Прага - Брюссель - Київ, 1 березня 2002 -
Мар’яна Драч
Сьогодні український прем’єр-міністр уперше за багато років відвідав штаб-квартиру НАТО у Брюсселі. Анатолій Кінах провів переговори з Генеральним секретарем альянсу Джорджем Робертсоном , під час яких обидва лідери заявили про спільне бачення багатьох міжнародних питань.
Але далеко не все у відносинах України і НАТО сьогодні є зрозумілим. Наш брюссельський кореспондент Славко Волинський повідомляє.
Славко Волинський
По завершенні комісії «Україна-НАТО» Джордж Робертсон та український прем’єр зустрілися з українськими та західними журналістами.
Під час вступної промови Анатолій Кінах зазначив: «Україна підтвердила п’ятирічний незворотний курс на економічну і політичну інтеграцію в євроатлантичні структури.
Ми розглянули питання удосконалення особливого партнерства «Україна-НАТО», ухвалили спільне рішення, що наступне засідання комісії «Україна-НАТО» відбудеться у Києві 9липня поточного року і на цьому засіданні ми підведемо підсумки п’ятирічної спільної роботи з виконання Хартії про особливе партнерство «Україна-НАТО».
Україна вважає, що наближення кордонів Європейського Союзу, більш глибока інтеграція з НАТО дасть можливість поглибити і зробити незворотними демократичні і ринкові реформи в Україні.
У нас повністю співпадають методи і підходи з питання ситуації в Македонії».
Продовжуючи македонську тему, я попросив Джорджа Робертсона пояснити для Радіо Свобода, чому НАТО негативно ставиться до продажу Україною зброї уряду Македонії, адже, по-перше, це вигідні комерційні контракти, а, по-друге, українська зброя допоможе македонцям боротися з албанськими терористами. На це Джордж Робертсон відповів: «Становище в колишній югославській республіці Македонії залишається досить складним і доволі чутливим питанням. Ось чому ми обговорювали це питання, оскільки всі країни регіону та поза межами регіону зацікавлені у тому, аби хтось не зірвав якимось чином той мирний процес, який відбувається досить успішно. І позиція НАТО полягає у тому, щоб регіон не наповнювався зброєю. Україна сприйняла цю рекомендацію мовчки».
Як ми повідомляли в попередньому радіорепортажі на цю тему, візит прем’єр-міністра України Кінаха до штаб-квартири НАТО співпав з візитом російського парламентаря Володимира Жириновського до штаб-квартири НАТО, який висловив своєрідну позицію.
«Тут все ясно, - сказав пан Жириновський, - подвійні стандарти НАТО. Якщо НАТО забороняє Україні продавати зброю у Македонію, то це означає, що туди продаватимуть зброю з країн НАТО, а Україна мусить постояти в черзі.
А щодо договору про демаркацію та делімітацію кордонів між Україною та Росією, то Дума ніколи не ратифікує цей договір. Для чого прикордонні стовпи, колючий дріт, прикордонні пси? Київ що готується до війни?»
Мар’яна Драч
Під час візиту до Брюсселя заступник голови Державної Думи Росії, лідер Ліберально-Демократичної партії Володимир Жириновський висловив своє ставлення ще однієї проблеми. На запитання Радіо Свобода: «Якою буде реакція Росії, якщо Україна подасть офіційну заявку на вступ до НАТО? – В. Жириновський відповів:
«Що це дає Україні? Що? Абсолютно нічого не дає. В України сьогодні немає грошей платити за російські енергоносії, де в України гроші платити за вступ у НАТО? Це ж величезні гроші. І не зрозуміло, що приховані резерви є? Тобто, якщо ми кудись вступаємо, ми збагачуємося. Одруження повинно бути за розрахунком. Якщо ви одружуєтеся або виходите заміж, то необхідна прописка, вікна на південь, там, автомобіль, рахунок в банку, діти... А якщо він каже – ти вступай, але віддай все, що у тебе є, то не зрозуміло заради чого вступати? Що отримає будь-який новий член НАТО?
Польща що отримала? Вона, навпаки, тепер повернулася до Росії. Вона зрозуміла, що нічого немає.
Запитайте у чехів. 73% чехів не задоволені. Витрати зросли, а більше нічого не зросло.
