Прага, 15 лютого 2002 - Колишній президент Югославії й Сербії Слободан Милошевич, виступаючи в гаазькому Трибуналі на процесі над ним, висловив свої наміри викликати як свідків багатьох іноземних державних і міжнародних діячів. Та чи буде ці наміри задоволено - а якщо так, то чи з’являться викликані до суду?
Милошевич, який, не визнаючи Трибуналу, захищає себе сам, та троє так званих «друзів суду» - юристів, яких призначено наглядати за дотриманням прав звинувачуваного, - муситимуть пояснити, що вони очікують почути від свідків і як ці покази стосуватимуться справи. Та визначати, чи дійсно стосуватимуться конкретної справи і конкретних звинувачень покази того чи іншого свідка, залежатиме від суддів, наголошують спостерігачі.
Але якщо прокурори самі вдадуться до вислуховування показів усіх можливих свідків замість дотримуватися чіткої лінії конкретних звинувачень, того самого можна очікувати й від Милошевича, попереджає професор міжнародного права факультету міжнародних досліджень вашинґтонського Університету імені Джона Гопкинза Рут Веджвуд: «Якщо врахувати, що звинувачення широко вдається не тільки до наступу на ті чи інші дії, що їх учинив Милошевич, але й наводить чимало свідчень про державотворчий проект сербів (загалом), про те, що Сербія ніби прагнула стати одноетнічною державою, - гадаю, це створить і для Милошевича більший простір видатися далі цим шляхом».
Трибунал, здається, це розуміє: у п’ятницю він вирішив, що звинувачення має обмежити обсяг показів і кількість свідків, яких буде викликано на процес - починаючи вже з понеділка.
Інший фахівець із міжнародної юриспруденції, президент Інституту відкритого суспільства в Н’ю Йорку Ар’є Наєр не очікує, що когось із чільних нинішніх і колишніх урядовців західних держав та міжнародних установ викличуть свідчити на нинішньому процесі: «Навряд чи судді визнають, що дії урядових чинників іншої країни безпосередньо стосуються справи - якщо тільки захист не засвідчить, що саме ці урядовці безпосередньо змовлялися зі звинуваченим чи змушували його щось учинити».
Але й коли Трибунал погодиться викликати свідками декого з чільних нинішніх і колишніх урядовців західних держав та міжнародних установ, для яких до того ж знайдеться час на процесі, - залишається питанням, чи з’являться вони в залі суду. Юридична сила повістки Міжнародного трибуналу не визначена досить точно, і оглядачі оцінюють її по-різному. Головне сподівання полягає в тому, що названі Милошевичем західні чинники переважно підтримують діяльність Трибуналу і в разі виклику з’являться добровільно.
Милошевич, який, не визнаючи Трибуналу, захищає себе сам, та троє так званих «друзів суду» - юристів, яких призначено наглядати за дотриманням прав звинувачуваного, - муситимуть пояснити, що вони очікують почути від свідків і як ці покази стосуватимуться справи. Та визначати, чи дійсно стосуватимуться конкретної справи і конкретних звинувачень покази того чи іншого свідка, залежатиме від суддів, наголошують спостерігачі.
Але якщо прокурори самі вдадуться до вислуховування показів усіх можливих свідків замість дотримуватися чіткої лінії конкретних звинувачень, того самого можна очікувати й від Милошевича, попереджає професор міжнародного права факультету міжнародних досліджень вашинґтонського Університету імені Джона Гопкинза Рут Веджвуд: «Якщо врахувати, що звинувачення широко вдається не тільки до наступу на ті чи інші дії, що їх учинив Милошевич, але й наводить чимало свідчень про державотворчий проект сербів (загалом), про те, що Сербія ніби прагнула стати одноетнічною державою, - гадаю, це створить і для Милошевича більший простір видатися далі цим шляхом».
Трибунал, здається, це розуміє: у п’ятницю він вирішив, що звинувачення має обмежити обсяг показів і кількість свідків, яких буде викликано на процес - починаючи вже з понеділка.
Інший фахівець із міжнародної юриспруденції, президент Інституту відкритого суспільства в Н’ю Йорку Ар’є Наєр не очікує, що когось із чільних нинішніх і колишніх урядовців західних держав та міжнародних установ викличуть свідчити на нинішньому процесі: «Навряд чи судді визнають, що дії урядових чинників іншої країни безпосередньо стосуються справи - якщо тільки захист не засвідчить, що саме ці урядовці безпосередньо змовлялися зі звинуваченим чи змушували його щось учинити».
Але й коли Трибунал погодиться викликати свідками декого з чільних нинішніх і колишніх урядовців західних держав та міжнародних установ, для яких до того ж знайдеться час на процесі, - залишається питанням, чи з’являться вони в залі суду. Юридична сила повістки Міжнародного трибуналу не визначена досить точно, і оглядачі оцінюють її по-різному. Головне сподівання полягає в тому, що названі Милошевичем західні чинники переважно підтримують діяльність Трибуналу і в разі виклику з’являться добровільно.
