Прага, 18 березня 2002 - Православні й греко-католики вступили сьогодні у Великий піст. Протягом сорока днів віруючі мають обмежити споживання будь-якої їжі, а скоромне взагалі вилучити з раціону. Православні дотримуються більш суворого посту, ніж греко-католики. Зокрема у часі Великого посту православна церква забороняє вживати у їжу навіть рослинне масло. Натомість греко-католики вживають у часі посту і рослинне масло, і рибу. Суворі обмеження щодо їжі не стосуються дітей, хворих, вагітних й тих, хто тяжко працює. Про інші важливі для правильного дотримання Великого посту правила розповідаємо.
Час початку Великого посту змінюється щороку, поза як ніколи не зменшується його значення. Почати постити – з такою думкою сьогодні розпочали день чимало православних християн й греко-католиків. Але як почати постити і , що головніше, - дотриматися посту?
Як практикуюча християнка, раджу почати піст з молитви. Не варто розробляти пісний раціон без того, щоб бути певним його значення. Вміти відмовити собі на час сорока пісних днів не лише у гарній їжі, а й у пустощах, пусто - та лихослів’ї – ось що означає дотриматися посту. А для цього потрібна велика сила волі, Боже благословення й відчуття того, що ти зможеш гідно прожити час смутку.
Практикуючі християни на час великого посту купляють у господу велику свічку – для щоденної молитви й читання Євангелія, більше, ніж у звичайні дні. Священики радять протягом Великого посту перечитати весь Новий заповіт. При свічках молилися перші християни й нині моляться у монастирях – кажуть, свічка відганяє зло й акумулює у помешканні добру енергію молитви.
Щодо їжі, збіднити раціон так само не означає увійти у піст. Важлива й кількість спожитого. Той самий хліб, спожитий під час посту у великій кількості, не дасть відчуття самообмеження, а навпаки - важкості у шлунку.
Ідеальний піст - відмова від будь-якої їжі. Так, протягом сорока днів постив у пустелі сам Ісус Христос. Своїм учням Він казав, що «має іншу їжу, якої вони не знають». Звичайно, нині церква не дає людині за обов’язок дотримуватися такого суворого посту протягом усіх сорока днів. Але православні священики радять взагалі нічого не їсти бодай по середах й п’ятницях – у дні, коли Христа було зраджено Юдою й розіп’ято на хресті.
З практики знаю, як насправді важко постити тілом, тому акцентую увагу на чи не важливішому духовному пості. Як пише Євангеліє: «не те бруднить людину , що входить в її вуста, а те, що з них виходить». Образити когось, не відповісти на прохання, обійти увагою – це теж порушення посту. Так людина засвідчує, що не розуміє жертви Христа, прикладу любові, який Він дав світові своєю смертю. А тому постити тілом і не постити душею – означає не постити взагалі.
Шанс розпочати нове духовне життя дається нам щороку. Можливо, саме тому ми не зауважуємо на важливості цих днів. А потім, озираючись на прожите, знаходимо у ньому мало глибоких переживань, радості, чистоти. І хто знає, чи настане для нас ще один шанс, ще один піст? Тому увійдіть у цей піст і радійте йому. Як пишуть святі отці: «це радісна печаль», а сам Христос казав: «милості хочу, не жертви». Тому радійте весні, радійте новому життю, а ще більше - життю вічному, дарованому там просто так, з великої любові й ласки.
Час початку Великого посту змінюється щороку, поза як ніколи не зменшується його значення. Почати постити – з такою думкою сьогодні розпочали день чимало православних християн й греко-католиків. Але як почати постити і , що головніше, - дотриматися посту?
Як практикуюча християнка, раджу почати піст з молитви. Не варто розробляти пісний раціон без того, щоб бути певним його значення. Вміти відмовити собі на час сорока пісних днів не лише у гарній їжі, а й у пустощах, пусто - та лихослів’ї – ось що означає дотриматися посту. А для цього потрібна велика сила волі, Боже благословення й відчуття того, що ти зможеш гідно прожити час смутку.
Практикуючі християни на час великого посту купляють у господу велику свічку – для щоденної молитви й читання Євангелія, більше, ніж у звичайні дні. Священики радять протягом Великого посту перечитати весь Новий заповіт. При свічках молилися перші християни й нині моляться у монастирях – кажуть, свічка відганяє зло й акумулює у помешканні добру енергію молитви.
Щодо їжі, збіднити раціон так само не означає увійти у піст. Важлива й кількість спожитого. Той самий хліб, спожитий під час посту у великій кількості, не дасть відчуття самообмеження, а навпаки - важкості у шлунку.
Ідеальний піст - відмова від будь-якої їжі. Так, протягом сорока днів постив у пустелі сам Ісус Христос. Своїм учням Він казав, що «має іншу їжу, якої вони не знають». Звичайно, нині церква не дає людині за обов’язок дотримуватися такого суворого посту протягом усіх сорока днів. Але православні священики радять взагалі нічого не їсти бодай по середах й п’ятницях – у дні, коли Христа було зраджено Юдою й розіп’ято на хресті.
З практики знаю, як насправді важко постити тілом, тому акцентую увагу на чи не важливішому духовному пості. Як пише Євангеліє: «не те бруднить людину , що входить в її вуста, а те, що з них виходить». Образити когось, не відповісти на прохання, обійти увагою – це теж порушення посту. Так людина засвідчує, що не розуміє жертви Христа, прикладу любові, який Він дав світові своєю смертю. А тому постити тілом і не постити душею – означає не постити взагалі.
Шанс розпочати нове духовне життя дається нам щороку. Можливо, саме тому ми не зауважуємо на важливості цих днів. А потім, озираючись на прожите, знаходимо у ньому мало глибоких переживань, радості, чистоти. І хто знає, чи настане для нас ще один шанс, ще один піст? Тому увійдіть у цей піст і радійте йому. Як пишуть святі отці: «це радісна печаль», а сам Христос казав: «милості хочу, не жертви». Тому радійте весні, радійте новому життю, а ще більше - життю вічному, дарованому там просто так, з великої любові й ласки.