В Афганістан хочеться? Будь ласка, їдьте хоч сьогодні... Якщо хочете, щоб українські домовини з українськими хлопцями приходили у Київ, ради Бога, будь ласка... З радістю звільнимо місце, нас самих там вже немає, але вас НАТО скерує туди.
Я взагалі запропонував би НАТО усіх новобранців, у вигляді «дідівщини натівської» скеровувати туди років на п’ять до вступу. Якщо зможуть навести там порядок, тоді вступають у НАТО. НАТО потрібні відмінники, а двієчники, як в школі, не потрібні».
Мар’яна Драч
Це була точка зору відомого російського політика Володимира Жириновського. Прокоментувати його слова, а також відносини України з НАТО ми попросили колишнього міністра закордонних справ України, директора Інституту Євроатлантичної інтеграції Бориса Тарасюка.
Борис Тарасюк
Заяви Жириновського є суцільною демагогією про те, що мовляв, в України немає грошей платити за енергоносії російські, що не відповідає дійсності, що, мовляв, для вступу в НАТО треба платити гроші, а в України цих грошей немає, що, мовляв, досвід інших країн нових членів НАТО сусідів України виявився негативним...
Що на це можна сказати? Україна чи будучи членом НАТО, чи залишаючись поза НАТО повинна витрачати кошти на підтримання своєї обороноздатності і розвиток своїх збройних сил.
У чому відмінність оборони власної від оборони колективної? Колективна оборона передбачає об’єднання зусиль в разі виникнення небезпеки.
Отже, за своїм принципом і в своїй суті колективна оборона передбачає менші витрати окремої країни у разі виникнення небезпеки для цієї країни.
Мар’яна Драч
Пане Тарасюк, є ще одне важливе питання – ц е постачання української зброї до Македонії. Як відомо, Україна на прохання західних держав призупинила такі поставки не так давно. Сьогодні у Брюсселі Анатолій Кінах заявив, що Україна і НАТО узгодили спільну позицію стосовно ситуації в Македонії. Що це означає?
Деякі оглядачі вважають, що НАТО таким чином «викручує Україні руки», не дає їй заробляти гроші на поставках своїх товарів, тобто озброєння.
Як Ви розцінюєте цю ситуацію?
Борис Тарасюк
Звичайно, хотілось би почути, що означають «спільні підходи»? Вони співпадають у тій частині, що Україна буде продовжувати поставки озброєнь, чи вони співпадають у тій частині, що Україна повинна припинити поставки озброєнь?
Мар’яна Драч
Ви маєте рацію, що у нас зараз поки що не достатньо інформації, щоб робити якісь висновки...
Борис Тарасюк
Так, але я хотів би прокоментувати висловлювання пана Жириновського, що, якщо, мовляв, українська зброя не буде поставлятися у Македонії, то туди буде поставлятися зброя НАТО.
На мою думку, пан Жириновський лукавить. Оскільки мова, швидше за все, може йти тоді про те, що замість вакууму, який може виникнути внаслідок припинення поставок озброєнь українських, цей вакуум буде заповнений російськими постачальниками.
Мар’яна Драч Сьогодні у Брюсселі український прем’єр говорив про незворотній курс України на Євроатлантичну інтеграцію. Раніше українські урядовці, передусім, як ви залишили посаду міністра закордонних справ України, говорили лише про Європейську інтеграцію. Тепер з’явилося слово «Євроатлантична».
На Вашу думку, що це означає?
Борис Тарасюк
Це означає, що у 2000 році під тиском східного сусіда було вилучено одну із складових зовнішньополітичної стратегії України, а саме Євроатлантичну інтеграцію і нещодавно знову офіційно влада використовує цей термін, що означає повернення, принаймні, в деклараціях до минулого курсу на Євроатлантичну інтеграцію.
На мою думку, це може означати, або тактичний маневр, крок, який покликаний зняти той негатив, який намітився у стосунках між Україною і НАТО. А з іншого боку, це може означати, що, нарешті, глава держави зрозумів, що його найближчі дорадники не туди йому радили йти.
Мар’яна Драч
Дякую Вам за коментар. І можна від себе додати, що останнім часом дуже тісні контакти з НАТО має Росія і, можливо, саме це впливає на українських дипломатів і на українське керівництво.
