Київ-Прага, 1 квітня, 2002 –
Ірина Халупа (Прага):
Сьогодні вся Україна перебуває під поствиборчими враженнями і, відповідно, наша тема: “Парламентські вибори 2002: перемоги і поразки”. Наші гості сьогодні - народний депутат, поет, член Комуністичної партії України Борис Олійник, Віталій Шибко, секретар політради Соціалістичної партії, політолог Ірина Бєкєшкина, керівник фонду “Демократичні ініціативи”. Вітаю, шановні гості.
Кілька хвилин тому нам подзвонили з Києва, мовляв, було оголошення, що ці вибори ЦВК визнала недійсними, таке повідомлення пролунало з телевізійних екранів, каналу “1+1”. Ми відразу подзвонили до ЦВК, де один із чиновників дуже обурено сказав, що не було жодного спеціального засідання, і що вибори ніхто не визнавав недійсними. І зараз відбувається в ЦВК прес-конференція, ми згодом підключимось…
А тим часом – вибори, подивимось, що ми маємо? Отже, день виборів позаду, і настав час підбивати підсумки. Експерти з Комітету виборців України були одними з перших, хто оцінив результати голосування українських громадян. На їхній прес-конференції побував наш київський кореспондент Віктор Міняйло:
За час, який пройшов із минулих виборів, значно збільшився рівень втручання у виборчу кампанію державних службовців або інших посадових осіб, - вважають фахівці Комітету виборців України. За їхнім спостереженням, це проявлялося, як у використанні службового становища для агітації, так і в прямому тиску на громадян, з метою забезпечення необхідного результату виборів.
Говорить голова КВУ Ігор Попов:
Не всі кандидати мали рівні умови доступу як до ведення кампанії, так і до організації виборів. Тому ми можемо говорити про те, що масове порушувався принцип вільності виборів, тобто волевиявлення громадян, постійно проводилися численні спроби вплинути, і лише результат може показати, чи були ці спроби успішними, чи все-таки вибори пройшли чесно.
Ми можемо говорити, що вибори пройшли прозоро на цей момент, тому що спостерігачі мали доступ до всіх процедур, пов’язаних із підготовкою до виборів, спостерігачі мали повний доступ до дня проведення голосування.
Віктор Міняйло: А що стосується безпосередньо дня виборів 31 березня, то фахівців Комітету виборців насамперед турбує організація процесу голосування. Недостатня облаштованість та забезпечення виборчих дільниць, низький рівень підготовки членів дільничних виборчих комісій створювали черги та хаотичне голосування виборців у не відведених для цього місцях, що жодним чином не сприяло таємності голосування.
Говорить керівник програми довготермінового спостереження КВУ Євген Побережний:
Що стосується дня голосування, то найбільше ноу-хау цих виборів - це було голосування за відкріпними посвідченнями. Ми не можемо сказати, що це мало місце в кожному виборчому окрузі, але такі випадки були чисельні, і найбільше нас насторожує масовість і координованість таких акцій. Тобто в деяких випадках, за нашими оцінками, в окремих округах голосувало до восьми тисяч виборців по відкріпними посвідченнями.
Віктор Міняйло:
А, загалом, Комітет виборців України особливо хвилює питання, що підрахунок голосів триває ДУЖЕ довго. Вони прогнозують затяжну позиційну окопну війну на виборчих дільницях між представниками провладних і опозиційних сил.
Ірина Халупа:
Шановні гості, Комітет виборців – це громадська організація й пан Попов сказав, що вибори відбулися досить прозоро. Ваші партії, згідно з попередніми опитуваннями, так званими екзит-полами, здобули, досить таки , я б сказала, непоганий шмат сала: Комуністична партія, згідно з такими попередніми опитуваннями, здобула 20% , а соціалісти – 7,3%. Чи ви також можете погодитись з паном Поповим, що ці вибори відбулися прозоро? Пане Олійник?
Борис Олійник:
Стосовно прозорості. Було б дивно, коли при нинішньому моральному стані суспільства у виборах не було б, так би мовити, фальсифікацій, тому що це стає нормою, ось що небезпечно, коли лукавство стає нормою поведінки.
Коли з екрану журналіст, кілька разів, проглянувши одне й те гасло одної єдиної партії, говорить, що всім партіям був вільний доступ, – то це вже розщеплення особистості. Бо це стає нормою. Я побував в округах на Полтавщині, Кіровоградщині, я порівнюю. Це була модель у нас югославська. Я був на 16 округах, але у нас югославський варіант не вийшов, бо серби - народ чесний, і вони не могли обдурювати одне одного, хоча і належать до різних партій, сидячи поруч, мирно бесідуючи, але пильно стежачи, щоб не було ніяких підстав.
Думається мені, що адмінресурс діятиме до кінця підрахунку голосів. І, скажімо, те, що наша партія взяла 20%, як ви помітили, жодної політреклами по нашій партії не було і, по –моєму, не було ніякого пропагандистського матеріалу. Так що я дивуюсь навіть, що зараз ще 20%.
Ірина Халупа: Але скільки Ви реально сподівалися, пане Олійник?
Борис Олійник:
Ну, у принципі, коли в попередній раз у нас забрали, тобто, вкрали 10% ( тепер це вже стало відомо), то думаю, 25-27% могло бути, навіть при тому, що ми не вели ніякої агітації.
Ірина Халупа:
Пане Шибко, ті екзит-поли вам також дають непогану статистику -7,38. Побачимо, коли ЦВК усе остаточно підрахує.
Як Ви оцінюєте, ці вибори були прозорими? Давайте не будемо говорити про кампанію, бо кампанія – це є… кампанія. Ви ходили по виборчих дільницях, чи це було нормально, чи люди розуміли ті бюлетені?
Віталій Шибко:
Ви знаєте, якщо казати про прозорість, то треба запитати: хто наполягав, щоб була прозорість: чи президент, чи влада, чи окремі політичні партії?..
Ірина Халупа:
Шановні гості, я хочу вам нагадати, що два (чи скільки) місяців тому президент підписав указ, де він сказав, що вибори мають бути демократичними, прозорими.
Віталій Шибко:
Узагалі, чому це саме президент опікується про це? Але я все-таки хочу нагадати, що перед цим ми з Морозом як з головою Соціалістичної партії об’їздили всю Європу, закликаючи приїхати до нас спостерігачів, і ми їх усе-таки викликали сюди.
І тоді вже, коли вся Європа зрозуміла, що треба їхати і робити щось тут на виборах з Україною, я маю на увазі дуже добрі їх, наміри, спостерігати, щоб вони були прозорі, ці вибори, - тоді вже президент видав відповідний указ, хоча це все одно, що до чогось додати шматочок сала.. Тому я хочу сказати, що це не заслуга сьогоднішньої ні указу, ні президента.
