Прага, 11 березня 2002 - В Ірландії - країні, відомій найжорсткішою в Європі політикою щодо абортів, минулого тижня відбувся референдум, який відхилив пропозицію уряду ще більше посилити правила штучного переривання вагітності. Щоправда активістам жорстких заходів нема чого радіти – голоси ірландців розділилися майже порівну.
Отже, ірландці не підтримали посилення заборони щодо проведення абортів, але розбіжність в голосах була справді незначно. 50 з половиною відсотків – "за", 49 з половиною – "проти". Уряд пропонував скасувати в законодавстві юридичну умову, за якою жінка має право на аборт з психологічних причин.
Конституція Ірландії, країни, де більшість населення римо-католики, дозволяє жінкам переривати вагітність лише у випадку прямої загрози життю матері. У 1992 році Верховний суд країни дозволив 14-ти річній дівчині, яку зґвалтували, відмовитися народжувати дитини. Дівчина погрожувала вчинити самогубство, якби їй не дозволити аборт, тому судді вирішили що її психічний стан справді загрожував її життю. Відтоді, переривання вагітності на підставі психічного стану вважається легальним, але ірландські лікарі не поспішають застосовувати це на практиці, побоюючись втрати ліцензії.
Шляхом референдуму ірландський уряд сподівався вирішити законодавче непорозуміння: або скасувати судове рішення, або підтвердити дозвіл на аборт з психічних причин і розтлумачити ці причини. Але, з цього нічого не вийшло, бо ані опоненти абортів, ані захисники жіночих прав, не одержали переважної більшості голосів під час загальнонаціонального опитування.
На думку місцевих оглядачів, результати референдуму невдалі через малу кількість учасників – в опитуванні взяло участь лише 40 відсотків населення, у той час як на початку 90-х у подібному опитуванні голосувало 60 відсотків. Речниця Ірландської Асоціації Планування Родини Кетрін Гіні в інтерв’ю Радіо Свобода сказала, що її група активно виступає за право жінки на вибір. За її словами, через те, що голосування проводили під час робочого дня, багато з тих, хто підтримав би прогресивну позицію, були на праці і не мали нагоди проголосувати. Натомість, голосували здебільшого домогосподарки й пенсіонери із традиційно консервативним поглядом на аборти.
Говорить Кетрін Гіні: "Багато молодих людей, які, скажімо, працюють у великих містах, навчаються там, а постійно прописані із батьками у провінції, на мали нагоди проголосувати, тому, що середа, коли проводили референдум, не була зручним днем."
Але існує ще й інша думка. Головний редактор Ірландської Католицької газети Девід Куін говорить, що опоненти абортів взагалі іґнорували референдум і ось чому: легалізація абортів через психічний стан жінок зменшує термін покарання за незаконну операцію від пожиттєвого ув’язнення до 12 років.
Отже, ірландці не підтримали посилення заборони щодо проведення абортів, але розбіжність в голосах була справді незначно. 50 з половиною відсотків – "за", 49 з половиною – "проти". Уряд пропонував скасувати в законодавстві юридичну умову, за якою жінка має право на аборт з психологічних причин.
Конституція Ірландії, країни, де більшість населення римо-католики, дозволяє жінкам переривати вагітність лише у випадку прямої загрози життю матері. У 1992 році Верховний суд країни дозволив 14-ти річній дівчині, яку зґвалтували, відмовитися народжувати дитини. Дівчина погрожувала вчинити самогубство, якби їй не дозволити аборт, тому судді вирішили що її психічний стан справді загрожував її життю. Відтоді, переривання вагітності на підставі психічного стану вважається легальним, але ірландські лікарі не поспішають застосовувати це на практиці, побоюючись втрати ліцензії.
Шляхом референдуму ірландський уряд сподівався вирішити законодавче непорозуміння: або скасувати судове рішення, або підтвердити дозвіл на аборт з психічних причин і розтлумачити ці причини. Але, з цього нічого не вийшло, бо ані опоненти абортів, ані захисники жіночих прав, не одержали переважної більшості голосів під час загальнонаціонального опитування.
На думку місцевих оглядачів, результати референдуму невдалі через малу кількість учасників – в опитуванні взяло участь лише 40 відсотків населення, у той час як на початку 90-х у подібному опитуванні голосувало 60 відсотків. Речниця Ірландської Асоціації Планування Родини Кетрін Гіні в інтерв’ю Радіо Свобода сказала, що її група активно виступає за право жінки на вибір. За її словами, через те, що голосування проводили під час робочого дня, багато з тих, хто підтримав би прогресивну позицію, були на праці і не мали нагоди проголосувати. Натомість, голосували здебільшого домогосподарки й пенсіонери із традиційно консервативним поглядом на аборти.
Говорить Кетрін Гіні: "Багато молодих людей, які, скажімо, працюють у великих містах, навчаються там, а постійно прописані із батьками у провінції, на мали нагоди проголосувати, тому, що середа, коли проводили референдум, не була зручним днем."
Але існує ще й інша думка. Головний редактор Ірландської Католицької газети Девід Куін говорить, що опоненти абортів взагалі іґнорували референдум і ось чому: легалізація абортів через психічний стан жінок зменшує термін покарання за незаконну операцію від пожиттєвого ув’язнення до 12 років.
