Київ-Прага, 29 квітня 2002 - В київській студії працює Надія Степула. Гості київської студії: Сергій Телешун – політолог, президент фонду “Співдружність”, президент громадського об`єднання Суспільна амністія, доктор політичних наук, професор та Олексій Плотніков – завідувач відділом Інституту світової економіки і міжнародних відносин, доктор економічних наук, професор. По телефону із Сімферополя з нами кореспондент Володимир Притула.
Передачу з Праги веде Ірина Халупа
Ірина Халупа:
Сьогодні в Криму відбулися певні цікаві події – перша сесія новообраного кримського парламенту, яка досить швидко розставила всі крапки над кримськими “і”. В парламенті Криму з`явилося нове керівництво, новий голова Верховної Ради – член партії регіонів, 62-річний Борис Дейч та новий прем`єр-міністр Криму – член НДП, 40-літній Сергій Куніцин. У нас на зв`язку Сімферополь, наш кримський кореспондент Володимир Притула. Володимире, ми добре знаємо Сергія Куніцина. Він з 1998 по 2001 рік очолював кримський уряд, був головним політичним опонентом комуніста Леоніда Грача. А хто такий Борис Дейч? Про нього ми дуже мало знаємо, хоча він з 1998 року був першим заступником голови Верховної Ради Крима. Що це за персона?
Володимир Притула:
Борис Дейч досить впливовий кримський політик, але тривалий час був у політичній тіні, в тіні Леоніда Грача. Він був його заступником, але фактично не відігравав жодної ролі в кримському парламенті., хоча багато чому навчився у попереднього спікера кримського парламенту. Борис Дейч 1938 року народження, народився в місті Сигет, Румунія. На відміну від Леоніда Грача він не приховує свого єврейства. Він віце-президент Єврейської конфедерації України, і той факт, що саме він став кримським спікером, показав, що в певній мірі кримська політична еліта дозріла до того, щоб сприймати його таким, який він є. І цьому не перешкодили навіть такі брудні, антисемітського змісту листівки, які поширювалися кілька днів тому по Сімферополю. Це не вплинуло на рішення кримських депутатів, 52 голоси було віддано за Бориса Дейча, і він став новим кримським спікером.
Ірина Халупа:
Як буде розвиватися співпраця? В якому стані опиняється Грач – пакує він валізи і буде працювати в українському парламенті? Чи це буде добре для Кримського півострова? Чи дав пан Дейч якимись словами, заявами чи діями зрозуміти, яка в нього буде політика? Як спікер парламенту буде він промосковський, прокиївський чи прокримський?
Володимир Притула:
Борис Дейч не говорив поки що, як він буде працювати, не говорив про якісь пріоритети. Він сказав, що буде конструктивно працювати з урядом, що він використає весь свій досвід господарника й політика і намагатиметься налагодити нормальну роботу кримського парламенту. Те, що він першим кроком зателефонував до президента Кучми і узгодив із ним кандидатуру Сергія Куніцина, про це заявив сам Борис Дейч, свідчить про його компромісність. Місцеві спостерігачі говорять, що Борис Дейч є компромісна фігура, яка може влаштувати багато сторін, тому що кримський парламент різнополюсний.
Ірина Халупа:
Які є реакції серед кримських політологів та громадськості щодо нової розстановки політичних сил у парламенті Криму?
Володимир Притула:
Кримські політологи поки що не коментують, думаю, що завтра коментарі будуть. Громадськість зустріла все це так, що на масовий мітинг, який обіцяли комуністи, вийшло близько 50 бабусь і дідусів, які вже давно не виходили на мітинги, які щось скандували на підтримку Грача. Леонід Грач обіцяв масові виступи кримчан, якщо він не стане спікером. У Криму зараз спокійно, ніяких мітингів. Нарешті, кримчани зітхнули з полегшенням – нове керівництво, нові перспективи.
Ірина Халупа:
Леонід Грач усе ж таки залишив певну спадщину, яку новому керівництву прийдеться або направляти або щось будувати на тому, що він залишив. Хотіла б згадати про справу курортів і санаторіїв. Є повідомлення, що за російську підтримку у виборах пан Грач розрахувався деякими курортними приміщеннями в Криму. Чи буде кримський парламент якось реагувати на ці речі чи вони будуть творити свою власну політику?