Ірина Халупа:
Певні речі не можна забезпечити указом…
Віталій Шибко:
Звісно, якби указом можна було забезпечити з підпису нашого президента, то ми б жили вже в ринкових відносинах та у соціальній країні… Тобто я хочу сказати: так, дійсно, була відповідна прозорість, але це не заслуга ні влади, ні президента.
І те, що сьогодні відбулося з нашою партією, то мене дивує здивування самого пана Литвина: він каже, мене це ніяк не здивувало.
До цього він півроку тому розсилав усім свої послання, дослідження якесь було, і там були розставлені всім відсотки відповідні, нам було зроблено так, що 3, 8 %. Це вперше, коли глава адміністрації розсилає, і тим самим дає відповідні завдання..
Я думаю, що він, взагалі стане скоро публічним політиком, тому все буде гаразд із прозорістю, і тому подібне…
Так, ми були на дільницях, ми спостерігали. Знаєте, коли тобі на спину кладуть бюлетень і там щось відмічають – то це точно що прозоре, не треба йти в кабіну..
Ірина Бєкєшкіна:
Власне, я розумію, що я тут як керівник екзит-полів, які проходили в день виборів. Тобто, екзит –поли - це єдине , що може проконтролювати ці підрахунки голосів. Ми не можемо говорити про прозорість виборів, взагалі.
І вчора нам дуже дісталося на багатьох телеканалах, дуже було багато обурених, і казали, що ми ще подивимось , як це буде. Ну, соціологи ж відомі проститутки, це всі чудово знають. Але зараз ми дивимось останні дані ЦВК, і вони все більше наближаються до даних нашого екзит-полу. Поки що істотних відмінностей не було. Я думаю, що значна місія нашого екзит-полу, вона була попередженням того, що великі фальсифікації будуть все ж таки одразу помічені. Оскільки 18 тисяч респондентів і три паралельних екзит-поли – це вже доказово.
Ірина Халупа:
Далі в нашій передачі ми почуємо голос Віктора Ющенка, що він наводить слова нібито Сталіна, який сказав: “Головне ні як голосуєш, а хто підраховує.” Ви самі сказали, пані Бєкєшкина, те, що ми маємо зараз від ЦВК - не так суттєво відрізняється від ваших екзит-полів. Якщо будуть якісь суттєві відхилення в остаточному підрахунку, який політичний сценарій чекатиме Україну, пане Олійник?
Борис Олійник:
Та в принципі, ніякого нормального… наш народ покірний, він погуде трохи на кухні і прийме, як попередньо, все, що йому підсунуть.
Віталій Шибко:
Але я сьогодні був на форумі, і там були представники різних партій, Комуністична партія була, “Наша Україна” і так далі. І всі погодилися, я так здивувався, - усі стали антикучмістами.
Усі заявили, що треба щось робити з цією одноосібною владою нашого президента. Я так був здивований, так був захоплений, я думаю не вже значить… Причому це казав ніхто інший, як Борис Тарасюк, який колись займав посаду Міністра закордонних справ, тобто, я все-таки гадаю, що парламент буде налаштований на якусь таку… позицію.
А там, я гадаю, що через рік і від “За Єду” хтось поверне проти президента, так що я сьогодні на форумі сказав: я йому не завидую, нашому президенту.
Павло Вольвач ( київська студія): Це пан Олійник щось сьогодні дуже песимістично налаштований…
Віталій Шибко:
Він виважений завжди, а не песимістичний, ми добре знайомі.
Ірина Бєкєшкина:
Мені здається, що все-таки в парламенті будуть зважати на ці відсотки, отримані політичними силами, і на цей розклад за партійними списками. Особливо у переддень, тобто напередодні президентських виборів… це досить серйозно.
Ірина Халупа:
Сам президент сказав вчора, після того, як він проголосував , що ці парламентські вибори - це така своєрідна репетиція до президентських виборів, але давайте все-таки подивимось на цей розподіл політичних сил у парламенті.
Отже, блок “Наша Україна, комуністи, “За Єду”, соціалісти, блок Юлії Тимошенко і об’єднані соціал-демократи – це головні гравці, так би мовити,.
6 команд, які прийдуть до українського парламенту. Пане Олійник, Ваша партія із соціал-демократами об’єднаними вигнала, так би мовити, уряд Віктора Ющенка, усунула його від прем’єрського крісла. І ось він повертається до парламенту як народний депутат. Чи можлива співпрацю з цим блоком для вашої партії?
Павло Вольвач:
Хоч особисто Борис Ілліч не голосував проти Ющенка…
Борис Олійник:
Особисто я не голосував проти відсторонення Ющенка, тому мені буде легко з ним співпрацювати, стосовно партії - я не маю повноважень…
Ірина Халупа: Пане Олійник, на жаль, не всі комуністи такі, як Ви.
Борис Олійник:
А може, на щастя, хто знає.. У мене немає повноважень від партії визначати, з ким ми будемо працювати. Як людина, яка працює у цьому парламенті, я вже говорив, що я належу до меншини в українському парламенті, але ми навчилися працювати з усіма, тому ми будемо співпрацювати з усіма, хто справді, за суверенну Україну.
Ірина Халупа:
Пане Шибко, як Ви бачите своїх союзників у цьому парламенті?
Віталій Шибко:
Ви знаєте, союзників дуже багато, що стосується пана Ющенка, то пан Борис Тарасюк сказав сьогодні, що він не бачить необхідності, щоб при цьому президенті Ющенко був прем’єр-міністром.
Це мене теж здивувало. Тобто бачите, відчувається десь відсторонення на сьогоднішній день від влади, так у мене розпач - хто ж візьме Кабінет міністрів після того, як він буде розформований при цьому парламенті? Це перше. Тут Борис Ілліч сказав, що він не уповноважений говорити від партії, але мене здивувала позиція Валерія Мішура, який опікується ідеологічною роботою партії, якщо я не помилився.
Так він сказав, що комуністи настільки налаштовані на співпрацю з усіма силам, що вони навіть готові обрати пана Мороза головою Верховної Ради. Це теж було сказано ним, я був трошки приємно здивований, бо саме Верховна Рада при Морозі була найбільш продуктивною і менш сварлива. Так що, можливо, і вийде щось із тенденції..
Борис Олійник:
Я думаю, колего Шибко, чому тут дивуватися. Нормально він запропонував, кандидатуру оптимальну…
Віталій Шибко: Ми не відмовляємося…
Ірина Халупа:
Можна лише побажати, що такі настрої доброзичливості тривали наступні чотири роки.
Я повинна нагадати, що в ефірі “Вечірня Свобода”.
Коротенький такий відступ. Зараз ми з вами перенесемось до Івано-Франківської області.
У нас на зв’язку наш колега Іван Костюк. Згідно з повідомленнями, не працювала виборча дільниця 90-го округу, де балотувався заступник голови Івано-Франківської облдержадміністрації, голова місцевого відділення СДПУ(о) Микола Шкрібляк, кого було вбито минулої п’ятниці. Іване, чи це справді так – не працювала ця дільниця?
