Київ, 10 квітня 2002 - Україна підписала контракт з Пакистаном контракт на постання 315 українських двигунів для Аль-Халі, який виготовляється в кооперації між Пакистаном, Китаєм та Україною.
Про підписання контракту першим повідомила пакистанське агентство новин PNS 9 квітня. Воно стверджує, що Пакистан підписав контракт вартістю у $150 млн. на постачання 315 українських двигунів 6TД-2 для пакистанського танку Аль-Халід. Цей проект почався ще 1999 р. в кооперації України з Пакистаном та Китаєм. Він розроблятися паралельно з постачання 320 танків Т-80 уд до Пакистану, який виконувала Україна. Україна якраз і відповідала за трансмісію – тобто за двигун та інші речі, з цим пов’язані. Українські пропозиції виявились дешевші, ніж британські. Хоча пакистанське агентство новин PNS стверджує, що в рамках цього проекту пакистанським збройним силам насправді поставлено 20 машин, за даними Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння, що у Києві, до Пакистану з України було поставлено 15 трансмісійних відділень до нового танку. Причому учасником цього контракту виступає не Харківський завод ім. Малишева, як стверджується у мас-медіа, а конструкторське бюро ім. Мороза, що також знаходиться у Харкові. Саме КБ Морозова задіяно у проекті Аль-Халід. І весь 2001 рік тривали переговори з Пакистаном. Зокрема, про те, чи може Ісламабад здійснювати реекспорт цих машин, які створені у спільній кооперації з Україною та Пакистаном. Тобто продавати Аль-Халід третім країнам. Врешті-решт було вирішено, що може. Але Харків висунув умову, що у такому разі у Аль-Халіді має бути збільшена частка українських комплектуючих десь – 15 до 20 відсотків. Керівнцтво Кб Морозова зараз перебуває у Малайзії, де відбувається міжнародна виставка озброєнь DSA-2002. І саме там назріває головна інтрига навколо проекту Аль-Халід. Адже справа не лише в тім, що пакистанське підприємство Heavy Industries Taxila збирається розгорнути впродовж трьох років виробництво 300 танків Аль-Халід для своєї армії. Два тижні тому було оголошено, що Польща продасть Малайзії 67 свої танків за 300 мільйонів доларів. На це замовлення дуже сподівалась Україна, яка також бала участь у танковому тендері, який два роки тому оголосила Малайзія. І саме під час виставки озброєнь у Куал-Лумпурі стало відомо, що – попри багатообіцяючі заяви прем’єр-міністра Малайзії Мохамед Махатхіра у Варшаві, - Малайзія купить таанки не у Польщі, а у Пакистану. І це буде Аль-Халід. Нагадаю, що Пакистан і Малайзія мають дуже тісні зв’язки у політичній сфері.
В Україні, звісно, не хочуть підтверджувати ні контракт на закупівлю двигунів Пакистаном, ні те, що Малайзія купить Аль-Халід. Але це традиційна ситуація, коли заходить мова про збройові контракти. Але якщо президент України наприкінці квітня таки відвідає з офіційним візитом Пакистаном, то це виглядає дуже взаємопов’язаними речами. До того ж показово, що директор підприємства “Прогрес” Михайло Морозов – ця фірма якраз і уклала чотири роки тому відомий танковий контракт з Пакистаном – заявив у Малайзії, що танк «Аль Халід» - добра машина. Один з танків вже прийшов у випробувані 7 тисяч міль. І що українсько-пакистанський варіант з Малайзією для Києва – далеко не гірший.
Про підписання контракту першим повідомила пакистанське агентство новин PNS 9 квітня. Воно стверджує, що Пакистан підписав контракт вартістю у $150 млн. на постачання 315 українських двигунів 6TД-2 для пакистанського танку Аль-Халід. Цей проект почався ще 1999 р. в кооперації України з Пакистаном та Китаєм. Він розроблятися паралельно з постачання 320 танків Т-80 уд до Пакистану, який виконувала Україна. Україна якраз і відповідала за трансмісію – тобто за двигун та інші речі, з цим пов’язані. Українські пропозиції виявились дешевші, ніж британські. Хоча пакистанське агентство новин PNS стверджує, що в рамках цього проекту пакистанським збройним силам насправді поставлено 20 машин, за даними Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння, що у Києві, до Пакистану з України було поставлено 15 трансмісійних відділень до нового танку. Причому учасником цього контракту виступає не Харківський завод ім. Малишева, як стверджується у мас-медіа, а конструкторське бюро ім. Мороза, що також знаходиться у Харкові. Саме КБ Морозова задіяно у проекті Аль-Халід. І весь 2001 рік тривали переговори з Пакистаном. Зокрема, про те, чи може Ісламабад здійснювати реекспорт цих машин, які створені у спільній кооперації з Україною та Пакистаном. Тобто продавати Аль-Халід третім країнам. Врешті-решт було вирішено, що може. Але Харків висунув умову, що у такому разі у Аль-Халіді має бути збільшена частка українських комплектуючих десь – 15 до 20 відсотків. Керівнцтво Кб Морозова зараз перебуває у Малайзії, де відбувається міжнародна виставка озброєнь DSA-2002. І саме там назріває головна інтрига навколо проекту Аль-Халід. Адже справа не лише в тім, що пакистанське підприємство Heavy Industries Taxila збирається розгорнути впродовж трьох років виробництво 300 танків Аль-Халід для своєї армії. Два тижні тому було оголошено, що Польща продасть Малайзії 67 свої танків за 300 мільйонів доларів. На це замовлення дуже сподівалась Україна, яка також бала участь у танковому тендері, який два роки тому оголосила Малайзія. І саме під час виставки озброєнь у Куал-Лумпурі стало відомо, що – попри багатообіцяючі заяви прем’єр-міністра Малайзії Мохамед Махатхіра у Варшаві, - Малайзія купить таанки не у Польщі, а у Пакистану. І це буде Аль-Халід. Нагадаю, що Пакистан і Малайзія мають дуже тісні зв’язки у політичній сфері.
В Україні, звісно, не хочуть підтверджувати ні контракт на закупівлю двигунів Пакистаном, ні те, що Малайзія купить Аль-Халід. Але це традиційна ситуація, коли заходить мова про збройові контракти. Але якщо президент України наприкінці квітня таки відвідає з офіційним візитом Пакистаном, то це виглядає дуже взаємопов’язаними речами. До того ж показово, що директор підприємства “Прогрес” Михайло Морозов – ця фірма якраз і уклала чотири роки тому відомий танковий контракт з Пакистаном – заявив у Малайзії, що танк «Аль Халід» - добра машина. Один з танків вже прийшов у випробувані 7 тисяч міль. І що українсько-пакистанський варіант з Малайзією для Києва – далеко не гірший.
