Вашінгтон, 22 квітня 2002 - По-перше, серйозно обговорювали шляхи подолання глобальних злиднів. Порятунок бачать у народній освіті, оскільки нині десятки мільйонів дітей у країнах третього світу, здебільшого в Африці та Південній Азії, не вчаться у школі. Тож планують фінансову допомогу цим країнам із тією метою, щоб до 2015 року кожна дитина у віці від п'яти до одинадцяти років відвідувала школу. Чи допомога з боку промислово розвинених країн буде у вигляді позик чи грантів, ще не встановлено. Пол О’Ніл, міністр фінансів Сполучених Штатів, вважає, що замість надавати позики, які майже напевне бідні країни ніколи не зможуть повернути, чесніше було б просто надавати гроші.
Іншою важливою темою наради міністрів фінансів і керівників центральних банків 24 країн була криза в Аргентині. Ця країна, із третьою за обсягом економікою у Латинській Америці, балансує на грані фінансової катастрофи. Аргентина хотіла б отримати багатомільярдну позику, але Міжнародний валютний фонд і Світовий банк не схильні йти назустріч із тієї причини, що Буенос-Айрес зволікає з реформуванням економіки. Тим часом, банки зачинено, грошей нема. Вкладники позабирали, що встигли. Аргентина заборгувала 141 мільярд доларів. Джордж Буш, президент Сполучених Штатів, сказав, що Аргентина конче потребує допомоги, але реформи необхідні. Уряд, на думку Вашінгтона, мусить припинити штучно підтримувати аргентинську валюту – песо. Тож Аргентині у позиці відмовили.
Але на загал тон сесії був позитивний, відзначалося, що у країнах Європи та у Сполучених Штатах рецесія закінчується.
Зустріч проходила на тлі масових демонстрацій протесту. За підрахунками поліції, майже 100 тисяч учасників з'їхалися до Вашінгтона, щоб протестувати проти світового зла, як вони його розуміють – проти глобалізації економіки та дій ізраїльського уряду, проти злиднів та світового капіталізму, проти війни в Афганістані і так далі й так далі. Як то казав безсмертний американський комік Граучо Маркс: “Whatever it is, I’m against it” – “Що б то не було – я проти”.
Одначе, демонстрації були мирні, без сутичок з поліцією та розбитих шиб.
Іншою важливою темою наради міністрів фінансів і керівників центральних банків 24 країн була криза в Аргентині. Ця країна, із третьою за обсягом економікою у Латинській Америці, балансує на грані фінансової катастрофи. Аргентина хотіла б отримати багатомільярдну позику, але Міжнародний валютний фонд і Світовий банк не схильні йти назустріч із тієї причини, що Буенос-Айрес зволікає з реформуванням економіки. Тим часом, банки зачинено, грошей нема. Вкладники позабирали, що встигли. Аргентина заборгувала 141 мільярд доларів. Джордж Буш, президент Сполучених Штатів, сказав, що Аргентина конче потребує допомоги, але реформи необхідні. Уряд, на думку Вашінгтона, мусить припинити штучно підтримувати аргентинську валюту – песо. Тож Аргентині у позиці відмовили.
Але на загал тон сесії був позитивний, відзначалося, що у країнах Європи та у Сполучених Штатах рецесія закінчується.
Зустріч проходила на тлі масових демонстрацій протесту. За підрахунками поліції, майже 100 тисяч учасників з'їхалися до Вашінгтона, щоб протестувати проти світового зла, як вони його розуміють – проти глобалізації економіки та дій ізраїльського уряду, проти злиднів та світового капіталізму, проти війни в Афганістані і так далі й так далі. Як то казав безсмертний американський комік Граучо Маркс: “Whatever it is, I’m against it” – “Що б то не було – я проти”.
Одначе, демонстрації були мирні, без сутичок з поліцією та розбитих шиб.
