Прага, 22 березня 2002 – Учасники самміту ООН в мексиканському місті Монтеррей, присвяченого боротьбі із убогістю в світі, узгодили прикінцевий документ про нові взаємини між бідними й багатими країнами. Уряди провідних західних країн узяли на себе зобов’язання збільшити допомогу найбіднішим країнам.
На нинішній нараді в Монтерреї зібралися лідери понад 50-ти країн світу, передусім представники західних країн, що складають головну групу донорів, які відтепер мали б радикально збільшити економічну й фінансову допомогу найбіднішим країнам. Учасники самміту наголошують, що крайня убогість у багатьох країнах світу породжує локальні конфлікти, сприяє поширенню міжнародного тероризму і є причиною збільшення кількості біженців у світі, число яких нині становить понад 20 мільйонів осіб. При цьому акції міжнародних терористів спрямовані переважно проти західних країн, у яких водночас шукають притулку й біженці з бідних країн. На вирішення цих проблем Захід витрачає колосальні кошти, які, як підкреслюють економісти, слід було би спрямувати у запобіжні заходи, тобто на боротьбу з убогістю в найбідніших країнах світу.
Виступаючи в Монтерреї, Генеральний секретар ООН Кофі Аннан закликав багаті промислово розвинені країни Заходу збільшити пожертви на програму боротьби з бідністю принаймні на 50 мільярдів доларів у рік. Два роки тому учасники попереднього самміту зобов’язалися до 2015-го року скоротити крайню убогість у світі принаймні наполовину. За словами Аннана, для досягнення цієї мети слід збільшити нинішню допомогу найбіднішим країнам світу теж принаймні наполовину. На заклики учасників самміту в Монтерреї першою відгукнулася адміністрація Сполучених Штатів. Президент Буш заявив про готовність США збільшити щорічну допомогу бідним країнам на 50 відсотків і до 2006-го року допровадити її до 16-ти мільярдів доларів на рік. Проте для отримання американської допомоги президент США поставив умову перед країнами, які очікують ширшої економічної й фінансової допомоги. Ці країни повинні взяти на себе зобов’язання впровадити вільноринкову економіку, збільшити видатки на систему освіти і на політичні реформи. Саме ці фундаментальні передумови мали б допомогти забезпечити в майбутньому самостійний економічний і соціальний розвиток в убогих країнах.
Учасники самміту в Монтерреї, який закінчується у п’ятницю, закликали керівників Світового банку, Міжнародного валютного союзу і Світової торговельної організації об’єднати зусилля в координації допомоги, в підготовці економічних і фінансових структур і в установленні механізмів контролю, які запобігали б дальшому розкраданню західної допомоги офіційними особами у найбідніших країнах світу. Журналісти наводять слова директора Світової торговельної організації Майкла Мура про те, що «глобальна убогість – це бомба з годинниковим механізмом, закладена проти свободи».
На нинішній нараді в Монтерреї зібралися лідери понад 50-ти країн світу, передусім представники західних країн, що складають головну групу донорів, які відтепер мали б радикально збільшити економічну й фінансову допомогу найбіднішим країнам. Учасники самміту наголошують, що крайня убогість у багатьох країнах світу породжує локальні конфлікти, сприяє поширенню міжнародного тероризму і є причиною збільшення кількості біженців у світі, число яких нині становить понад 20 мільйонів осіб. При цьому акції міжнародних терористів спрямовані переважно проти західних країн, у яких водночас шукають притулку й біженці з бідних країн. На вирішення цих проблем Захід витрачає колосальні кошти, які, як підкреслюють економісти, слід було би спрямувати у запобіжні заходи, тобто на боротьбу з убогістю в найбідніших країнах світу.
Виступаючи в Монтерреї, Генеральний секретар ООН Кофі Аннан закликав багаті промислово розвинені країни Заходу збільшити пожертви на програму боротьби з бідністю принаймні на 50 мільярдів доларів у рік. Два роки тому учасники попереднього самміту зобов’язалися до 2015-го року скоротити крайню убогість у світі принаймні наполовину. За словами Аннана, для досягнення цієї мети слід збільшити нинішню допомогу найбіднішим країнам світу теж принаймні наполовину. На заклики учасників самміту в Монтерреї першою відгукнулася адміністрація Сполучених Штатів. Президент Буш заявив про готовність США збільшити щорічну допомогу бідним країнам на 50 відсотків і до 2006-го року допровадити її до 16-ти мільярдів доларів на рік. Проте для отримання американської допомоги президент США поставив умову перед країнами, які очікують ширшої економічної й фінансової допомоги. Ці країни повинні взяти на себе зобов’язання впровадити вільноринкову економіку, збільшити видатки на систему освіти і на політичні реформи. Саме ці фундаментальні передумови мали б допомогти забезпечити в майбутньому самостійний економічний і соціальний розвиток в убогих країнах.
Учасники самміту в Монтерреї, який закінчується у п’ятницю, закликали керівників Світового банку, Міжнародного валютного союзу і Світової торговельної організації об’єднати зусилля в координації допомоги, в підготовці економічних і фінансових структур і в установленні механізмів контролю, які запобігали б дальшому розкраданню західної допомоги офіційними особами у найбідніших країнах світу. Журналісти наводять слова директора Світової торговельної організації Майкла Мура про те, що «глобальна убогість – це бомба з годинниковим механізмом, закладена проти свободи».
