Белград, 17 квітня 2002 – До Белграда в четвер має прибути Карла дель Понте, головний прокурор Міжнародного трибуналу в Гаазі. Тому не дивно, що тема дня в Сербії – коли буде видано групу колишніх урядовців і військовослужбовців, найближчих співробітників екс-президента Слободана Мілошевича.
Парламент Югославії тиждень тому ухвалив Закон про співробітництво з Гаазьким трибуналом, яким передбачається видача всіх розшукуваних за скороченою процедурою. Проте досі всі вони на волі.
Кабiнет мiнiстрiв щойно сьогоднi оприлюднив список звинувачених і всiх закликав здатися до суботи. Слiд сказати, що в ньому немає жодних несподiванок. Трибунал звинувачує, мiж iншими, колишнього начальника Генштабу Драґолюба Ойданича, колишнього вiце-прем’єр-мiнiстра Миколу Шаїновича та ще 22 учасникiв вiйн у Хорватiї, Боснiї й Герцеґовинi та Косовi. Мiж ними є й так звана вуковарська трiйка – офіцери, якi, за твердженням гаазьких прокурорiв, були причетнi до розстрiлу полонених хорватiв пiсля захоплення сербськими силами мiста Вуковар у Хорватiї.
Згідно з законом, поліція повинна заарештувати розшукуваних, не чекаючи відповідного розпорядження судових органів. Заарештовані та ті, хто здасться добровільно, мають право оскаржити звинувачення перед окружним і відтак перед Верховним судом. Суди повинні завершити справу протягом трьох днів.
Уряд Югославії буде свого роду гарантом усім, хто здасться добровільно; влада вимагатиме від Трибуналу, щоби вони до початку процесу перебували на волі. Нагадаємо, що таку можливість торік використала Біляна Плавшич, колишній лідер боснійських сербів, яка наразі перебуває в Белграді під урядовим захистом.
Представники судів у Белграді, Новому Саді та інших містах Сербії стверджують, що ще не дістали від міністерства юстиції жодних вимог щодо розшукуваних. Експерти зазначають, що сербські суди не підготовані судити звинувачених у воєнних злочинах. Група суддів із Сербії недавно перебувала в Гаазі й здобула певний досвід у веденні таких процесів. Вони зазначають, що сербське законодавство ще не пристосоване до міжнародного. Тому, на їхню думку, необхідно створити спеціальний суд, який буде судити тих, хто скоїв воєнні злочини.
Хоча від початку новітніх балканських війн минуло десять років, країни колишньої Югославії не поспішають судити своїх злочинців. Зрештою, саме через це й засновано Трибунал у Гаазі.
У зв’язку з цим іще одна цiкава новина. Мира Маркович, дружина Мiлошевича, сьогоднi висловила сподiвання, що Трибунал буде закрито, а її чоловiка звiльнено. Пiдставою для її оптимiзму стала … вiдставка нiдерландського уряду. Якщо Мiлошевич не був причетний до масакру у Сребреницi, – а нiдерландцi кажуть, що не був, – це означає, що його треба пустити на волю; так, принаймнi, вважає товаришка Маркович, перша комунiстка Балкан.
Парламент Югославії тиждень тому ухвалив Закон про співробітництво з Гаазьким трибуналом, яким передбачається видача всіх розшукуваних за скороченою процедурою. Проте досі всі вони на волі.
Кабiнет мiнiстрiв щойно сьогоднi оприлюднив список звинувачених і всiх закликав здатися до суботи. Слiд сказати, що в ньому немає жодних несподiванок. Трибунал звинувачує, мiж iншими, колишнього начальника Генштабу Драґолюба Ойданича, колишнього вiце-прем’єр-мiнiстра Миколу Шаїновича та ще 22 учасникiв вiйн у Хорватiї, Боснiї й Герцеґовинi та Косовi. Мiж ними є й так звана вуковарська трiйка – офіцери, якi, за твердженням гаазьких прокурорiв, були причетнi до розстрiлу полонених хорватiв пiсля захоплення сербськими силами мiста Вуковар у Хорватiї.
Згідно з законом, поліція повинна заарештувати розшукуваних, не чекаючи відповідного розпорядження судових органів. Заарештовані та ті, хто здасться добровільно, мають право оскаржити звинувачення перед окружним і відтак перед Верховним судом. Суди повинні завершити справу протягом трьох днів.
Уряд Югославії буде свого роду гарантом усім, хто здасться добровільно; влада вимагатиме від Трибуналу, щоби вони до початку процесу перебували на волі. Нагадаємо, що таку можливість торік використала Біляна Плавшич, колишній лідер боснійських сербів, яка наразі перебуває в Белграді під урядовим захистом.
Представники судів у Белграді, Новому Саді та інших містах Сербії стверджують, що ще не дістали від міністерства юстиції жодних вимог щодо розшукуваних. Експерти зазначають, що сербські суди не підготовані судити звинувачених у воєнних злочинах. Група суддів із Сербії недавно перебувала в Гаазі й здобула певний досвід у веденні таких процесів. Вони зазначають, що сербське законодавство ще не пристосоване до міжнародного. Тому, на їхню думку, необхідно створити спеціальний суд, який буде судити тих, хто скоїв воєнні злочини.
Хоча від початку новітніх балканських війн минуло десять років, країни колишньої Югославії не поспішають судити своїх злочинців. Зрештою, саме через це й засновано Трибунал у Гаазі.
У зв’язку з цим іще одна цiкава новина. Мира Маркович, дружина Мiлошевича, сьогоднi висловила сподiвання, що Трибунал буде закрито, а її чоловiка звiльнено. Пiдставою для її оптимiзму стала … вiдставка нiдерландського уряду. Якщо Мiлошевич не був причетний до масакру у Сребреницi, – а нiдерландцi кажуть, що не був, – це означає, що його треба пустити на волю; так, принаймнi, вважає товаришка Маркович, перша комунiстка Балкан.