Іван Костюк:
Ні, там не працювало на тому 90 окрузі Надвірнянському приблизно 9 дільниць, в основному, це місто Косів.
Ірина Халупа:
Чому вони не працювали?
Іван Костюк: Вони не працювали тому, що обласна організація соціал-демократичної партії об’єднаної та близькі до них політичні структури відкликали своїх членів дільничних комісій та спостерігачів.
Формальною причиною стало відсутність членів дільничних комісій.
Ірина Халупа:
Чим це закінчилося, тобто виборці просто не могли проголосувати?
Іван Костюк:
Прецедентом стало те, що не проголосувало, в результаті не роботи цих дев'яти дільниць, десять із половиною тисяч виборців. Загалом, на цьому виборчому окрузі мало проголосувати 170 тисяч виборців, окремі дільниці почали працювати аж з 16 години, тому активність виборців у цьому, загалом політично-активному регіоні, була відносно теж низькою, прийшло приблизно 57% виборців, вибори відбулися.
І, як уже сьогодні заявили представники обласного штабу “Нашої України”, суттєву превагу має на виборах (і підтримку виборців) Роман Зварич.
Ірина Халупа: Ясно. Навколо Романа Зварича відбувалися деякі неприємні справи, пов’язані із убивством пана Шкрібляка, були використані брудні технології і тому подібне. Чи відчувалися наслідки такої практики в день виборів?
Іван Костюк:
Я не думаю , що вони були суттєвими, тому що основну роль тут, на місцевому рівні, відігравала своїми, власне брудними технологіями, брудним піаром телерадіокомпанія “Третя студія”, яка постійно транслювала матеріали, спрямовані на дискредитацію Романа Зварича.
Але виборці виявилися свідомішими, вони зробили свій вибір. І не зважаючи на вбивство Микола Шкрібляка, основного конкурента Романа Зварича, все-таки підтримала Романа Зварича…
Ірина Халупа:
Шановні гості, отже ми щойно почули з вуст нашого колеги, що виборці виявилися більш свідомими, як на це дехто розраховував. Чи, справді,… чар влади над виборцем послабився, чи справді український виборець стає самостійним, свідомим і він буде голосувати, згідно зі своїм розумом і переконанням, а не з тим, хто йому дасть мішок пшона чи щось інше…
Віталій Шибко:
Якщо це до мене питання, я думаю, що так. Я все-таки гадаю, що виборець більш може стати свідомим. Я думаю, що набридло те, що кожен раз цьому виборцю нав’язували якусь думку. Але я не хотів би якось ідеалізувати цей процес. Давайте подивимось що в нас відбулось по мажоритарних округах. Там пройшли люди, що я здивований досі….
Відбувається так: свідомість працює якось стосовно партій, стосовно блоку, там більше якась розкованість, а як уже така зацикленість є у відповідній області, то вже там відпрацьовує й адміністративний ресурс, і посилюється тією несвідомістю, що існує серед наших виборців.
Тут ідеалізувати ще не приходиться…
Павло Вольвач:
Пані Ірино, а через призму соціологічної науки, як Ви вважаєте, свідомість громадян змінилася чи ні?
Ірина Бєкєшкина:
Узагалі, виборці у нас надзвичайно різні, ми ще проведемо післявиборче дослідження, я сподіваюся, але я вже сьогодні говорила на круглому столі з поляками, що для нас соціологів найбільш цікаве те, де їхні прогнози не справдилися, де вони помилилися.
І для нас було несподіванкою в нашому ж екзит-полі, порівняно з попередніми даними соціологічних опитувань, те, що пройшли із пристойним результатом і блок Тимошенко, і блок Мороза. Оскільки ми прогнозували, що, якщо пройде блок Тимошенко, то не вистачить Морозу, і навпаки.
Тобто на всіх протестного електорату не вистачить. Зараз ми бачимо , що вистачило. І теж, до моїх слів часто ставляться скептично, але я цілком щиро кажу, що я була згодна на початку виборчої кампанії з паном Литвиним, коли він прогнозував, що партія влади може взяти відсотків 15-20, оскільки в нас достатньо, скажімо, 15-20% людей, які більш-менш пристойно живуть, не хотіли б змін і так далі.
Але ця кампанія була настільки брутальною, і адмінресурс був настільки непристойним, що просто багатьом людям було непристойно голосувати за цю партію, саме тому вони не отримали результату…
Борис Олійник
Я абсолютно з Вами згоден. Річ у тім, що (я загострюю ситуацію), але рух уперед є. І показники, індекс цього руху – те, що Соцпартія і блок Юлії Тимошенко йдуть, то спочатку відчуття було таке, що заблокують, як у голландському футболі. По всьому полі пресинг
Павло Вольвач
«Тотальний пресинг»?
Борис Олійник
Так, тотальний пресинг. Усе таки вони прорвалися до воріт і вже вліпили пару голів. На свою користь безперечно.
Павло Вольвач
Натомість, пане Олійник, «Жінки за майбутнє», яким напередодні всі соціологічні дослідження пророкували досить високий рейтинг, мають не ті результати...
Борис Олійник
І працювали на них досить пристойно, адмінресурс і таке інше. А результати, показник позитивний. Відчуття, що ми все таки рухаємося. Я і справді своїм землякам-полтавцям говорив, що давайте, зрештою... Ну от проголосували за злодія в законі, облаяли його, - і знову голосуєте за нього. Допоки ж можна? Вони і кажуть: «Справді, земляче, трошки все таки маєш резон». Треба ж уже брати кермо у свої руки. Ми знову нацменшина в Україні. Що це таке?
Ірина Халупа
Що це таке – теж запитання, яке ми можемо сьогодні поставити перед ЦВК. На зв’язку наша колега Юлія Жмакіна.
Юлія Жмакіна
Останні новини є такими. Ще не опрацьовано десь 13 відсотків бюлетенів. І щойно закінчилася прес-конференція Голови Центральної виборчої комісії Михайла Рябця, який заявив, що 93-95 відсотків опрацьованих бюлетенів уже практично дають підстави говорити, що вибори відбулися успішно і підстав для якихось проблем не буде. Так само пан Рябець ще раз наголосив (уже на другій поспіль пресовій конференції), що нинішні вибори відбулися на засадах прозорості й чесності. Хочу подати деякі дані. Уже один раз на великих екранах у залі ЦВК подавали картину лідерів – першої шістки. Вона, власне, не змінилася. Лідером перегонів 2002 залишається, майже остаточно можемо твердити, «Наша Україна», яка набрала (зараз на моніторах) 22, 93 відсотка. Трохи більше 20 відсотків – Комуністична партія України, далі – 12 відсотків «За Єдину Україну», потім Соціалістична партія - 7,14. Цікаво, що семивідсотковий бар’єр перетнув блок Юлії Тимошенко 7,2. Пан Рябець назвав і кількість (приблизно можемо казати, але все ж) мандатів, які отримають ті чи ті партії чи блоки. Отже, у багатомандатному загальнодержавному окрузі «Наша Україна» отримає 68 депутатських мандатів, Компартія – 60, «За єдину Україну» - 37, Соціалістична партія і Юлія Тимошенко - по 21-му, і СДПУ(о) – 18. Поруч із мною – член Центральної виборчої комісії Марина Ставнійчук. Сьогодні вона розповідала журналістам про скарги й правопорушення, дані, які надходять до ЦВК. До речі, це був 1-квітневий жарт каналу «1+1» про визнання не чинними цих виборів.
