Доступність посилання

ТОП новини

Владоможці – це всього лише люди , і ніщо людське їм не чуже


Владоможці – це всього лише люди , і ніщо людське їм не чуже

Варшава, 12 лютого 2002 - Їхні вчинки, стиль правління, ставлення до підлеглих – розуміння свого місця і ролі в історії того чи іншого суспільства – це лише вираз їхньої внутрішньої культури, того фундаменту вартостей, на яких вони були виховані. Владоможці – всього лише люди , і тому таким нелюдським нерідко буває те, що вони роблять. Тому так часто пишаються вони тим , чого треба соромитися і соромляться того, чим можна було б пишатися. Хочеш змінити владу – мусиш змінити систему виховання тих, хто до влади може колись прийти. Яку владу мають поляки? Якою вони хотіли б її бачити і як з польського кута бачення виглядає влада українська. На цю тему – наша кореспондентка у Варшаві Ганна Стеців.

Суспільства посткомуністичних демократій мають подібні ідеали, до яких вони прагнуть піднести владу в своїх державах. Серед складових цього ідеалу мрія про те, щоб жоден уряд, жоден президент не був залежний від олігархів. Друга характеристика зразка влади, до якого усі ми хотіли б прийти – це пошанівок влади до громадян , повага, яка не узгоджується з жебрацьким становищем одних і великопаньством інших. Повага до народу збоку влади тут виступає як категорія політична. Це може дві найбільш характерні складові збірного портрета ідеальної влади, який є подібним як для поляка, так і для українця. З тією лише різницею, що польська демократія як старша за віком може більшого досягла в прагненні до свого ідеалу. Чи польські президент і прем’єр не залежать від олігархів? Може на це питання навіть у польській демократії з досвідом ще рано відповідати. Натомість можна вже говорити про те, як польське суспільство вчить свою владу поважати народ, і як влада вже не може не рахуватися з цією вимогою суспільства, усвідомивши , що повага як медаль має два боки – що означає, що лише той, хто шанує іншого, може очікувати пошанівку до себе. Владі у Польщі відтак доводиться рахуватися з народом, аби народ хотів рахуватися з нею. Наведу такий дуже простий приклад, але він може бути зрозумілий для всіх, бо зачіпає найширші верстви польського суспільства. Президентська пара у Польщі тепер, коли в країні відчуваються ознаки кризи, запроваджує в своєму палаці новий стиль, нову, якщо хочете моду. І ця мода , цей диктат дає резонанс на поведінку і стиль життя усієї польської верхівки. Отож у президентському палаці не подають дорогих страв на прийомах – від кількох років не було на президентському столі , наприклад, ікри... Кухня – виключно старопольська, народна і недорога, бо соромно аби столи ломилися, коли в країні ще є голодні діти – вважає дружина президента, яка , до речі, останній час вдягається у польських проектантів моди, зокрема, в Терези росаті, дружини колишнього міністра закордонних справ Польщі, яка сама проектує костюми для пані Йоланти Кваснєвської. Це дешевше, ніж замовляти складові гардеробу в дорогих західних кутюр’є, до того ж підносить престиж польської моди, польських товарів. Взагалі у середовищі польських політичних еліт мода на скромність у побуті стала показником доброго тону . І цікаво, що така ініціатива, яка йде зверху дуже швидко поширилася на різні прошарки суспільства. Навіть польські скоробагатьки, а вони , хоч і відрізняються від українських, але все ж так само помітні, почали соромитися показувати безлице багатство, бо це вважається тепер ознакою малокультурної людини. Словом, риба, як колись казали псується з голови, але з голови також можна судити про те, чи вона свіжа. Отож у Польщі нема такої пихатої , безличнобагатої сметанки на фоні загального зубожіння , і не тому, що влада в Польщі бідніша чи менше у цій країні заможних людей. В рахунок береться така політична категорія як повага до суспільства, а ця повага, як ми вже згадували, не узгоджується з несправедливістю, крайнім убозтвом одних і власним собіпаньством. І те, що влада мусить зважати на суспільний загал , формуючи норми своєї поведінки – це , якщо хочете, одне з найбільших досягнень демократії у Польщі, це той демократичний досвід, який українське суспільство могло б для себе почерпнути.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG