Бєлград, 13 березня 2002 – У правлячій демократичній коаліції, яка складається з вісімнадцяти партій і рухів, уже давно існували дві фракції. Одну очолював глава союзної держави Воїслав Коштуніца, другу сербський прем’єр-міністр Зоран Джінджич. Бєлградські аналітики першу назвали націонал-консервативною, другу ліберально-реформаторською. Коштуніца й Джінджич формально розійшлися щодо видачі екс-президента Слободана Мілошевича Міжнародному трибуналові у Гаазі. Президентська партія наполягала на ухваленні окремого закону про співробітництво з Трибуналом. Коли проект такого закону підготовано, партія Коштуніци, разом з коаліційними партнерами з Чорногорії, блокувала його ухвалення. Глава держави досі повторює, що нікого не можна видати до Гааги поки немає закону.
Партія Коштуніци ще в серпні минулого року вийшла з республіканського уряду й у парламенті піддавала критиці політику влади. Проте, формально вона залишилася у складі коаліції. Щойно минулого тижня заступник Коштуніци повідомив, що партія більше не братиме участі в сесіях лідерів партій правлячої коаліції. За його словами – це не значить остаточне розірвання зв’язків з політичним блоком, який усунув від влади колишнього президента Мілошевича, оскільки партія залишилася в союзному уряді.. Оглядачі зазначають, що Коштуніца одною ногою стоїть у владі, іншою – в опозиції.
Прем’єр-міністр Джінджич попередив, що громадяни півтора року тому депутатів обирали не як членів окремих партій, а на підставі причетності до єдиної Демократичної опозиції Сербії. На його думку, президія коаліції має право позбавити депутатських крісел усіх, хто не додержується передвиборчої угоди. Коштуніцина команда, навпаки, вважає, що кожна партія має право призначати відповідну кількість депутатів.
Свого роду тестом стосунків у правлячій коаліції у вівторок стала сесія Крайового парламенту Воєводини. Більшість депутатів проголосувала за звільнення з міністерських посад членів президентської партії тому що вони, як пояснив голова крайового уряду, виступають проти автономії Воєводини. Це велика поразка Коштуніци який, попри те, залишається найпопулярнішим політиком в країні. Чи глава держави у боротьбі за владу готовий укласти союз із Мілошевичевими соціалістами чи проти Джінджича та його блоку буде виступати самостійно? Відповіді на це запитання поки що немає. Окремі оглядачі вважають, що президент, образно кажучи, впився славою та що переоцінює свої політичні можливості. Інші, навпаки, впевнені що Коштуніца за підтримкою консервативних сил збереже свої позиції на політичній сцені й загальмує Джінджича та його реформи.
Якби там не було, єдиної коаліції яка перемогла Мілошевича більше немає. Джінджич став господарем Сербії. Коштуніці залишилася хистка Югославія.
Партія Коштуніци ще в серпні минулого року вийшла з республіканського уряду й у парламенті піддавала критиці політику влади. Проте, формально вона залишилася у складі коаліції. Щойно минулого тижня заступник Коштуніци повідомив, що партія більше не братиме участі в сесіях лідерів партій правлячої коаліції. За його словами – це не значить остаточне розірвання зв’язків з політичним блоком, який усунув від влади колишнього президента Мілошевича, оскільки партія залишилася в союзному уряді.. Оглядачі зазначають, що Коштуніца одною ногою стоїть у владі, іншою – в опозиції.
Прем’єр-міністр Джінджич попередив, що громадяни півтора року тому депутатів обирали не як членів окремих партій, а на підставі причетності до єдиної Демократичної опозиції Сербії. На його думку, президія коаліції має право позбавити депутатських крісел усіх, хто не додержується передвиборчої угоди. Коштуніцина команда, навпаки, вважає, що кожна партія має право призначати відповідну кількість депутатів.
Свого роду тестом стосунків у правлячій коаліції у вівторок стала сесія Крайового парламенту Воєводини. Більшість депутатів проголосувала за звільнення з міністерських посад членів президентської партії тому що вони, як пояснив голова крайового уряду, виступають проти автономії Воєводини. Це велика поразка Коштуніци який, попри те, залишається найпопулярнішим політиком в країні. Чи глава держави у боротьбі за владу готовий укласти союз із Мілошевичевими соціалістами чи проти Джінджича та його блоку буде виступати самостійно? Відповіді на це запитання поки що немає. Окремі оглядачі вважають, що президент, образно кажучи, впився славою та що переоцінює свої політичні можливості. Інші, навпаки, впевнені що Коштуніца за підтримкою консервативних сил збереже свої позиції на політичній сцені й загальмує Джінджича та його реформи.
Якби там не було, єдиної коаліції яка перемогла Мілошевича більше немає. Джінджич став господарем Сербії. Коштуніці залишилася хистка Югославія.