Марина Ставнійчук
ЦВК, власне, виходить із тих наявних зареєстрованих скарг, які має ця комісія. В день голосування надійшло 4 письмових скарги, і в тому числі скарги, що стосувалися не лише цього дня, а й попередніх днів виборчої кампанії. Сьогодні врешті-решт, загалом надійшло до ЦВК 25 скарг. З них три стосуються безпосередньо встановлення результатів голосування в одномандатних виборчих округах. Я не виключаю, що найближчим часом ще надійдуть скарги. Очевидно, що немає обґрунтованих, серйозних підстав говорити про можливість визнання виборів недійсними в Україні.
Ірина Халупа
Пані Ставнійчук, коли приблизно ми матимемо всі цифри, коли український громадянин зможе знати склад майбутнього парламенту?
По –перше, закон нам дає 15 днів від дня голосування на встановлення й оприлюднення офіційних результатів виборів. І це не випадково, оскільки досить складна процедура підрахунку голосів і складна процедура встановлення результатів виборів.
Ірина Халупа
А в чому складність полягає?
Марина Ставнійчук
Прозора, відкрита процедура підрахунку на виборчих дільницях. Адже як відомо, згідно з законом про вибори на виборчих дільницях рахує бюлетені один член дільничної виборчої комісії, всі інші стежать, члени комісії й офіційні спостерігачі на виборах. Власне тому і затягнулася процедура підрахунку на дільничних виборчих комісіях.
Ірина Халупа
Багато людей нарікало, що виборчі дільниці були погано облаштовані, що був не підготовлений персонал, довгі черги й таке інше. Хто за це відповідає?
Марина Ставнійчук
Проблема полягає в тому, що багато комісій – і не з вини Центральної виборчої комісії – були сформовані на нижній межі, передбаченій законом. Тобто у складі 8 чоловік, або не на багато більше. Ви ж розумієте, коли є три тисячі виборців зареєстровані у списках виборців на дільниці, і їх голосування організовує всього восьмеро чоловік, і при цьому треба організувати голосування. Друга причина, якою зумовлено таку пропускну спроможність виборчих дільниць у день голосування – усе таки багато суб’єктів виборчого процесу, і одночасне проведення місцевих виборів і виборів до парламенту ускладнюють теж процедуру, забирають час. Коли йдеться про 33 суб’єкти в багатомандатному окрузі, то це великий бюлетень, і треба виборцеві визначитися. А загалом виборці мали на дільницях по п’ять, а в Автономній республіці Крим – по шість виборчих бюлетенів.
Ірина Халупа
Шановні гості, 15 днів, щоб підрахувати всі ті бюлетені. Як український громадянин повинен на це дивитися? Чи це 15 днів, щоб точно й чесно все обрахувати, чи 15 днів, щоб підрахувати так «як треба»? Пане Олійник, як Ви гадаєте?
Борис Олійник
Звичайно, потрібно для того, щоб підтягти. Дехто поки що залишається за бар’єром чотирьох відсотків, декому – трошки підсікти. Одне слово, вивести на оптимальні для владних структур варіанти.
Ірина Бекешкина
Усе ж таки мені, вибачте, незрозуміло. Якщо зараз не порахували ще 13 відсотків бюлетенів, тобто за один день порахували 87 відсотків, то чому на 13 відсотків – 15 днів?
Віталій Шибко
Ви знаєте, ми сьогодні зробили заяву щодо того, що відбулися в нас вибори, тому особливо наголосили, що сьогодні Центральна виборча комісія відповідальна за те, що вибори були неорганізовані. Замість того, щоб організувати вибори технологічно, їздити й дивитися, як дільниці облаштовуються, як формуються комісії, навчати, пан Рябець і вся виборча комісія займалися політичними справами – кого зняти, кого відлучити, кого полаяти. Тобто, які ж можуть бути чесні вибори, коли не організувала сама комісія. У мене таке враження, що вони навмисне це робили. І коли після 8-ї години ще багато людей не могли проголосувати, тому що відбувалися дивні речі, хтось приїхав на автобусах і голосував, тоді поїхав до іншої дільниці. Коли пан Рябець каже, що не виправдався цей метод, що формуються ці дільниці і таке інше за партійними списками, то він обманює.
Ірина Бекешкина
Власне, цим пояснюється і низька виборча активність, оскільки чимало людей, побачивши ці шалені черги, просто розвернулися і пішли.
Ірина Халупа
Чи не пора передумати сам підхід до виборів? От дивіться, минулої неділі треба було голосувати не лише за депутата до парламенту, але за низку інших рад. Чому б не розлучити ці вибори? Чому б не проводити, скажімо, місцеві вибори окремо, парламентські вибори окремо. Чи це фінансові міркування, щоб це відбувалося одним махом? Пане Олійник...
Борис Олійник
Я абсолютно з Вами згоден, і ми ставили це питання давно. Треба розмежувати вибори до парламенту і до органів місцевого самоврядування, але комусь вигідно, щоб змішати все це в купу. Внести шість бюлетенів завбільшки як простирадла, ця бабуся поки дійде, безперечно, вона не зможе й прочитати до кінця. Так що я з вами абсолютно згоден.
Ірина Бекешкина
Але для того, щоб явка була нормальна на місцеві вибори, слід, звичайно, підвищувати їхню роль і значущість, оскільки зараз депутати до Верховної Ради обіцяють на своїх округах що? Щоб нормально працювали «жеки», щоб насаджувати там зелені дерева й таке інше, це завдання депутатів і місцевих рад.
Віталій Шибко
Треба себе запитати, справді, чому не розвести ці вибори? Чому не виправити закон про місцеві вибори, чому Кучма так намагався, щоб його не ухвалила Верховна Рада і наклав на це вето? Але скажу таку «технічну» причину: ЦВК не ставило питання. Мовляв, давайте, щоб дільничні комісії зробили окремі урни, на одній урни написати «До Верховної Ради», на другій - «До місцевих рад». Пан Рябець сказав: ні, ні в якому разі, як же це можна робити? Він сам собі штучно створив цю систему...
Павло Вольвач
Гадаю, на наступних виборах усе це буде враховано і вони вже пройдуть абсолютно зразково...
Віталій Шибко
Але без Рябця, я думаю, будуть наступні президентські вибори.
Борис Олійник
... Я хотів би бачити людину, яка зараз зважиться йти на президента!
Ірина Халупа (Прага):
Сьогодні вся Україна перебуває під поствиборчими враженнями і, відповідно, наша тема: “Парламентські вибори 2002: перемоги і поразки”. Наші гості сьогодні - народний депутат, поет, член Комуністичної партії України Борис Олійник, Віталій Шибко, секретар політради Соціалістичної партії, політолог Ірина Бєкєшкина, керівник фонду “Демократичні ініціативи”. Вітаю, шановні гості.
Кілька хвилин тому нам подзвонили з Києва, мовляв, було оголошення, що ці вибори ЦВК визнала недійсними, таке повідомлення пролунало з телевізійних екранів, каналу “1+1”. Ми відразу подзвонили до ЦВК, де один із чиновників дуже обурено сказав, що не було жодного спеціального засідання, і що вибори ніхто не визнавав недійсними. І зараз відбувається в ЦВК прес-конференція, ми згодом підключимось…
А тим часом – вибори, подивимось, що ми маємо? Отже, день виборів позаду, і настав час підбивати підсумки. Експерти з Комітету виборців України були одними з перших, хто оцінив результати голосування українських громадян. На їхній прес-конференції побував наш київський кореспондент Віктор Міняйло:
За час, який пройшов із минулих виборів, значно збільшився рівень втручання у виборчу кампанію державних службовців або інших посадових осіб, - вважають фахівці Комітету виборців України. За їхнім спостереженням, це проявлялося, як у використанні службового становища для агітації, так і в прямому тиску на громадян, з метою забезпечення необхідного результату виборів.
Говорить голова КВУ Ігор Попов:
Не всі кандидати мали рівні умови доступу як до ведення кампанії, так і до організації виборів. Тому ми можемо говорити про те, що масове порушувався принцип вільності виборів, тобто волевиявлення громадян, постійно проводилися численні спроби вплинути, і лише результат може показати, чи були ці спроби успішними, чи все-таки вибори пройшли чесно.
Ми можемо говорити, що вибори пройшли прозоро на цей момент, тому що спостерігачі мали доступ до всіх процедур, пов’язаних із підготовкою до виборів, спостерігачі мали повний доступ до дня проведення голосування.
Віктор Міняйло: А що стосується безпосередньо дня виборів 31 березня, то фахівців Комітету виборців насамперед турбує організація процесу голосування. Недостатня облаштованість та забезпечення виборчих дільниць, низький рівень підготовки членів дільничних виборчих комісій створювали черги та хаотичне голосування виборців у не відведених для цього місцях, що жодним чином не сприяло таємності голосування.
Говорить керівник програми довготермінового спостереження КВУ Євген Побережний:
Що стосується дня голосування, то найбільше ноу-хау цих виборів - це було голосування за відкріпними посвідченнями. Ми не можемо сказати, що це мало місце в кожному виборчому окрузі, але такі випадки були чисельні, і найбільше нас насторожує масовість і координованість таких акцій. Тобто в деяких випадках, за нашими оцінками, в окремих округах голосувало до восьми тисяч виборців по відкріпними посвідченнями.
Віктор Міняйло:
А, загалом, Комітет виборців України особливо хвилює питання, що підрахунок голосів триває ДУЖЕ довго. Вони прогнозують затяжну позиційну окопну війну на виборчих дільницях між представниками провладних і опозиційних сил.
Ірина Халупа:
Шановні гості, Комітет виборців – це громадська організація й пан Попов сказав, що вибори відбулися досить прозоро. Ваші партії, згідно з попередніми опитуваннями, так званими екзит-полами, здобули, досить таки , я б сказала, непоганий шмат сала: Комуністична партія, згідно з такими попередніми опитуваннями, здобула 20% , а соціалісти – 7,3%. Чи ви також можете погодитись з паном Поповим, що ці вибори відбулися прозоро? Пане Олійник?
Борис Олійник:
Стосовно прозорості. Було б дивно, коли при нинішньому моральному стані суспільства у виборах не було б, так би мовити, фальсифікацій, тому що це стає нормою, ось що небезпечно, коли лукавство стає нормою поведінки.
Коли з екрану журналіст, кілька разів, проглянувши одне й те гасло одної єдиної партії, говорить, що всім партіям був вільний доступ, – то це вже розщеплення особистості. Бо це стає нормою. Я побував в округах на Полтавщині, Кіровоградщині, я порівнюю. Це була модель у нас югославська. Я був на 16 округах, але у нас югославський варіант не вийшов, бо серби - народ чесний, і вони не могли обдурювати одне одного, хоча і належать до різних партій, сидячи поруч, мирно бесідуючи, але пильно стежачи, щоб не було ніяких підстав.
Думається мені, що адмінресурс діятиме до кінця підрахунку голосів. І, скажімо, те, що наша партія взяла 20%, як ви помітили, жодної політреклами по нашій партії не було і, по –моєму, не було ніякого пропагандистського матеріалу. Так що я дивуюсь навіть, що зараз ще 20%.
Ірина Халупа: Але скільки Ви реально сподівалися, пане Олійник?
Борис Олійник:
Ну, у принципі, коли в попередній раз у нас забрали, тобто, вкрали 10% ( тепер це вже стало відомо), то думаю, 25-27% могло бути, навіть при тому, що ми не вели ніякої агітації.
Ірина Халупа:
Пане Шибко, ті екзит-поли вам також дають непогану статистику -7,38. Побачимо, коли ЦВК усе остаточно підрахує.
Як Ви оцінюєте, ці вибори були прозорими? Давайте не будемо говорити про кампанію, бо кампанія – це є… кампанія. Ви ходили по виборчих дільницях, чи це було нормально, чи люди розуміли ті бюлетені?
Віталій Шибко:
Ви знаєте, якщо казати про прозорість, то треба запитати: хто наполягав, щоб була прозорість: чи президент, чи влада, чи окремі політичні партії?..
Ірина Халупа:
Шановні гості, я хочу вам нагадати, що два (чи скільки) місяців тому президент підписав указ, де він сказав, що вибори мають бути демократичними, прозорими.
Віталій Шибко:
Узагалі, чому це саме президент опікується про це? Але я все-таки хочу нагадати, що перед цим ми з Морозом як з головою Соціалістичної партії об’їздили всю Європу, закликаючи приїхати до нас спостерігачів, і ми їх усе-таки викликали сюди.
І тоді вже, коли вся Європа зрозуміла, що треба їхати і робити щось тут на виборах з Україною, я маю на увазі дуже добрі їх, наміри, спостерігати, щоб вони були прозорі, ці вибори, - тоді вже президент видав відповідний указ, хоча це все одно, що до чогось додати шматочок сала.. Тому я хочу сказати, що це не заслуга сьогоднішньої ні указу, ні президента.