Мар’яна Драч
Сьогодні український прем’єр-міністр уперше за багато років відвідав штаб-квартиру НАТО у Брюсселі. Анатолій Кінах провів переговори з Генеральним секретарем альянсу Джорджем Робертсоном , під час яких обидва лідери заявили про спільне бачення багатьох міжнародних питань.
Але далеко не все у відносинах України і НАТО сьогодні є зрозумілим. Наш брюссельський кореспондент Славко Волинський повідомляє.
Славко Волинський
По завершенні комісії «Україна-НАТО» Джордж Робертсон та український прем’єр зустрілися з українськими та західними журналістами.
Під час вступної промови Анатолій Кінах зазначив: «Україна підтвердила п’ятирічний незворотний курс на економічну і політичну інтеграцію в євроатлантичні структури.
Ми розглянули питання удосконалення особливого партнерства «Україна-НАТО», ухвалили спільне рішення, що наступне засідання комісії «Україна-НАТО» відбудеться у Києві 9липня поточного року і на цьому засіданні ми підведемо підсумки п’ятирічної спільної роботи з виконання Хартії про особливе партнерство «Україна-НАТО».
Україна вважає, що наближення кордонів Європейського Союзу, більш глибока інтеграція з НАТО дасть можливість поглибити і зробити незворотними демократичні і ринкові реформи в Україні.
У нас повністю співпадають методи і підходи з питання ситуації в Македонії».
Продовжуючи македонську тему, я попросив Джорджа Робертсона пояснити для Радіо Свобода, чому НАТО негативно ставиться до продажу Україною зброї уряду Македонії, адже, по-перше, це вигідні комерційні контракти, а, по-друге, українська зброя допоможе македонцям боротися з албанськими терористами. На це Джордж Робертсон відповів: «Становище в колишній югославській республіці Македонії залишається досить складним і доволі чутливим питанням. Ось чому ми обговорювали це питання, оскільки всі країни регіону та поза межами регіону зацікавлені у тому, аби хтось не зірвав якимось чином той мирний процес, який відбувається досить успішно. І позиція НАТО полягає у тому, щоб регіон не наповнювався зброєю. Україна сприйняла цю рекомендацію мовчки».
Як ми повідомляли в попередньому радіорепортажі на цю тему, візит прем’єр-міністра України Кінаха до штаб-квартири НАТО співпав з візитом російського парламентаря Володимира Жириновського до штаб-квартири НАТО, який висловив своєрідну позицію.
«Тут все ясно, - сказав пан Жириновський, - подвійні стандарти НАТО. Якщо НАТО забороняє Україні продавати зброю у Македонію, то це означає, що туди продаватимуть зброю з країн НАТО, а Україна мусить постояти в черзі.
А щодо договору про демаркацію та делімітацію кордонів між Україною та Росією, то Дума ніколи не ратифікує цей договір. Для чого прикордонні стовпи, колючий дріт, прикордонні пси? Київ що готується до війни?»
Мар’яна Драч
Під час візиту до Брюсселя заступник голови Державної Думи Росії, лідер Ліберально-Демократичної партії Володимир Жириновський висловив своє ставлення ще однієї проблеми. На запитання Радіо Свобода: «Якою буде реакція Росії, якщо Україна подасть офіційну заявку на вступ до НАТО? – В. Жириновський відповів:
«Що це дає Україні? Що? Абсолютно нічого не дає. В України сьогодні немає грошей платити за російські енергоносії, де в України гроші платити за вступ у НАТО? Це ж величезні гроші. І не зрозуміло, що приховані резерви є? Тобто, якщо ми кудись вступаємо, ми збагачуємося. Одруження повинно бути за розрахунком. Якщо ви одружуєтеся або виходите заміж, то необхідна прописка, вікна на південь, там, автомобіль, рахунок в банку, діти... А якщо він каже – ти вступай, але віддай все, що у тебе є, то не зрозуміло заради чого вступати? Що отримає будь-який новий член НАТО?
Польща що отримала? Вона, навпаки, тепер повернулася до Росії. Вона зрозуміла, що нічого немає.
Запитайте у чехів. 73% чехів не задоволені. Витрати зросли, а більше нічого не зросло.
