Белград, 15 квітня 2002 – Відставний генерал Драґолюб Ойданич, колишній начальник Генштабу Збройних сил Югославії, виявив готовність здатися Гаазькому трибуналові. У заяві, яку передають сьогоднішні белградські газети, Ойданич стверджує, що він не втікає й не ховається та що готовий поїхати до Гааги, “якщо цього вимагають держава й народ”. Генерал упевнений, що йому перед судом вдасться довести свою безневинність. Він зазначає, що ніколи, включаючи й час кампанії проти албанських повстанців у Косові, не порушував конституції й законів.
Міністр юстиції Сербії Владан Батич сьогодні заявив, що й колишній заступник союзного прем’єр-міністра Микола Шаїнович повідомив про готовність здатися Гаазькому трибуналові. Шаїновича, так само як і Ойданича, трибунал звинувачує у скоєнні воєнних злочинів у Косові. Проте Шаїнович був правою рукою Мілошевича і в час війни в Боснії й Герцеговині. Невідомо, чи гаазькі прокурори мають докази щодо його причетності до окремих кривавих подій у сусідній країні.
Інші звинувачені поки що мовчать. Йдеться, насамперед, про так звану вуковарську трійку – офіцерів, які командували Гвардійською бригадою югославських Збройних сил. Саме підрозділи цієї бригади після захоплення Вуковара брали участь в розстрілі двохсот шістдесяти полонених хорватів.
У списку звинувачених є ще п’ятнадцять громадян Сербії та боснійських сербів, які час від часу перебувають у Сербії. Згідно з офіційними даними, колишні лідери боснійських сербів Радован Караджич та генерал Ратко Младич переховуються десь у горах південно-східної Боснії, оскільки Сербія стала надто небезпечною для них.
Речник прокуратури Гаазького трибуналу Флоранс Артман минулого тижня ствердила, що розслідування у зв’язку з окремими масакрами ще тривають та що список не остаточний. На думку белградських оглядачів, було б дивно, якщо б у ньому не опинилося й ім’я лідера ультранаціоналістичної Радикальної партії Воїслава Шешеля, який найзавзятіше виступав за створення великої Сербії й етнічні чистки несербів.
Міністр юстиції Сербії Владан Батич сьогодні заявив, що й колишній заступник союзного прем’єр-міністра Микола Шаїнович повідомив про готовність здатися Гаазькому трибуналові. Шаїновича, так само як і Ойданича, трибунал звинувачує у скоєнні воєнних злочинів у Косові. Проте Шаїнович був правою рукою Мілошевича і в час війни в Боснії й Герцеговині. Невідомо, чи гаазькі прокурори мають докази щодо його причетності до окремих кривавих подій у сусідній країні.
Інші звинувачені поки що мовчать. Йдеться, насамперед, про так звану вуковарську трійку – офіцерів, які командували Гвардійською бригадою югославських Збройних сил. Саме підрозділи цієї бригади після захоплення Вуковара брали участь в розстрілі двохсот шістдесяти полонених хорватів.
У списку звинувачених є ще п’ятнадцять громадян Сербії та боснійських сербів, які час від часу перебувають у Сербії. Згідно з офіційними даними, колишні лідери боснійських сербів Радован Караджич та генерал Ратко Младич переховуються десь у горах південно-східної Боснії, оскільки Сербія стала надто небезпечною для них.
Речник прокуратури Гаазького трибуналу Флоранс Артман минулого тижня ствердила, що розслідування у зв’язку з окремими масакрами ще тривають та що список не остаточний. На думку белградських оглядачів, було б дивно, якщо б у ньому не опинилося й ім’я лідера ультранаціоналістичної Радикальної партії Воїслава Шешеля, який найзавзятіше виступав за створення великої Сербії й етнічні чистки несербів.