Ірина Халупа:
Певні речі не можна забезпечити указом…
Віталій Шибко:
Звісно, якби указом можна було забезпечити з підпису нашого президента, то ми б жили вже в ринкових відносинах та у соціальній країні… Тобто я хочу сказати: так, дійсно, була відповідна прозорість, але це не заслуга ні влади, ні президента.
І те, що сьогодні відбулося з нашою партією, то мене дивує здивування самого пана Литвина: він каже, мене це ніяк не здивувало.
До цього він півроку тому розсилав усім свої послання, дослідження якесь було, і там були розставлені всім відсотки відповідні, нам було зроблено так, що 3, 8 %. Це вперше, коли глава адміністрації розсилає, і тим самим дає відповідні завдання..
Я думаю, що він, взагалі стане скоро публічним політиком, тому все буде гаразд із прозорістю, і тому подібне…
Так, ми були на дільницях, ми спостерігали. Знаєте, коли тобі на спину кладуть бюлетень і там щось відмічають – то це точно що прозоре, не треба йти в кабіну..
Ірина Бєкєшкіна:
Власне, я розумію, що я тут як керівник екзит-полів, які проходили в день виборів. Тобто, екзит –поли - це єдине , що може проконтролювати ці підрахунки голосів. Ми не можемо говорити про прозорість виборів, взагалі.
І вчора нам дуже дісталося на багатьох телеканалах, дуже було багато обурених, і казали, що ми ще подивимось , як це буде. Ну, соціологи ж відомі проститутки, це всі чудово знають. Але зараз ми дивимось останні дані ЦВК, і вони все більше наближаються до даних нашого екзит-полу. Поки що істотних відмінностей не було. Я думаю, що значна місія нашого екзит-полу, вона була попередженням того, що великі фальсифікації будуть все ж таки одразу помічені. Оскільки 18 тисяч респондентів і три паралельних екзит-поли – це вже доказово.
Ірина Халупа:
Далі в нашій передачі ми почуємо голос Віктора Ющенка, що він наводить слова нібито Сталіна, який сказав: “Головне ні як голосуєш, а хто підраховує.” Ви самі сказали, пані Бєкєшкина, те, що ми маємо зараз від ЦВК - не так суттєво відрізняється від ваших екзит-полів. Якщо будуть якісь суттєві відхилення в остаточному підрахунку, який політичний сценарій чекатиме Україну, пане Олійник?
Борис Олійник:
Та в принципі, ніякого нормального… наш народ покірний, він погуде трохи на кухні і прийме, як попередньо, все, що йому підсунуть.
Віталій Шибко:
Але я сьогодні був на форумі, і там були представники різних партій, Комуністична партія була, “Наша Україна” і так далі. І всі погодилися, я так здивувався, - усі стали антикучмістами.
Усі заявили, що треба щось робити з цією одноосібною владою нашого президента. Я так був здивований, так був захоплений, я думаю не вже значить… Причому це казав ніхто інший, як Борис Тарасюк, який колись займав посаду Міністра закордонних справ, тобто, я все-таки гадаю, що парламент буде налаштований на якусь таку… позицію.
А там, я гадаю, що через рік і від “За Єду” хтось поверне проти президента, так що я сьогодні на форумі сказав: я йому не завидую, нашому президенту.
Павло Вольвач ( київська студія): Це пан Олійник щось сьогодні дуже песимістично налаштований…
Віталій Шибко:
Він виважений завжди, а не песимістичний, ми добре знайомі.
Ірина Бєкєшкина:
Мені здається, що все-таки в парламенті будуть зважати на ці відсотки, отримані політичними силами, і на цей розклад за партійними списками. Особливо у переддень, тобто напередодні президентських виборів… це досить серйозно.
Ірина Халупа:
Сам президент сказав вчора, після того, як він проголосував , що ці парламентські вибори - це така своєрідна репетиція до президентських виборів, але давайте все-таки подивимось на цей розподіл політичних сил у парламенті.
Отже, блок “Наша Україна, комуністи, “За Єду”, соціалісти, блок Юлії Тимошенко і об’єднані соціал-демократи – це головні гравці, так би мовити,.
6 команд, які прийдуть до українського парламенту. Пане Олійник, Ваша партія із соціал-демократами об’єднаними вигнала, так би мовити, уряд Віктора Ющенка, усунула його від прем’єрського крісла. І ось він повертається до парламенту як народний депутат. Чи можлива співпрацю з цим блоком для вашої партії?
Павло Вольвач:
Хоч особисто Борис Ілліч не голосував проти Ющенка…
Борис Олійник:
Особисто я не голосував проти відсторонення Ющенка, тому мені буде легко з ним співпрацювати, стосовно партії - я не маю повноважень…
Ірина Халупа: Пане Олійник, на жаль, не всі комуністи такі, як Ви.
Борис Олійник:
А може, на щастя, хто знає.. У мене немає повноважень від партії визначати, з ким ми будемо працювати. Як людина, яка працює у цьому парламенті, я вже говорив, що я належу до меншини в українському парламенті, але ми навчилися працювати з усіма, тому ми будемо співпрацювати з усіма, хто справді, за суверенну Україну.
Ірина Халупа:
Пане Шибко, як Ви бачите своїх союзників у цьому парламенті?
Віталій Шибко:
Ви знаєте, союзників дуже багато, що стосується пана Ющенка, то пан Борис Тарасюк сказав сьогодні, що він не бачить необхідності, щоб при цьому президенті Ющенко був прем’єр-міністром.
Це мене теж здивувало. Тобто бачите, відчувається десь відсторонення на сьогоднішній день від влади, так у мене розпач - хто ж візьме Кабінет міністрів після того, як він буде розформований при цьому парламенті? Це перше. Тут Борис Ілліч сказав, що він не уповноважений говорити від партії, але мене здивувала позиція Валерія Мішура, який опікується ідеологічною роботою партії, якщо я не помилився.
Так він сказав, що комуністи настільки налаштовані на співпрацю з усіма силам, що вони навіть готові обрати пана Мороза головою Верховної Ради. Це теж було сказано ним, я був трошки приємно здивований, бо саме Верховна Рада при Морозі була найбільш продуктивною і менш сварлива. Так що, можливо, і вийде щось із тенденції..
Борис Олійник:
Я думаю, колего Шибко, чому тут дивуватися. Нормально він запропонував, кандидатуру оптимальну…
Віталій Шибко: Ми не відмовляємося…
Ірина Халупа:
Можна лише побажати, що такі настрої доброзичливості тривали наступні чотири роки.
Я повинна нагадати, що в ефірі “Вечірня Свобода”.
Коротенький такий відступ. Зараз ми з вами перенесемось до Івано-Франківської області.
У нас на зв’язку наш колега Іван Костюк. Згідно з повідомленнями, не працювала виборча дільниця 90-го округу, де балотувався заступник голови Івано-Франківської облдержадміністрації, голова місцевого відділення СДПУ(о) Микола Шкрібляк, кого було вбито минулої п’ятниці. Іване, чи це справді так – не працювала ця дільниця?