В Афганістан хочеться? Будь ласка, їдьте хоч сьогодні... Якщо хочете, щоб українські домовини з українськими хлопцями приходили у Київ, ради Бога, будь ласка... З радістю звільнимо місце, нас самих там вже немає, але вас НАТО скерує туди.
Я взагалі запропонував би НАТО усіх новобранців, у вигляді «дідівщини натівської» скеровувати туди років на п’ять до вступу. Якщо зможуть навести там порядок, тоді вступають у НАТО. НАТО потрібні відмінники, а двієчники, як в школі, не потрібні».
Мар’яна Драч
Це була точка зору відомого російського політика Володимира Жириновського. Прокоментувати його слова, а також відносини України з НАТО ми попросили колишнього міністра закордонних справ України, директора Інституту Євроатлантичної інтеграції Бориса Тарасюка.
Борис Тарасюк
Заяви Жириновського є суцільною демагогією про те, що мовляв, в України немає грошей платити за енергоносії російські, що не відповідає дійсності, що, мовляв, для вступу в НАТО треба платити гроші, а в України цих грошей немає, що, мовляв, досвід інших країн нових членів НАТО сусідів України виявився негативним...
Що на це можна сказати? Україна чи будучи членом НАТО, чи залишаючись поза НАТО повинна витрачати кошти на підтримання своєї обороноздатності і розвиток своїх збройних сил.
У чому відмінність оборони власної від оборони колективної? Колективна оборона передбачає об’єднання зусиль в разі виникнення небезпеки.
Отже, за своїм принципом і в своїй суті колективна оборона передбачає менші витрати окремої країни у разі виникнення небезпеки для цієї країни.
Мар’яна Драч
Пане Тарасюк, є ще одне важливе питання – ц е постачання української зброї до Македонії. Як відомо, Україна на прохання західних держав призупинила такі поставки не так давно. Сьогодні у Брюсселі Анатолій Кінах заявив, що Україна і НАТО узгодили спільну позицію стосовно ситуації в Македонії. Що це означає?
Деякі оглядачі вважають, що НАТО таким чином «викручує Україні руки», не дає їй заробляти гроші на поставках своїх товарів, тобто озброєння.
Як Ви розцінюєте цю ситуацію?
Борис Тарасюк
Звичайно, хотілось би почути, що означають «спільні підходи»? Вони співпадають у тій частині, що Україна буде продовжувати поставки озброєнь, чи вони співпадають у тій частині, що Україна повинна припинити поставки озброєнь?
Мар’яна Драч
Ви маєте рацію, що у нас зараз поки що не достатньо інформації, щоб робити якісь висновки...
Борис Тарасюк
Так, але я хотів би прокоментувати висловлювання пана Жириновського, що, якщо, мовляв, українська зброя не буде поставлятися у Македонії, то туди буде поставлятися зброя НАТО.
На мою думку, пан Жириновський лукавить. Оскільки мова, швидше за все, може йти тоді про те, що замість вакууму, який може виникнути внаслідок припинення поставок озброєнь українських, цей вакуум буде заповнений російськими постачальниками.
Мар’яна Драч Сьогодні у Брюсселі український прем’єр говорив про незворотній курс України на Євроатлантичну інтеграцію. Раніше українські урядовці, передусім, як ви залишили посаду міністра закордонних справ України, говорили лише про Європейську інтеграцію. Тепер з’явилося слово «Євроатлантична».
На Вашу думку, що це означає?
Борис Тарасюк
Це означає, що у 2000 році під тиском східного сусіда було вилучено одну із складових зовнішньополітичної стратегії України, а саме Євроатлантичну інтеграцію і нещодавно знову офіційно влада використовує цей термін, що означає повернення, принаймні, в деклараціях до минулого курсу на Євроатлантичну інтеграцію.
На мою думку, це може означати, або тактичний маневр, крок, який покликаний зняти той негатив, який намітився у стосунках між Україною і НАТО. А з іншого боку, це може означати, що, нарешті, глава держави зрозумів, що його найближчі дорадники не туди йому радили йти.
Мар’яна Драч
Дякую Вам за коментар. І можна від себе додати, що останнім часом дуже тісні контакти з НАТО має Росія і, можливо, саме це впливає на українських дипломатів і на українське керівництво.
