Прага, 8 квітня 2002 – Серед інших проблем, над вирішенням яких працюють експерти ООН і фахівці-демографи, це старіння населення планети, зокрема індустріально розвинених країн світу. У зв’язку з цим фахівці передбачають серйозні економічні й соціальні проблеми. Ці питання, розглядають учасники п’ятиденної конференції ООН в Мадриді, яка розпочалася цього понеділка.
ООН, численні міжнародні організації й наукові центри досі розглядали проблему старіння населення планети в пов’язанні з іншими демографічними й соціальними проблемами. Однак, останніми роками науковці вдарили на сполох. Поліпшення якості життя й охорони здоров’я, зокрема у промислово розвинених країнах призводить до зростання тривалості життя населення і стає серйозною соціально-економічною проблемою. Якщо нинішні передбачення фахівців мали би збутися, тобто якщо нинішні тенденції утримаються на дотеперішньому рівні, то через 50 років кількість людей віком понад 60 років потроїться - із 600 мільйонів до приблизно 2-х мільярдів. Сьогодні середній вік населення планети – 26 років, через 50 років стане 36. Таким чином до 2050-го року, вперше в історії планети людей віком понад 60 років стане більше, ніж дітей до 14-ти років. А це означатиме, як перестерігають експерти, гарантовану світову економічну кризу, різке зменшення податкових надходжень, скорочення національних бюджетів, а разом із цим - скорочення пенсій і медичних послуг. Ідеться передусім про індустріально розвинені країни з відрегульованими соціальними механізмами. У країнах третього світу смертність серед старшого населення і далі залишається високою, крім того там старші люди традиційно залишаються на утриманні своїх дітей, а не на пенсійних забезпеченнях.
Яке розв’язання цієї проблеми бачать учасники Мадридської конференції ООН? Передусім вони пропонують принцип «рятування потопаючих – це справа рук самих потопаючих». Тобто вони пропонують збільшити відрахування із зарплат в індивідуальні пенсійні фонди і збільшити внески в інвестиційні фонди людей протягом їхнього працездатного віку. При цьому уряди за допомогою різних пільг, передусім податкових, мали б заохочувати людей заощаджувати на пізніший вік. Учасники нинішньої конференції мають намір звернутися до урядів різних країн із закликом провести реформи з метою запобігти небажаним наслідкам цього явища. Ідеться передусім про реформи ринків праці, податкових систем, охорони здоров’я, забезпечення житлом і міграції населення планети.
На нинішню конференцію в Мадриді зібралися представники, головно демографи й фахівці з різних ділянок із 160-ти країн світу. До речі, це друга в післявоєнні роки конференція, присвячена проблемі старіння. Перша відбулася у Відні 20 років тому і не мала настільки драматичного характеру.
ООН, численні міжнародні організації й наукові центри досі розглядали проблему старіння населення планети в пов’язанні з іншими демографічними й соціальними проблемами. Однак, останніми роками науковці вдарили на сполох. Поліпшення якості життя й охорони здоров’я, зокрема у промислово розвинених країнах призводить до зростання тривалості життя населення і стає серйозною соціально-економічною проблемою. Якщо нинішні передбачення фахівців мали би збутися, тобто якщо нинішні тенденції утримаються на дотеперішньому рівні, то через 50 років кількість людей віком понад 60 років потроїться - із 600 мільйонів до приблизно 2-х мільярдів. Сьогодні середній вік населення планети – 26 років, через 50 років стане 36. Таким чином до 2050-го року, вперше в історії планети людей віком понад 60 років стане більше, ніж дітей до 14-ти років. А це означатиме, як перестерігають експерти, гарантовану світову економічну кризу, різке зменшення податкових надходжень, скорочення національних бюджетів, а разом із цим - скорочення пенсій і медичних послуг. Ідеться передусім про індустріально розвинені країни з відрегульованими соціальними механізмами. У країнах третього світу смертність серед старшого населення і далі залишається високою, крім того там старші люди традиційно залишаються на утриманні своїх дітей, а не на пенсійних забезпеченнях.
Яке розв’язання цієї проблеми бачать учасники Мадридської конференції ООН? Передусім вони пропонують принцип «рятування потопаючих – це справа рук самих потопаючих». Тобто вони пропонують збільшити відрахування із зарплат в індивідуальні пенсійні фонди і збільшити внески в інвестиційні фонди людей протягом їхнього працездатного віку. При цьому уряди за допомогою різних пільг, передусім податкових, мали б заохочувати людей заощаджувати на пізніший вік. Учасники нинішньої конференції мають намір звернутися до урядів різних країн із закликом провести реформи з метою запобігти небажаним наслідкам цього явища. Ідеться передусім про реформи ринків праці, податкових систем, охорони здоров’я, забезпечення житлом і міграції населення планети.
На нинішню конференцію в Мадриді зібралися представники, головно демографи й фахівці з різних ділянок із 160-ти країн світу. До речі, це друга в післявоєнні роки конференція, присвячена проблемі старіння. Перша відбулася у Відні 20 років тому і не мала настільки драматичного характеру.
