Прага, 11 квітня 2002 – У Празі європейського комісара Ґюнтера Фергойґена чекали з особливим напруженням. Це не дивно, адже його ставлення до декретів Бенеша може врешті зменшити чи навіть зняти взагалі проблему, об котру вже кілька місяців ламають списи чільні політики і в чеській столиці, і в Німеччині, Австрії і навіть в Угорщині.
Йдеться про 143 декрети, котрі в 1945 році підписав президент тодішньої Чехословаччини Едвард Бенеш, а роком пізніше вони набрали чинності конституційних законів. На підставі декретів понад 3 мільйони громадян, переважно німецької національності, які в основному заселяли Судети, але також чехословацьких угорців, були позбавлені громадянства, майна і майнових прав і насильно депортовані з країни.
У зв’язку з наближенням терміну вступу Чеської Республіки до Європейського Союзу вимоги переглянути Бенешеві декрети висунули об’єднання судетських німців у Німеччині та Австрії, згодом цей заклик підтримали угорський прем’єр Віктор Орбан і навіть Європейський парламент. На Прагу впала лавина критики, судетські німці порушили питання про матеріальне відшкодування, зокрема німцям-антифашистам.
Чеські політики у ставленні до цієї проблеми одностайні: переглядати Бенешеві декрети не можна. А тепер в особі комісара з питань розширення ЄС вони мають цілковиту підтримку. Ось що сьогодні в Празі заявив Ґюнтер Фергойґен:
«Я хотів би, щоб було зрозуміло: ми не маємо наміру обговорювати минуле, ми обговорюємо майбутнє. Ми хотіли б залишити минуле там, де воно має бути – в історії. І тому я підтримую прем’єра Мілоша Земана».
Не тільки чеський прем’єр, а й усі, з ким європейський комісар у Празі зустрівся, вважають, що позиція, котрої дотримується Фергойґен у справі Бенешевих декретів, дозволить Чехії не тільки поправити стосунки із сусідніми країнами, але й подолати останні перешкоди на шляху країни до ЄС.
Йдеться про 143 декрети, котрі в 1945 році підписав президент тодішньої Чехословаччини Едвард Бенеш, а роком пізніше вони набрали чинності конституційних законів. На підставі декретів понад 3 мільйони громадян, переважно німецької національності, які в основному заселяли Судети, але також чехословацьких угорців, були позбавлені громадянства, майна і майнових прав і насильно депортовані з країни.
У зв’язку з наближенням терміну вступу Чеської Республіки до Європейського Союзу вимоги переглянути Бенешеві декрети висунули об’єднання судетських німців у Німеччині та Австрії, згодом цей заклик підтримали угорський прем’єр Віктор Орбан і навіть Європейський парламент. На Прагу впала лавина критики, судетські німці порушили питання про матеріальне відшкодування, зокрема німцям-антифашистам.
Чеські політики у ставленні до цієї проблеми одностайні: переглядати Бенешеві декрети не можна. А тепер в особі комісара з питань розширення ЄС вони мають цілковиту підтримку. Ось що сьогодні в Празі заявив Ґюнтер Фергойґен:
«Я хотів би, щоб було зрозуміло: ми не маємо наміру обговорювати минуле, ми обговорюємо майбутнє. Ми хотіли б залишити минуле там, де воно має бути – в історії. І тому я підтримую прем’єра Мілоша Земана».
Не тільки чеський прем’єр, а й усі, з ким європейський комісар у Празі зустрівся, вважають, що позиція, котрої дотримується Фергойґен у справі Бенешевих декретів, дозволить Чехії не тільки поправити стосунки із сусідніми країнами, але й подолати останні перешкоди на шляху країни до ЄС.
