Прага, 14 лютого 2002 - Партія «Жінки за майбутнє» ще не існувала рік тому, але нині вона посідає третє місце у рейтинґу виборчих симпатій. Жодній іншій жіночій партії, а в Україні їх декілька, не вдавалося домогтися такого успіху у виборця. Про те, що стоїть за раптовою закоханістю українського електорату саме до цієї жіночої партії, розмірковує політолог із Торонтського Університету Тарас Кузьо.
Лише двох чоловіків пропустила поперед себе Валентина Довженко, яка очолює партію «Жінки за майбутнє»: харизматичного лідера Нашої України Віктора Ющенка та голову Комуністичної Партії Петра Симоненка. Третє місце у рейтинґу – нездійсненна мрія для українських партій, більшість з яких лише з великими труднощами можуть подолати 4х відсотковий бар’єр, щоб потрапити до парламенту. Нікому невідома ще рік тому, бо «Жінок за майбутнє» навіть не існувало до 30 березня минулого року, тепер партія, згідно з опитуваннями, може сміливо розраховувати на 6-7 відсотків голосів.
Менш, ніж за рік цій жіночій партії вдалося залучити у 500 партійних відділеннях 320 тисяч членів. Навіть Комуністична партія може збліднути перед обличчям такого успіху – до комуністів зголошується лише 140 тисяч. Опитування говорять, що 10% жінок і 2% чоловіків віддадуть свої голоси «Жінкам за майбутнє».
Ця партія навіть і не намагається висувати проблеми, типові для західних жіночих рухів. Замість палких промов про права жінок, вони організовують концерти поп-зірок, роздають по областях шкільні посібники та продукти харчування. Бідні і нужденні родини отримують перевиборні подарунки. За даними Комітету Виборців України, третину подарунків від виборчих блоків, роздає саме блок «Жінки за майбутнє».
Незважаючи на наявність п’яти партій, що займаються жіночими проблемами, жіноча тематика ніколи не була популярна серед українських виборців, говорить політолог із Торонтського Університету, що у Канаді, Тарас Кузьо. Єдина партія, що під час минулих виборів йшла до парламенту на жіночій платформі, була Всеукраїнська Партія Жіноча Ініціатива, і набрала вона нуль цілих п’ятдесят вісім сотих відсотка голосів.
Чим же пояснюється успіх «Жінок за майбутнє»? На думку політолога із Торонтського Університету Тараса Кузя, відповідь полягає у застосуванні могутнього «адміністративного ресурсу», як у пост-комуністичних суспільствах називають можливості близьких до влади політичних організацій використовувати державний апарат для перемоги на виборах. Підтримку влади «Жінкам за майбутнє» забезпечує дружина президента України Людмила Кучма, говорить канадський політолог.
Цю партію, за словами Тараса Кузя, було створено для того, щоби збільшити кількість пропрезидентських партій в парламенті. Як вважає канадський політолог, «жінки» відіграватимуть ту саму роль, що її грали Зелені під час минулих виборів, коли вони зібрали майже п’ять з половиною відсотків голосів, залучивши головним чином політично невизначених виборців. Тарас Кузьо не сумнівається, що і «Жінки за майбутнє» потраплять до парламенту, але вони не займатимуться жіночими проблемами як їх розуміють на заході. В парламенті просто буде ще одна пропрезидентська фракція, яка мало чим відрізнятиметься від інших олігархічних фракцій, що їх очолюють представники протилежної статі.
Лише двох чоловіків пропустила поперед себе Валентина Довженко, яка очолює партію «Жінки за майбутнє»: харизматичного лідера Нашої України Віктора Ющенка та голову Комуністичної Партії Петра Симоненка. Третє місце у рейтинґу – нездійсненна мрія для українських партій, більшість з яких лише з великими труднощами можуть подолати 4х відсотковий бар’єр, щоб потрапити до парламенту. Нікому невідома ще рік тому, бо «Жінок за майбутнє» навіть не існувало до 30 березня минулого року, тепер партія, згідно з опитуваннями, може сміливо розраховувати на 6-7 відсотків голосів.
Менш, ніж за рік цій жіночій партії вдалося залучити у 500 партійних відділеннях 320 тисяч членів. Навіть Комуністична партія може збліднути перед обличчям такого успіху – до комуністів зголошується лише 140 тисяч. Опитування говорять, що 10% жінок і 2% чоловіків віддадуть свої голоси «Жінкам за майбутнє».
Ця партія навіть і не намагається висувати проблеми, типові для західних жіночих рухів. Замість палких промов про права жінок, вони організовують концерти поп-зірок, роздають по областях шкільні посібники та продукти харчування. Бідні і нужденні родини отримують перевиборні подарунки. За даними Комітету Виборців України, третину подарунків від виборчих блоків, роздає саме блок «Жінки за майбутнє».
Незважаючи на наявність п’яти партій, що займаються жіночими проблемами, жіноча тематика ніколи не була популярна серед українських виборців, говорить політолог із Торонтського Університету, що у Канаді, Тарас Кузьо. Єдина партія, що під час минулих виборів йшла до парламенту на жіночій платформі, була Всеукраїнська Партія Жіноча Ініціатива, і набрала вона нуль цілих п’ятдесят вісім сотих відсотка голосів.
Чим же пояснюється успіх «Жінок за майбутнє»? На думку політолога із Торонтського Університету Тараса Кузя, відповідь полягає у застосуванні могутнього «адміністративного ресурсу», як у пост-комуністичних суспільствах називають можливості близьких до влади політичних організацій використовувати державний апарат для перемоги на виборах. Підтримку влади «Жінкам за майбутнє» забезпечує дружина президента України Людмила Кучма, говорить канадський політолог.
Цю партію, за словами Тараса Кузя, було створено для того, щоби збільшити кількість пропрезидентських партій в парламенті. Як вважає канадський політолог, «жінки» відіграватимуть ту саму роль, що її грали Зелені під час минулих виборів, коли вони зібрали майже п’ять з половиною відсотків голосів, залучивши головним чином політично невизначених виборців. Тарас Кузьо не сумнівається, що і «Жінки за майбутнє» потраплять до парламенту, але вони не займатимуться жіночими проблемами як їх розуміють на заході. В парламенті просто буде ще одна пропрезидентська фракція, яка мало чим відрізнятиметься від інших олігархічних фракцій, що їх очолюють представники протилежної статі.
