Є. Марчук:
«НАТО зараз проходить дуже стрімку еволюцію, зокрема, у співпраці з Росією. Навколо України досить швидко міняється ситуація, і нам треба дуже точно все проаналізувати і дуже точно відреагувати. Під час зустрічі з генеральним секретарем НАТО та іншими керівниками альянсу увага приверталася до поглиблення розуміння взаємної аргументації».
С. Волинський: Що слід розуміти під “взаємною аргументацією”?
Є. Марчук:
«Взаємна аргументація щодо п’ятої річниці від підписання “Хартії про особливе партнерство з НАТО” та проведення з приводу цього 9-го липня в Києві дуже важливої зустрічі послів країн – учасниць НАТО та найвищого політичного керівництва альянсу.
Друге: попереду празький саміт НАТО, і Україна зараз намагається всіляко поставити питання так, щоб Україна брала участь у саміті. Пан Робертсон дав нам зрозуміти, що Україну запросять до Праги. Але ми б хотіли також, щоб відбувся і саміт Україна–НАТО. На жаль, тут ми поки що не отримали позитивної відповіді.
Ми знаємо, що готується саміт НАТО–Росія, який відбудеться напередодні саміту НАТО. Але найважливіше: те, як далі розвиватиметься співробітництво з НАТО, залежить набагато більше від України, ніж від альянсу. Зокрема, до 9-го липня, коли буде засідання комітету Україна–НАТО, Київ мусить викласти пропозиції щодо нового формату, в якому ми повинні далі розвивати співпрацю, і в майбутньому щодо можливого набуття членства в альянсі».
С. Волинський: Євгене Кириловичу, днями в штаб-квартирі НАТО відбулись переговори між міністром закордонних справ Росії Ігорем Івановим та керівництвом альянсу, під час яких було досягнуто домовленостей щодо створення Ради Росія–НАТО (так звана “велика двадцятка”), і це дасть змогу Росії брати вже повноправну участь у засіданнях Північноатлантичної Ради. Як Ви прокоментуєте цей факт?
Є.Марчук:
«Це і є якраз підтвердженням того, що Україні тут треба дуже серйозно аналізувати те, що відбувається і на напрямку НАТО–Росія. Це свідчить про дуже велику динаміку російської зовнішньополітичної машини в стосунках із НАТО. Але ще існує чимало неясностей, як механізм цієї двадцятки буде працювати.
Але це дуже серйозний імпульс Україні, що нам треба остаточно визначатись щодо членства в НАТО».