Симферополь, 23 квітня 2002 - Караїмська громада Криму вкрай стривожена нашестям скарбошукачів, діяльність яких загрожує знищенням священного кладовища караїмів Балта-Тиймез біля Бахчисарая. Про це йде мова у поширеній у Симферополі заяві лідерів караїмів – одного з найменших корінних народів Криму.
Місяць тому засоби масової інформації досить широко повідомляли про знахідку неподалік стародавнього печерного міста Чуфут-Кале під Бахчисараєм багатого на золоті і срібні монети скарбу. Нагадаю, що тоді горщик із монетами, які, на думку фахівців, належали місцевому купцю, знайшли кримські археологи під час планових розкопок і передали історичні цінності до симферопольського музею. І після цієї звістки до древнього кладовища караїмів Балта-Тиймез, яке розташоване поруч, ринулися десятки скарбошукачів, які нищать старовинні могили, значна частина надгробків котрих датовані ще 13-14, а деякі – навіть 2-3 століттям нашої ери.
Балта-Тиймез у перекладі на українську означає “не торкнеться сокира”. Це родове кладовище розташоване в урочищі багатовікових дубів, яким караїми поклоняються як священним протягом багатьох століть. Щороку тут проходять релігійні служби, в яких беруть участь кілька сотень осіб – майже усі представники цього древнього і не чисельного народу. Нагадаю, що за неофіційними даними, в Україні, переважно, у Криму мешкає близько тисячі караїмів. До 19 століття їхнім культурним, релігійним та економічним центром було стародавнє місто Джуфт-Кале неподалік Бахчисарая. Поза межами Кримського півострова караїми мешкали в українських містах Галич і Луцьк, а також у Польщі та Литві. У литовському Друскінінкаї і досі зберігся єдиний у світі діючий караїмський храм – кенаса.
А в Криму лідери караїмської громади закликали мас-медіа поширити інформацію про те, що за похоронними обрядами, караїми ховали покійних без будь-яких прикрас чи домашнього начиння. Тож пошуки скарбів на стародавньому кладовищі Балта-Тиймез призведуть тільки до його плюндрування, що завдасть додатковим моральних страждань представникам народу, який перебуває на межі зникнення.
Місяць тому засоби масової інформації досить широко повідомляли про знахідку неподалік стародавнього печерного міста Чуфут-Кале під Бахчисараєм багатого на золоті і срібні монети скарбу. Нагадаю, що тоді горщик із монетами, які, на думку фахівців, належали місцевому купцю, знайшли кримські археологи під час планових розкопок і передали історичні цінності до симферопольського музею. І після цієї звістки до древнього кладовища караїмів Балта-Тиймез, яке розташоване поруч, ринулися десятки скарбошукачів, які нищать старовинні могили, значна частина надгробків котрих датовані ще 13-14, а деякі – навіть 2-3 століттям нашої ери.
Балта-Тиймез у перекладі на українську означає “не торкнеться сокира”. Це родове кладовище розташоване в урочищі багатовікових дубів, яким караїми поклоняються як священним протягом багатьох століть. Щороку тут проходять релігійні служби, в яких беруть участь кілька сотень осіб – майже усі представники цього древнього і не чисельного народу. Нагадаю, що за неофіційними даними, в Україні, переважно, у Криму мешкає близько тисячі караїмів. До 19 століття їхнім культурним, релігійним та економічним центром було стародавнє місто Джуфт-Кале неподалік Бахчисарая. Поза межами Кримського півострова караїми мешкали в українських містах Галич і Луцьк, а також у Польщі та Литві. У литовському Друскінінкаї і досі зберігся єдиний у світі діючий караїмський храм – кенаса.
А в Криму лідери караїмської громади закликали мас-медіа поширити інформацію про те, що за похоронними обрядами, караїми ховали покійних без будь-яких прикрас чи домашнього начиння. Тож пошуки скарбів на стародавньому кладовищі Балта-Тиймез призведуть тільки до його плюндрування, що завдасть додатковим моральних страждань представникам народу, який перебуває на межі зникнення.
