме Пентагон.
Єрусалимський щоденник “Джерусалем Пост” коментує слова міністра закордонних справ Ізраїлю Переса, який сказав, що Арафата немає кому замінити. Отже, міняти політику доведеться Ізраїлю. Нині ізраїльський уряд подав на розгляд законодавчої ради Палестини новий план мирного врегулювання. Він складається з 4-ох етапів: починаючи від припинення вогню, замороження будівництва нових ізраїльських поселень, створення палестинської держави і закінчуючи переговорами про статус палестинських територій.
Розмірковуючи над політичними наслідками суду над Мілошевічем, німецький щоденник “Франкфуртер Альґемайне Цайтунґ” зауважує, що попередні слухання справи югославського лідера засвідчили, наскільки різні позиції США і Європи у питанні Югославії. Захід, який звинувачує Мілошевіча у розпалюванні війни, ще 7 років тому ставився до нього, як до партнера, хоча про його діяння в Хорватії й Боснії-Герцеговині було добре відомо. Мілошевіч почувався рівним із світовими лідерами до підписання Дейтонських мирних угод у 1995 році, тобто Захід співпрацював з ним під час масового знищення мусульман у Сребреніці.
Редакційна стаття британської “Індепендент” наголошує: у роки, що розділяють Нюрнберґ від Гааги, усі спроби міжнародної спільноти притягнути до відповідальності підозрюваних у злочинах проти людства, не були успішними. Ані Пол Пот, ані Ауґусто Піночет не сіли на лави підсудних. Можливо, суд над Мілошевічем, припускає газета, стане прецедентом у міжнародному гуманітарному праві.
“Лє Монд” – французький щоденник - зазначає, що вперше колишнього главу держави судять за злочини проти свого народу, але, на жаль, Гаазький суд тмьяніє на тлі відмови Сполучених Штатів визнавати права військовополонених афганців. Бажання США, аби полонених Аль-Каїди судив військовий трибунал, суперечить духу й формі Гааги.
Колишній американський сенатор Ґарі Гарт на шпальтах газети “Бостон Ґлоуб” розмірковує над тим, що і без того слабке розрізнення понять “війна” та “злочин” після 11 вересня зникло взагалі. На його думку, Америка намагається боротися із тероризмом традиційними воєнними засобами, але тероризм – не війна, а злочин масового масштабу. Отже, США слід бути обережними, інакше боротьбою з тероризмом виправдовуватимуть будь-які війни.
“Росія постачатиме Афганістану зброю, а США це оплачуватимуть”, - так пише у вівторок щоденник “Берлінен Цайтунґ”. Він повідомляє, що міністр оборони Афганістану Фахім веде переговори у Москві про формування афганських збройних сил, яким не обійтися без російської зброї, що нею афганці добре володіють. Берлінська газета посилається на джерела в Раді Безпеки Росії, і пише, що Москва й Вашингтон вже майже домовилися про те, що поставки російської зброї до Афганістану оплачуватиме Пентагон.
Єрусалимський щоденник “Джерусалем Пост” коментує слова міністра закордонних справ Ізраїлю Переса, який сказав, що Арафата немає кому замінити. Отже, міняти політику доведеться Ізраїлю. Нині ізраїльський уряд подав на розгляд законодавчої ради Палестини новий план мирного врегулювання. Він складається з 4-ох етапів: починаючи від припинення вогню, замороження будівництва нових ізраїльських поселень, створення палестинської держави і закінчуючи переговорами про статус палестинських територій.
