Прага, 19 лютого 2002 – Міжнародний трибунал в Гаазі в понеділок заслухав першого свідка у справі колишнього югославського керівника Мілошевича, звинуваченого у геноциді, злочинах проти людяності та інших воєнних злочинах, вчинених протягом 90-х років у Боснії, Хорватії і в краї Косово.
Після вступної частини, як зазначають оглядачі, в перебігу якої колишній югославський диктатор мав можливість виступити зі звинуваченнями союзу НАТО в масових убивствах сербського цивільного населення, а міжнародного суду в упередженості, у понеділок суд приступив до слухання свідків звинувачення Мілошевича. Першим на суді виступив етнічний албанець, 66-річний колишній комуністичний лідер із краю Косово Махмуд Бакаллі. Бакаллі заявив, що 97-го року він був свідком виступу керівника державної безпеки у краї Косово Давіда Ґаїча, який повідомив про план зруйнувати 700 албанських поселень, тобто зруйнувати будинки, а людей вигнати із краю або знищити. На запитання судді Патріка Робертсона – хто, на думку свідка, стояв за наказом зруйнувати поселення, Бакаллі відповів: «Я зрозумів, що це був план Сербії, тобто план, підготований Слободаном Мілошевичем». Свідок говорив про початок апартеїду албанського населення краю Косово, розпочатого югославським режимом після того, як 91-го року Мілошевич скасував автономію краю. Далі свідок розповів про свою зустріч з Мілошевичем 98-го року, під час якої югославський керівник заявив, що сили безпеки ведуть боротьбу з тероризмом (у краї Косово), а на зауваження Бакаллі, що під час акції загинули цивільні особи, серед них жінки і діти, Мілошевич відповів: «Ми дали їм дві години, щоб вони забралися із сіл».
Коментуючи початок слухань свідків, яких на процесі виступить близько сотні, серед них боснійці, хорвати, а також іноземні громадяни, оглядачі вважають, що суд збере достатню кількість доказів для підтвердження більшості, якщо не всіх із 66-ти пунктів звинувачень проти Мілошевича, якому загрожує посмертне ув’язнення.
Трибунал в Гаазі викликає широкі відгуки на Заході, серед яких переважає осуд колишнього комуністичного диктатора Югославії, який, для збереження центральної влади в Бєлграді, вдався до кровопролитних репресій у Боснії, Хорватії і краї Косово. Проте, як підкреслюють оглядачі, Мілошевич зберіг чимало прихильників серед сербів. Серед іншого західна преса наводить реакцію на процес в Гаазі з боку теперішнього президента Югославії Коштуніци, який у понеділок назвав суд над Мілошевичем лицемірством, псевдо-історією і дивним нонсенсом. За його словами, акт звинувачення підготоване надто поспішно, без зосередження уваги на суттєвих речах. Проте, як заявляють правники, процес потриває приблизно два роки, тобто часу вистачить для детального розбору справи і зібрання додаткових доказів.
Після вступної частини, як зазначають оглядачі, в перебігу якої колишній югославський диктатор мав можливість виступити зі звинуваченнями союзу НАТО в масових убивствах сербського цивільного населення, а міжнародного суду в упередженості, у понеділок суд приступив до слухання свідків звинувачення Мілошевича. Першим на суді виступив етнічний албанець, 66-річний колишній комуністичний лідер із краю Косово Махмуд Бакаллі. Бакаллі заявив, що 97-го року він був свідком виступу керівника державної безпеки у краї Косово Давіда Ґаїча, який повідомив про план зруйнувати 700 албанських поселень, тобто зруйнувати будинки, а людей вигнати із краю або знищити. На запитання судді Патріка Робертсона – хто, на думку свідка, стояв за наказом зруйнувати поселення, Бакаллі відповів: «Я зрозумів, що це був план Сербії, тобто план, підготований Слободаном Мілошевичем». Свідок говорив про початок апартеїду албанського населення краю Косово, розпочатого югославським режимом після того, як 91-го року Мілошевич скасував автономію краю. Далі свідок розповів про свою зустріч з Мілошевичем 98-го року, під час якої югославський керівник заявив, що сили безпеки ведуть боротьбу з тероризмом (у краї Косово), а на зауваження Бакаллі, що під час акції загинули цивільні особи, серед них жінки і діти, Мілошевич відповів: «Ми дали їм дві години, щоб вони забралися із сіл».
Коментуючи початок слухань свідків, яких на процесі виступить близько сотні, серед них боснійці, хорвати, а також іноземні громадяни, оглядачі вважають, що суд збере достатню кількість доказів для підтвердження більшості, якщо не всіх із 66-ти пунктів звинувачень проти Мілошевича, якому загрожує посмертне ув’язнення.
Трибунал в Гаазі викликає широкі відгуки на Заході, серед яких переважає осуд колишнього комуністичного диктатора Югославії, який, для збереження центральної влади в Бєлграді, вдався до кровопролитних репресій у Боснії, Хорватії і краї Косово. Проте, як підкреслюють оглядачі, Мілошевич зберіг чимало прихильників серед сербів. Серед іншого західна преса наводить реакцію на процес в Гаазі з боку теперішнього президента Югославії Коштуніци, який у понеділок назвав суд над Мілошевичем лицемірством, псевдо-історією і дивним нонсенсом. За його словами, акт звинувачення підготоване надто поспішно, без зосередження уваги на суттєвих речах. Проте, як заявляють правники, процес потриває приблизно два роки, тобто часу вистачить для детального розбору справи і зібрання додаткових доказів.