Іван Костюк:
Ні, там не працювало на тому 90 окрузі Надвірнянському приблизно 9 дільниць, в основному, це місто Косів.
Ірина Халупа:
Чому вони не працювали?
Іван Костюк: Вони не працювали тому, що обласна організація соціал-демократичної партії об’єднаної та близькі до них політичні структури відкликали своїх членів дільничних комісій та спостерігачів.
Формальною причиною стало відсутність членів дільничних комісій.
Ірина Халупа:
Чим це закінчилося, тобто виборці просто не могли проголосувати?
Іван Костюк:
Прецедентом стало те, що не проголосувало, в результаті не роботи цих дев'яти дільниць, десять із половиною тисяч виборців. Загалом, на цьому виборчому окрузі мало проголосувати 170 тисяч виборців, окремі дільниці почали працювати аж з 16 години, тому активність виборців у цьому, загалом політично-активному регіоні, була відносно теж низькою, прийшло приблизно 57% виборців, вибори відбулися.
І, як уже сьогодні заявили представники обласного штабу “Нашої України”, суттєву превагу має на виборах (і підтримку виборців) Роман Зварич.
Ірина Халупа: Ясно. Навколо Романа Зварича відбувалися деякі неприємні справи, пов’язані із убивством пана Шкрібляка, були використані брудні технології і тому подібне. Чи відчувалися наслідки такої практики в день виборів?
Іван Костюк:
Я не думаю , що вони були суттєвими, тому що основну роль тут, на місцевому рівні, відігравала своїми, власне брудними технологіями, брудним піаром телерадіокомпанія “Третя студія”, яка постійно транслювала матеріали, спрямовані на дискредитацію Романа Зварича.
Але виборці виявилися свідомішими, вони зробили свій вибір. І не зважаючи на вбивство Микола Шкрібляка, основного конкурента Романа Зварича, все-таки підтримала Романа Зварича…
Ірина Халупа:
Шановні гості, отже ми щойно почули з вуст нашого колеги, що виборці виявилися більш свідомими, як на це дехто розраховував. Чи, справді,… чар влади над виборцем послабився, чи справді український виборець стає самостійним, свідомим і він буде голосувати, згідно зі своїм розумом і переконанням, а не з тим, хто йому дасть мішок пшона чи щось інше…
Віталій Шибко:
Якщо це до мене питання, я думаю, що так. Я все-таки гадаю, що виборець більш може стати свідомим. Я думаю, що набридло те, що кожен раз цьому виборцю нав’язували якусь думку. Але я не хотів би якось ідеалізувати цей процес. Давайте подивимось що в нас відбулось по мажоритарних округах. Там пройшли люди, що я здивований досі….
Відбувається так: свідомість працює якось стосовно партій, стосовно блоку, там більше якась розкованість, а як уже така зацикленість є у відповідній області, то вже там відпрацьовує й адміністративний ресурс, і посилюється тією несвідомістю, що існує серед наших виборців.
Тут ідеалізувати ще не приходиться…
Павло Вольвач:
Пані Ірино, а через призму соціологічної науки, як Ви вважаєте, свідомість громадян змінилася чи ні?
Ірина Бєкєшкина:
Узагалі, виборці у нас надзвичайно різні, ми ще проведемо післявиборче дослідження, я сподіваюся, але я вже сьогодні говорила на круглому столі з поляками, що для нас соціологів найбільш цікаве те, де їхні прогнози не справдилися, де вони помилилися.
І для нас було несподіванкою в нашому ж екзит-полі, порівняно з попередніми даними соціологічних опитувань, те, що пройшли із пристойним результатом і блок Тимошенко, і блок Мороза. Оскільки ми прогнозували, що, якщо пройде блок Тимошенко, то не вистачить Морозу, і навпаки.
Тобто на всіх протестного електорату не вистачить. Зараз ми бачимо , що вистачило. І теж, до моїх слів часто ставляться скептично, але я цілком щиро кажу, що я була згодна на початку виборчої кампанії з паном Литвиним, коли він прогнозував, що партія влади може взяти відсотків 15-20, оскільки в нас достатньо, скажімо, 15-20% людей, які більш-менш пристойно живуть, не хотіли б змін і так далі.
Але ця кампанія була настільки брутальною, і адмінресурс був настільки непристойним, що просто багатьом людям було непристойно голосувати за цю партію, саме тому вони не отримали результату…
Борис Олійник
Я абсолютно з Вами згоден. Річ у тім, що (я загострюю ситуацію), але рух уперед є. І показники, індекс цього руху – те, що Соцпартія і блок Юлії Тимошенко йдуть, то спочатку відчуття було таке, що заблокують, як у голландському футболі. По всьому полі пресинг
Павло Вольвач
«Тотальний пресинг»?
Борис Олійник
Так, тотальний пресинг. Усе таки вони прорвалися до воріт і вже вліпили пару голів. На свою користь безперечно.
Павло Вольвач
Натомість, пане Олійник, «Жінки за майбутнє», яким напередодні всі соціологічні дослідження пророкували досить високий рейтинг, мають не ті результати...
Борис Олійник
І працювали на них досить пристойно, адмінресурс і таке інше. А результати, показник позитивний. Відчуття, що ми все таки рухаємося. Я і справді своїм землякам-полтавцям говорив, що давайте, зрештою... Ну от проголосували за злодія в законі, облаяли його, - і знову голосуєте за нього. Допоки ж можна? Вони і кажуть: «Справді, земляче, трошки все таки маєш резон». Треба ж уже брати кермо у свої руки. Ми знову нацменшина в Україні. Що це таке?
Ірина Халупа
Що це таке – теж запитання, яке ми можемо сьогодні поставити перед ЦВК. На зв’язку наша колега Юлія Жмакіна.
Юлія Жмакіна
Останні новини є такими. Ще не опрацьовано десь 13 відсотків бюлетенів. І щойно закінчилася прес-конференція Голови Центральної виборчої комісії Михайла Рябця, який заявив, що 93-95 відсотків опрацьованих бюлетенів уже практично дають підстави говорити, що вибори відбулися успішно і підстав для якихось проблем не буде. Так само пан Рябець ще раз наголосив (уже на другій поспіль пресовій конференції), що нинішні вибори відбулися на засадах прозорості й чесності. Хочу подати деякі дані. Уже один раз на великих екранах у залі ЦВК подавали картину лідерів – першої шістки. Вона, власне, не змінилася. Лідером перегонів 2002 залишається, майже остаточно можемо твердити, «Наша Україна», яка набрала (зараз на моніторах) 22, 93 відсотка. Трохи більше 20 відсотків – Комуністична партія України, далі – 12 відсотків «За Єдину Україну», потім Соціалістична партія - 7,14. Цікаво, що семивідсотковий бар’єр перетнув блок Юлії Тимошенко 7,2. Пан Рябець назвав і кількість (приблизно можемо казати, але все ж) мандатів, які отримають ті чи ті партії чи блоки. Отже, у багатомандатному загальнодержавному окрузі «Наша Україна» отримає 68 депутатських мандатів, Компартія – 60, «За єдину Україну» - 37, Соціалістична партія і Юлія Тимошенко - по 21-му, і СДПУ(о) – 18. Поруч із мною – член Центральної виборчої комісії Марина Ставнійчук. Сьогодні вона розповідала журналістам про скарги й правопорушення, дані, які надходять до ЦВК. До речі, це був 1-квітневий жарт каналу «1+1» про визнання не чинними цих виборів.
