Бєлград, 28 березня 2002 – Бєлград ще раз дочекав останній момент й замість закону про співробітництво з Трибуналом із воєнних злочинів ухвалив лише короткий декрет. В ньому зазначається, що “органи Республіки Сербії у виконуванні обов’язків та загальноприйнятих правил міжнародного права про діяльність Міжнародного трибуналу будуть діяти згідно з процедурою, яку затверджено Статутом та Правилами Гаазького суду”. Нагадаємо, що Конституційний суд Югославії у вівторок на закритій сесії обговорив декрет уряду на підставі якого торік видано до Гааги колишнього президента Слободана Мілошевича. Рішення суду досі не оприлюднене. Згідно з повідомленнями преси, більшість суддів вважає, що декрет не узгоджено з конституцією. Мабуть через це влада була змушена ухвалити нове рішення, посилаючись й цим разом на Мілошевичеву конституцію. Йдеться про статтю республіканської конституції у якій відзначається, що Сербія має право не додержуватися союзних законів якщо вони загрожують правам та інтересам її громадян. Мілошевич згадану статтю вніс до Конституції ще на початку дев’яностих років, в час розвалу колишньої Югославії.
Кінець березня вирішальний тому, що адміністрація Сполучених Штатів поставила три умови для надання подальшої допомоги Сербії. Перша стосується повного співробітництва з Гаазьким трибуналом, друга проведення Дейтонських угод, третя – прав людини. Щодо Дейтонських угод, Бєлград 20 березня перестав давати зарплати офіцерам сербської національності в сусідній Боснії й Герцеговині. А щодо прав людини, то у вівторок звільнено із сербських в’язниць 145 етнічних албанців, яких засуджено за участь у повстанні. Урядовці пояснюють, що йшлося не про звільнення, а про дислокацію: в’язнів нібито видано міжнародній адміністрації у Косові, щоби вони відбували строк у косовських в'язницях. Проте, вісімдесятьох із них звільнено уже в середу.
Отож, залишилася ще одна умова: до кінця березня довести, що Сербія беззастережно співпрацює з Гаазьким трибуналом. Оскільки партія президента Югославії Воїслава Коштуніци виступала проти ухвалення відповідного закону, урядові залишилася лише можливість прийняти декрет. На підставі цього акту поліція має право видати Трибуналові звинувачених без рішення судових органів.
Наразі усі чекають кого буде видано до неділі вечора. На списку є п’ятнадцять імен, починаючи від колишнього віце-прем'єра Миколи Шаіновича. Президент Коштуніца попереджає, що він абсолютно проти видачі, яка не була б узгоджена із законом. Уся відповідальність й цим разом, як і в час видачі Мілошевича, стоїть на плечах уряду Зорана Джінджича.
Кінець березня вирішальний тому, що адміністрація Сполучених Штатів поставила три умови для надання подальшої допомоги Сербії. Перша стосується повного співробітництва з Гаазьким трибуналом, друга проведення Дейтонських угод, третя – прав людини. Щодо Дейтонських угод, Бєлград 20 березня перестав давати зарплати офіцерам сербської національності в сусідній Боснії й Герцеговині. А щодо прав людини, то у вівторок звільнено із сербських в’язниць 145 етнічних албанців, яких засуджено за участь у повстанні. Урядовці пояснюють, що йшлося не про звільнення, а про дислокацію: в’язнів нібито видано міжнародній адміністрації у Косові, щоби вони відбували строк у косовських в'язницях. Проте, вісімдесятьох із них звільнено уже в середу.
Отож, залишилася ще одна умова: до кінця березня довести, що Сербія беззастережно співпрацює з Гаазьким трибуналом. Оскільки партія президента Югославії Воїслава Коштуніци виступала проти ухвалення відповідного закону, урядові залишилася лише можливість прийняти декрет. На підставі цього акту поліція має право видати Трибуналові звинувачених без рішення судових органів.
Наразі усі чекають кого буде видано до неділі вечора. На списку є п’ятнадцять імен, починаючи від колишнього віце-прем'єра Миколи Шаіновича. Президент Коштуніца попереджає, що він абсолютно проти видачі, яка не була б узгоджена із законом. Уся відповідальність й цим разом, як і в час видачі Мілошевича, стоїть на плечах уряду Зорана Джінджича.
