Прага, 25 березня 2002 – Наприкінці минулого тижня учасники самміту ООН, присвяченого глобальній боротьбі з убогістю, який проходив у мексиканському місті Монтеррей, ухвалили прикінцевий документ, який зобов’язує багаті країни Заходу збільшити допомогу найбіднішим країнам світу і скасувати їхню дотеперішню заборгованість. Ці рішення отримали схвальну оцінку як на Заході, так і в країнах третього світу, які очікують західної допомоги й скасування боргів.
Проблема крайньої убогості у світі, яка найчастіше є причиною локальних конфліктів, поширення екстремізму і міжнародного тероризму, стала особливо нагальною після терористичних актів у США 11 вересня минулого року. Тому оглядачі вважають, що прикінцевий документ самміту ООН у Монтерреї ухвалено саме під впливом нинішньої кампанії боротьби з міжнародним тероризмом.
Програмний документ передбачає до 2015-го року серйозне скорочення бідності у країнах третього світу принаймні наполовину. Учасники самміту погодилися збільшити фінансову, економічну й гуманітарну допомогу найбіднішим країнам світу, максимально скасувати їхні дотеперішні борги, а головне – відкрити свої ринки для продукції країн третього світу.
Сполучені Штати, які взяли на себе найбільші зобов’язання, до 2006-го року збільшать щорічну допомогу найбіднішим країнам до 15-ти мільярдів доларів щороку, Європейський союз – до 7-ми мільярдів. Разом із допомогою з боку інших західних країн і Японії загальна сума допомоги сягне 60-ти мільярдів доларів щороку. Однак, як підкреслюють економісти ООН і представники міжнародних агентств розвитку, для успішної реалізації програми, ухваленої у Монтерреї, потрібно принаймні 100 мільярдів доларів щороку.
Інші проблеми, які слід буде подолати у рамках надання допомоги найбіднішим країнам, це проведення економічних й політичних реформ у бідних країнах, наладнання системи освіти й підготовки кадрів для розвитку місцевої економіки, а також боротьба з корупцією й розкраданням допомоги урядами цих країн.
Журналісти наводять слова президента африканської мережі економічної справедливості з резиденцією в Нігерії Дейвіда Уґолора, який досконало зорієнтований у проблемі корупції й розкрадання в бідних африканських країнах.
Як ви можете привести своє господарство до порядку, запитує Уґолор, коли ви маєте жменьку багатих людей, настільки багатих, що їхні фінанси у швейцарських приватних банках перевершують багатства їхніх країн. З цим пора кінчати, вважає керівник африканської мережі економічної справедливості.
Приміром, представники Сполучених Штатів заявили на самміті в Монтерреї, що допомога США надходитиме до кожної зокрема бідної країни лише за умови проведення економічних і політичних реформ, впровадження вільноринкової економіки й відкритості використання допомоги, що мало б відвернути привласнення місцевими керівниками коштів, призначених на боротьбу з бідністю.
Проблема крайньої убогості у світі, яка найчастіше є причиною локальних конфліктів, поширення екстремізму і міжнародного тероризму, стала особливо нагальною після терористичних актів у США 11 вересня минулого року. Тому оглядачі вважають, що прикінцевий документ самміту ООН у Монтерреї ухвалено саме під впливом нинішньої кампанії боротьби з міжнародним тероризмом.
Програмний документ передбачає до 2015-го року серйозне скорочення бідності у країнах третього світу принаймні наполовину. Учасники самміту погодилися збільшити фінансову, економічну й гуманітарну допомогу найбіднішим країнам світу, максимально скасувати їхні дотеперішні борги, а головне – відкрити свої ринки для продукції країн третього світу.
Сполучені Штати, які взяли на себе найбільші зобов’язання, до 2006-го року збільшать щорічну допомогу найбіднішим країнам до 15-ти мільярдів доларів щороку, Європейський союз – до 7-ми мільярдів. Разом із допомогою з боку інших західних країн і Японії загальна сума допомоги сягне 60-ти мільярдів доларів щороку. Однак, як підкреслюють економісти ООН і представники міжнародних агентств розвитку, для успішної реалізації програми, ухваленої у Монтерреї, потрібно принаймні 100 мільярдів доларів щороку.
Інші проблеми, які слід буде подолати у рамках надання допомоги найбіднішим країнам, це проведення економічних й політичних реформ у бідних країнах, наладнання системи освіти й підготовки кадрів для розвитку місцевої економіки, а також боротьба з корупцією й розкраданням допомоги урядами цих країн.
Журналісти наводять слова президента африканської мережі економічної справедливості з резиденцією в Нігерії Дейвіда Уґолора, який досконало зорієнтований у проблемі корупції й розкрадання в бідних африканських країнах.
Як ви можете привести своє господарство до порядку, запитує Уґолор, коли ви маєте жменьку багатих людей, настільки багатих, що їхні фінанси у швейцарських приватних банках перевершують багатства їхніх країн. З цим пора кінчати, вважає керівник африканської мережі економічної справедливості.
Приміром, представники Сполучених Штатів заявили на самміті в Монтерреї, що допомога США надходитиме до кожної зокрема бідної країни лише за умови проведення економічних і політичних реформ, впровадження вільноринкової економіки й відкритості використання допомоги, що мало б відвернути привласнення місцевими керівниками коштів, призначених на боротьбу з бідністю.