Марина Ставнійчук
ЦВК, власне, виходить із тих наявних зареєстрованих скарг, які має ця комісія. В день голосування надійшло 4 письмових скарги, і в тому числі скарги, що стосувалися не лише цього дня, а й попередніх днів виборчої кампанії. Сьогодні врешті-решт, загалом надійшло до ЦВК 25 скарг. З них три стосуються безпосередньо встановлення результатів голосування в одномандатних виборчих округах. Я не виключаю, що найближчим часом ще надійдуть скарги. Очевидно, що немає обґрунтованих, серйозних підстав говорити про можливість визнання виборів недійсними в Україні.
Ірина Халупа
Пані Ставнійчук, коли приблизно ми матимемо всі цифри, коли український громадянин зможе знати склад майбутнього парламенту?
По –перше, закон нам дає 15 днів від дня голосування на встановлення й оприлюднення офіційних результатів виборів. І це не випадково, оскільки досить складна процедура підрахунку голосів і складна процедура встановлення результатів виборів.
Ірина Халупа
А в чому складність полягає?
Марина Ставнійчук
Прозора, відкрита процедура підрахунку на виборчих дільницях. Адже як відомо, згідно з законом про вибори на виборчих дільницях рахує бюлетені один член дільничної виборчої комісії, всі інші стежать, члени комісії й офіційні спостерігачі на виборах. Власне тому і затягнулася процедура підрахунку на дільничних виборчих комісіях.
Ірина Халупа
Багато людей нарікало, що виборчі дільниці були погано облаштовані, що був не підготовлений персонал, довгі черги й таке інше. Хто за це відповідає?
Марина Ставнійчук
Проблема полягає в тому, що багато комісій – і не з вини Центральної виборчої комісії – були сформовані на нижній межі, передбаченій законом. Тобто у складі 8 чоловік, або не на багато більше. Ви ж розумієте, коли є три тисячі виборців зареєстровані у списках виборців на дільниці, і їх голосування організовує всього восьмеро чоловік, і при цьому треба організувати голосування. Друга причина, якою зумовлено таку пропускну спроможність виборчих дільниць у день голосування – усе таки багато суб’єктів виборчого процесу, і одночасне проведення місцевих виборів і виборів до парламенту ускладнюють теж процедуру, забирають час. Коли йдеться про 33 суб’єкти в багатомандатному окрузі, то це великий бюлетень, і треба виборцеві визначитися. А загалом виборці мали на дільницях по п’ять, а в Автономній республіці Крим – по шість виборчих бюлетенів.
Ірина Халупа
Шановні гості, 15 днів, щоб підрахувати всі ті бюлетені. Як український громадянин повинен на це дивитися? Чи це 15 днів, щоб точно й чесно все обрахувати, чи 15 днів, щоб підрахувати так «як треба»? Пане Олійник, як Ви гадаєте?
Борис Олійник
Звичайно, потрібно для того, щоб підтягти. Дехто поки що залишається за бар’єром чотирьох відсотків, декому – трошки підсікти. Одне слово, вивести на оптимальні для владних структур варіанти.
Ірина Бекешкина
Усе ж таки мені, вибачте, незрозуміло. Якщо зараз не порахували ще 13 відсотків бюлетенів, тобто за один день порахували 87 відсотків, то чому на 13 відсотків – 15 днів?
Віталій Шибко
Ви знаєте, ми сьогодні зробили заяву щодо того, що відбулися в нас вибори, тому особливо наголосили, що сьогодні Центральна виборча комісія відповідальна за те, що вибори були неорганізовані. Замість того, щоб організувати вибори технологічно, їздити й дивитися, як дільниці облаштовуються, як формуються комісії, навчати, пан Рябець і вся виборча комісія займалися політичними справами – кого зняти, кого відлучити, кого полаяти. Тобто, які ж можуть бути чесні вибори, коли не організувала сама комісія. У мене таке враження, що вони навмисне це робили. І коли після 8-ї години ще багато людей не могли проголосувати, тому що відбувалися дивні речі, хтось приїхав на автобусах і голосував, тоді поїхав до іншої дільниці. Коли пан Рябець каже, що не виправдався цей метод, що формуються ці дільниці і таке інше за партійними списками, то він обманює.
Ірина Бекешкина
Власне, цим пояснюється і низька виборча активність, оскільки чимало людей, побачивши ці шалені черги, просто розвернулися і пішли.
Ірина Халупа
Чи не пора передумати сам підхід до виборів? От дивіться, минулої неділі треба було голосувати не лише за депутата до парламенту, але за низку інших рад. Чому б не розлучити ці вибори? Чому б не проводити, скажімо, місцеві вибори окремо, парламентські вибори окремо. Чи це фінансові міркування, щоб це відбувалося одним махом? Пане Олійник...
Борис Олійник
Я абсолютно з Вами згоден, і ми ставили це питання давно. Треба розмежувати вибори до парламенту і до органів місцевого самоврядування, але комусь вигідно, щоб змішати все це в купу. Внести шість бюлетенів завбільшки як простирадла, ця бабуся поки дійде, безперечно, вона не зможе й прочитати до кінця. Так що я з вами абсолютно згоден.
Ірина Бекешкина
Але для того, щоб явка була нормальна на місцеві вибори, слід, звичайно, підвищувати їхню роль і значущість, оскільки зараз депутати до Верховної Ради обіцяють на своїх округах що? Щоб нормально працювали «жеки», щоб насаджувати там зелені дерева й таке інше, це завдання депутатів і місцевих рад.
Віталій Шибко
Треба себе запитати, справді, чому не розвести ці вибори? Чому не виправити закон про місцеві вибори, чому Кучма так намагався, щоб його не ухвалила Верховна Рада і наклав на це вето? Але скажу таку «технічну» причину: ЦВК не ставило питання. Мовляв, давайте, щоб дільничні комісії зробили окремі урни, на одній урни написати «До Верховної Ради», на другій - «До місцевих рад». Пан Рябець сказав: ні, ні в якому разі, як же це можна робити? Він сам собі штучно створив цю систему...
Павло Вольвач
Гадаю, на наступних виборах усе це буде враховано і вони вже пройдуть абсолютно зразково...
Віталій Шибко
Але без Рябця, я думаю, будуть наступні президентські вибори.
Борис Олійник
... Я хотів би бачити людину, яка зараз зважиться йти на президента!
