Київ, 13 березня 2002 -У ранковій вітальні “Ранкової Свободи” – творець музичної команди під дещо незвичною назвою “Таліта Кум” Юлія Міщенко. До речі, очолюваний нею гурт нещодавно став обличчям нового українського лейблу “MaxiM”.
Цей товарний знак заснований для підтримки та розкручування нової якісної української музики.
Юлія Міщенко родом зі Львова. Закінчила 28-у середню школу міста з поглибленим вивченням німецької мови. Випускниця Львівського державного університету, український філолог. Закінчила музичну школу по класу фортепіано, куди записалася сама. Музикою займається все життя. “Таліта Кум” – третій музичний проект Юлії Міщенко, який існує лише рік.
Тарас Марусик:
“Нашу розмову хотів би розпочати з отієї загадкової назви: “Таліта Кум”. Що вона означає?”
Юлія Міщенко:
“Передбачаючи, що це запитання будуть ставити, практично, в кожному інтерв’ю, ми зробили хитрий крок. На нашому сайті http://talitakum.kiev.ua ми розмістили цілий розділ, який так і називається: “Що таке “Таліта Кум”, там є з десяток вичерпних пояснень на будь-який смак”.
Тарас Марусик:
“Хоча б одне-два пояснення для наших слухачів, які, може, не мають доступу до Інтернету”.
Юлія Міщенко:
“Завжди, коли просто питають: скажіть у двох словах, що таке “Таліта Кум”, я кажу: “На мою думку, це зовсім непоганий музичний проект пісень, які, сподіваюсь, вам будуть до вподоби”.
Тарас Марусик:
“Цікаво було б почути про Ваші попередні проекти. Коли, з ким і де Ви їх здійснювали?”
Юлія Міщенко:
“ У мене було два проекти ще за часів, коли я жила у Львові. Перший з них називався “Очеретяний кварк” - така була складна назва.
Цей проект виник ще в студентські часи, в студентському товаристві, і він мене навчив, що таке бути музикантом, що таке працювати в студії, на сцені, на репетиціях.
Ми навіть мали альбом, правда , він вийшов невеликим тиражем і називався “Уікенди в Калуші”, тому що половина моєї групи була з Калуша, це маленьке містечко під Івано-Франківськом, більшість репетицій у нас здійснювалось там.
Наступний проект називався “Знову за старе”. Теж була така екзотична назва, тому що після “кварку” я рік жила у Німеччині, а потім, повернувшись до Львова, знов створила музичний проект, який ми так і назвали “Знову за старе”.
Тарас Марусик:
“Чи є хтось з Ваших товаришів по старій команді у цьому гурті?”
Юлія Міщенко:
“Ми досі спілкуємось з музикантами з моїх попередніх проектів, але в силу того, що потрібно було для прориву у “великий шоу-бізнес” їхати до Києва, і ніхто, на жаль, цього мого пориву не підтримав з минулих музикантів, на сьогодні ніхто з них у Києві не мешкає і зі мною не працює.
Хоча я була б не проти, якби хтось із старої гвардії залишився і мене підтримав.
А зараз я маю унікальний досвід у межах України. Я об’єднала в своїй групі Захід і Схід, у мене троє музикантів з Луганська, я - зі Львова і один киянин. Так що “Таліта Кум” – це, напевно, перший такий поліукраїнський колектив.”
Тарас Марусик:
“Спілкуючись з низкою виконавців, я помітив дві закономірності: по-перше, більшість у музику прийшли не з консерваторії, по-друге, чимало з них є вихідцями зі Львова. Мені здається, Ви підпадаєте також під цю закономірність?”
Юлія Міщенко:
“На сьогодні ситуація складається так, що в Києві є скупчення засобів масової інформації, різних музичних структур, тому не дивина, що люди, які хочуть працювати чи в галузі телебачення, чи реалізуватися через радіо - всі вони їдуть до Києва.
У будь-якій країні Західного світу так само музикант, який хоче реалізуватися, їде до столиці, бо там більше руху, швидше зможеш розповісти про себе всій країні, відповідно , стати популярним, створити з музики серйозну професію, заробляти гроші. Так що я не бачу нічого поганого в тому, що зараз багато людей, які хочуть реалізуватися через музику, їдуть до Києва.”
Тарас Марусик:
“Чим Ви займаєтеся тепер?”
Юлія Міщенко:
“Багато часу проходить не тільки у роботі в студії, але в репетиціях, інтерв’ю, в плануванні певних стратегічних завдань для “Таліта Кум”. Я щаслива, що змогла своє життя побудувати так, що “Таліта Кум” – це єдина моя улюблена робота”.
