Варшава, 28 березня 2002 - Несподівано небезпечна зброя знайшлася, хоча в цілком протилежному напрямі, аніж той, куди повинна була бути доставлена.
27 березня, ввечері, коли прес-конференцію давали міністри оборони Польщі та України , між присутніми журналістами пошепки з вуст в вуста передавалася сенсаційна новина – з поїзда, який віз до Гданська протиповітряні ракети системи земля-повітря зникли чотири ракети. Як виявилося, зброю везли в гданський порт , аби звідтіля переправити її в одну з країн третього світу. Ракети “ Стріла” не належали польському війську, а лише одній з фірм, що займається спецекспортом. Не зважаючи на це, міністр оборони Польщі Єжі Шмайдзінський дав завдання військовій розвідці перевірити справу. Адже ракети, які були вкрадені, це досить грізна зброя. Вони , правда, не мали заряду, але якщо можна в Польщі вкрасти самі ракети, то десь у Калінінграді чи , наприклад Одесі, напевно , можна вкрасти і заряди до них. Адже це зброя ще радянського зразка. Ці ракети ввійшли на озброєння в колишньому Радянському Союзі в 1968-му році. У Польщі вони з'явилися в 1972-му році. Це досить грізна зброя через те, що ці ракети дуже мобільні. Одну таку може обслуговувати один солдат, а підготувати її до вистрілу можна за десять секунд. Ракети призначені для збивання літаків і гелікоптерів, які летять низько. Ними можна нищити літаки, що сідають чи злітають. Увесь пристрій важить п'ятнадцять кілограм і вистрілює прямо з плеча. Міністр оборони Польщі вважає, що в руках злочинців, терористів – це дуже небезпечне озброєння. Невідомо, однак, як і чому вкрадені ракети знайшлися. Вони лежали в піску в околицях Ярослава. Себто, в цілком протилежному від Гданська напрямку. Досі невідомо, хто і в який спосіб їх туди відвіз. Де саме вони були вкрадені. Поїзд, яким їхали ракети в гданський порт, зупинявся в дорозі два рази по три хвилини. Було дев'ять вагонів. Злодії мали знати, в якому саме знаходяться ракети. Якщо вони їх , звичайно, хотіли вкрасти, а не мали на увазі якусь іншу зброю,що перевозилась в решта вагонах. Охорона, а перевезення зброї охороняла єдина в Польщі фірма, яка має натівський сертифікат, не зауважила зірваних пломб на станціях, де зупинявся потяг. Аж у Лодзі виявилося, що ракети вкрадені.
Взагалі вся ця історія виглядає досить дивною. Невідомо, ані як знайдено ракети, ані хто і чому їх підкинув аж до Ярослава, чому злодії не скористалися вкраденим товаром, а вирішили його все-таки викинути. І чому фірма Меско, якій у 1999 році вже крали зброю у подібний спосіб, відмовилася від охорони, яку пропонувала їй залізниця. Як ми вже згадували , фірма найняла іншу охорону. Вагони були забезпечені лише дротом. Не було надійних замків, а охоронці не перевіряли, а мали це робити, пломб на двох станціях, де потяг стояв по три хвилини. Вся справа виглядає на добре зорганізовану акцію. Невідомою є хіба мета – навіщо було красти ракети, аби їх пізніше викидати. Чи для того, аби довести, як легко це можуть зробити ймовірні терористи. Чи для того, аби кинути тінь на фірму спецекспорту, якій час від часу крадуть небезпечний товар... Як би там не було, але коли чуєш, що в цілком мирній натівській до того ж державі раптом небезпечна зброя опиняється невідомо в чиїх руках, то не почуваєшся від того безпечно.
27 березня, ввечері, коли прес-конференцію давали міністри оборони Польщі та України , між присутніми журналістами пошепки з вуст в вуста передавалася сенсаційна новина – з поїзда, який віз до Гданська протиповітряні ракети системи земля-повітря зникли чотири ракети. Як виявилося, зброю везли в гданський порт , аби звідтіля переправити її в одну з країн третього світу. Ракети “ Стріла” не належали польському війську, а лише одній з фірм, що займається спецекспортом. Не зважаючи на це, міністр оборони Польщі Єжі Шмайдзінський дав завдання військовій розвідці перевірити справу. Адже ракети, які були вкрадені, це досить грізна зброя. Вони , правда, не мали заряду, але якщо можна в Польщі вкрасти самі ракети, то десь у Калінінграді чи , наприклад Одесі, напевно , можна вкрасти і заряди до них. Адже це зброя ще радянського зразка. Ці ракети ввійшли на озброєння в колишньому Радянському Союзі в 1968-му році. У Польщі вони з'явилися в 1972-му році. Це досить грізна зброя через те, що ці ракети дуже мобільні. Одну таку може обслуговувати один солдат, а підготувати її до вистрілу можна за десять секунд. Ракети призначені для збивання літаків і гелікоптерів, які летять низько. Ними можна нищити літаки, що сідають чи злітають. Увесь пристрій важить п'ятнадцять кілограм і вистрілює прямо з плеча. Міністр оборони Польщі вважає, що в руках злочинців, терористів – це дуже небезпечне озброєння. Невідомо, однак, як і чому вкрадені ракети знайшлися. Вони лежали в піску в околицях Ярослава. Себто, в цілком протилежному від Гданська напрямку. Досі невідомо, хто і в який спосіб їх туди відвіз. Де саме вони були вкрадені. Поїзд, яким їхали ракети в гданський порт, зупинявся в дорозі два рази по три хвилини. Було дев'ять вагонів. Злодії мали знати, в якому саме знаходяться ракети. Якщо вони їх , звичайно, хотіли вкрасти, а не мали на увазі якусь іншу зброю,що перевозилась в решта вагонах. Охорона, а перевезення зброї охороняла єдина в Польщі фірма, яка має натівський сертифікат, не зауважила зірваних пломб на станціях, де зупинявся потяг. Аж у Лодзі виявилося, що ракети вкрадені.
Взагалі вся ця історія виглядає досить дивною. Невідомо, ані як знайдено ракети, ані хто і чому їх підкинув аж до Ярослава, чому злодії не скористалися вкраденим товаром, а вирішили його все-таки викинути. І чому фірма Меско, якій у 1999 році вже крали зброю у подібний спосіб, відмовилася від охорони, яку пропонувала їй залізниця. Як ми вже згадували , фірма найняла іншу охорону. Вагони були забезпечені лише дротом. Не було надійних замків, а охоронці не перевіряли, а мали це робити, пломб на двох станціях, де потяг стояв по три хвилини. Вся справа виглядає на добре зорганізовану акцію. Невідомою є хіба мета – навіщо було красти ракети, аби їх пізніше викидати. Чи для того, аби довести, як легко це можуть зробити ймовірні терористи. Чи для того, аби кинути тінь на фірму спецекспорту, якій час від часу крадуть небезпечний товар... Як би там не було, але коли чуєш, що в цілком мирній натівській до того ж державі раптом небезпечна зброя опиняється невідомо в чиїх руках, то не почуваєшся від того безпечно.
