Прага, 12 лютого 2002 ― За майже 11 років незалежності в Україні не відбулося жодного судового процесу про числені зловживання українських вищих посадовців, хоча західна преса постійно повідомляє про корупційні скандали, іноземні правоохоронні органи арештовують українських депутатів, і ведуть слідство у справах із відмивання брудних грошей, із розкраданням коштів остарбайтерів чи нелегального продажу української зброї. До цієї теми звертається експерт з питань України Торонтського університету Тарас Кузьо.
Минулого місяця Україна ратифікувала Європейську конвенцію боротьби з тероризмом, але водночас ця країна небажає розслідувати серйозні звинувачення, що їх висувють прокуратури Італії й Росії. Звинувачення стосуються причетності вищих українських посадовців до нелегального експорту української зброї талібану через Пакистан. Аналітик Центру російських та східно-європейських студії Університету Торонто Тарас Кузьо вважає, що українська еліта, якщо безпосередньо і не брала участі в незаконних операціях із зброєю, то бодай зараз намагається пом’якшити тон оприлюднених матеріалів, або ж робить вигляд, що нічого не відбувається.
Тоді, як слід Заходу розуміти поведінку української влади, яка на папері декларує прагнення боротися з тероризмом, а насправді нічого для цього не робить у своїй країні – запитую канадаський оглядач, коментар якого вміщено у часописі “Кріштіан Сайнс Монітор”. Він вважає, що партнерство з Україною стало менш актуальним для Америки після потепління взаємин Вашингтона з Москвою.
Ми повідомляли про те, що американські урядовці постійно нагадують Україні про справи Гонгадзе й Александрова, про необхідність вести чесну передвиборчу кампанію. То ж, якщо й розслідування контрабанди української зброї буде поховано українською прокуратурою, Захід остаточно втратить довіру до цієї країни.
Тарас Кузьо нагадує, що Генеральна прокуратура України порушила єдину кримінальну справу за фактом нелегальної торгівлі українською зброєю у той час, як Тимчасова слідча комісія Верховної Ради ще у 1998 році виявила, що закордон продано українську зброю на суму понад 32 мільярди доларів. Аналітик припускає, що гроші від продажу зброї повернулися в Україну з офшорних зон Кіпру й Ліхтенштейну і пізніше були використані у приватизації українських підприємств. Решта коштів розпорошена по офшорних компаніх світу.
Таким чином, підсумовує Тарас Кузьо, допоки Україна не розслідує цю справу до кінця, її заяви про приєднання до боротьби з тероризмом, перетворюються на порожній звук.
Минулого місяця Україна ратифікувала Європейську конвенцію боротьби з тероризмом, але водночас ця країна небажає розслідувати серйозні звинувачення, що їх висувють прокуратури Італії й Росії. Звинувачення стосуються причетності вищих українських посадовців до нелегального експорту української зброї талібану через Пакистан. Аналітик Центру російських та східно-європейських студії Університету Торонто Тарас Кузьо вважає, що українська еліта, якщо безпосередньо і не брала участі в незаконних операціях із зброєю, то бодай зараз намагається пом’якшити тон оприлюднених матеріалів, або ж робить вигляд, що нічого не відбувається.
Тоді, як слід Заходу розуміти поведінку української влади, яка на папері декларує прагнення боротися з тероризмом, а насправді нічого для цього не робить у своїй країні – запитую канадаський оглядач, коментар якого вміщено у часописі “Кріштіан Сайнс Монітор”. Він вважає, що партнерство з Україною стало менш актуальним для Америки після потепління взаємин Вашингтона з Москвою.
Ми повідомляли про те, що американські урядовці постійно нагадують Україні про справи Гонгадзе й Александрова, про необхідність вести чесну передвиборчу кампанію. То ж, якщо й розслідування контрабанди української зброї буде поховано українською прокуратурою, Захід остаточно втратить довіру до цієї країни.
Тарас Кузьо нагадує, що Генеральна прокуратура України порушила єдину кримінальну справу за фактом нелегальної торгівлі українською зброєю у той час, як Тимчасова слідча комісія Верховної Ради ще у 1998 році виявила, що закордон продано українську зброю на суму понад 32 мільярди доларів. Аналітик припускає, що гроші від продажу зброї повернулися в Україну з офшорних зон Кіпру й Ліхтенштейну і пізніше були використані у приватизації українських підприємств. Решта коштів розпорошена по офшорних компаніх світу.
Таким чином, підсумовує Тарас Кузьо, допоки Україна не розслідує цю справу до кінця, її заяви про приєднання до боротьби з тероризмом, перетворюються на порожній звук.