Цей товарний знак заснований для підтримки та розкручування нової якісної української музики.
Юлія Міщенко родом зі Львова. Закінчила 28-у середню школу міста з поглибленим вивченням німецької мови. Випускниця Львівського державного університету, український філолог. Закінчила музичну школу по класу фортепіано, куди записалася сама. Музикою займається все життя. “Таліта Кум” – третій музичний проект Юлії Міщенко, який існує лише рік.
Тарас Марусик:
“Нашу розмову хотів би розпочати з отієї загадкової назви: “Таліта Кум”. Що вона означає?”
Юлія Міщенко:
“Передбачаючи, що це запитання будуть ставити, практично, в кожному інтерв’ю, ми зробили хитрий крок. На нашому сайті http://talitakum.kiev.ua ми розмістили цілий розділ, який так і називається: “Що таке “Таліта Кум”, там є з десяток вичерпних пояснень на будь-який смак”.
Тарас Марусик:
“Хоча б одне-два пояснення для наших слухачів, які, може, не мають доступу до Інтернету”.
Юлія Міщенко:
“Завжди, коли просто питають: скажіть у двох словах, що таке “Таліта Кум”, я кажу: “На мою думку, це зовсім непоганий музичний проект пісень, які, сподіваюсь, вам будуть до вподоби”.
Тарас Марусик:
“Цікаво було б почути про Ваші попередні проекти. Коли, з ким і де Ви їх здійснювали?”
Юлія Міщенко:
“ У мене було два проекти ще за часів, коли я жила у Львові. Перший з них називався “Очеретяний кварк” - така була складна назва.
Цей проект виник ще в студентські часи, в студентському товаристві, і він мене навчив, що таке бути музикантом, що таке працювати в студії, на сцені, на репетиціях.
Ми навіть мали альбом, правда , він вийшов невеликим тиражем і називався “Уікенди в Калуші”, тому що половина моєї групи була з Калуша, це маленьке містечко під Івано-Франківськом, більшість репетицій у нас здійснювалось там.
Наступний проект називався “Знову за старе”. Теж була така екзотична назва, тому що після “кварку” я рік жила у Німеччині, а потім, повернувшись до Львова, знов створила музичний проект, який ми так і назвали “Знову за старе”.
Тарас Марусик:
“Чи є хтось з Ваших товаришів по старій команді у цьому гурті?”
Юлія Міщенко:
“Ми досі спілкуємось з музикантами з моїх попередніх проектів, але в силу того, що потрібно було для прориву у “великий шоу-бізнес” їхати до Києва, і ніхто, на жаль, цього мого пориву не підтримав з минулих музикантів, на сьогодні ніхто з них у Києві не мешкає і зі мною не працює.
Хоча я була б не проти, якби хтось із старої гвардії залишився і мене підтримав.
А зараз я маю унікальний досвід у межах України. Я об’єднала в своїй групі Захід і Схід, у мене троє музикантів з Луганська, я - зі Львова і один киянин. Так що “Таліта Кум” – це, напевно, перший такий поліукраїнський колектив.”
Тарас Марусик:
“Спілкуючись з низкою виконавців, я помітив дві закономірності: по-перше, більшість у музику прийшли не з консерваторії, по-друге, чимало з них є вихідцями зі Львова. Мені здається, Ви підпадаєте також під цю закономірність?”
Юлія Міщенко:
“На сьогодні ситуація складається так, що в Києві є скупчення засобів масової інформації, різних музичних структур, тому не дивина, що люди, які хочуть працювати чи в галузі телебачення, чи реалізуватися через радіо - всі вони їдуть до Києва.
У будь-якій країні Західного світу так само музикант, який хоче реалізуватися, їде до столиці, бо там більше руху, швидше зможеш розповісти про себе всій країні, відповідно , стати популярним, створити з музики серйозну професію, заробляти гроші. Так що я не бачу нічого поганого в тому, що зараз багато людей, які хочуть реалізуватися через музику, їдуть до Києва.”
Тарас Марусик:
“Чим Ви займаєтеся тепер?”
Юлія Міщенко:
“Багато часу проходить не тільки у роботі в студії, але в репетиціях, інтерв’ю, в плануванні певних стратегічних завдань для “Таліта Кум”. Я щаслива, що змогла своє життя побудувати так, що “Таліта Кум” – це єдина моя улюблена робота”.