Володимир Притула:
Зараз важко сказати, як реагуватиме кримський парламент на такий спадок Грача, але це правда. Леонід Грач мав потужну підтримку з боку певних російських фінансових і політичних структур. І багато є повідомлень, що він розплачувався за цю підтримку кримським майном, кримською землею – дуже цінною землею на Південному узбережжі Криму. Думаю, що одним з перших кроків нового кримського парламенту буде інвентаризація того, що було роздано чи розпродано в часи Грача. Деякі депутати вже про це говорять, зокрема Андрій Сенченко – новообраний депутат. Ці заяви кримських політиків і є причиною, чому Грач так істерично і нервово іде зі своєї посади. Він уже сьогодні заявив, що вибори нового спікера були фальсифіковані, і що комуністи починають підготовку до всекримського референдуму з вимогою розпуску нового кримського парламенту, про вираження йому недовіри. Грач намагатиметься певним чином дестабілізувати політичну ситуацію, щоб відвернути увагу від проблем, про які ми говорили. Але російський вплив буде відчуватися, потрачені гроші треба буде повертати. Для Криму найбільшою небезпекою є те, що залишається російський вплив.
Ірина Халупа:
Відійшов із політичної сцени Криму пан Грач і є нове керівництво. З одного боку є певна спадщина, яку залишив пан Грач, з другого боку, є нові люди. Будуть тепер кращі стосунки між Києвом і Кримом чи спадщина, яку залишив пан Грач, є занадто великою, щоб оті стосунки стали кращими?
Сергій Телешун:
Я знаю і Сергія Куніцина і Бориса Дейча. Можу сказати., що обрання нового спікера це, насамперед, спроба півострова і політичної еліти знайти компромісну фігуру, яка б могла влаштувати дві складові – політичну та економічну. Політичну, зокрема, – “не побити горшки” з київською елітою напередодні президентських виборів і закінчення приватизації і економічну - спрямувати інвестиційні потоки з близького й далекого зарубіжжя. Жартуючи, можна сказати, що Крим не тільки тепле, а й хлібне в сфері економіки місце, особливо в розробці нафтового шельфу, який у перспективі може зробити Україну досить потужною державою. Щодо політики, Дейч це насправді фігура, яка повинна влаштувати не тільки комуністів і реформаторів, а і серйозні фінансові, політичні та економічні групи, які змагаються не тільки за Крим, але мають реальну підтримку в Києві. Боротьба йде на півострові, а розроблюють і з`ясовують схеми все таки у Києві. І Грач, і Дейч,і Куніцин узгоджували свою позицію, поведінку з Києвом. Це є, до речі, конституційне право
Ірина Халупа:
Чи проводив такі узгодження пан Грач? Чи буде якась користь Україні, її національним інтересам від того нового розкладу , про який ми говоримо?
Сергій Телешун:
По-перше, Грач намагався це робити. Поява Грача на Кримському півострові – закономірна політична ситуація, яка, можливо, починалася в Криму, а закінчилась у Києві. Але з часом Грач почав проводити свою політику. Яка незадовільняла і Київ і його соратників по компартії. Він також почав погрожувати Києву референдумом, звертатись до російських та інших політиків. Жодна централізована унітарна держава, згідно Конституції України, і політична еліта такої ганебної поведінки губернатора не могла б витримати. Це привело до зміни настроїв та формули недовіри Грачу. Є динаміка змін настрою. Парламентські вибори та ситуація в Україні показали, що кримчани та українці взагалі хочуть динамічних змін – окремих політиків, змін соціально-економічних. Прийшло не так багато людей на підтримку Леоніда Грача. Але я не виключаю, що ситуація погіршиться у вересні-листопаді, тому що збільшуються деякі питання щодо заборгованості, щодо заробітної плати. Не хочу влазити не у свою парафію, але з`являться проблеми соціальних гарантій тощо. Це може підштовхнути те, що Леонід Грач спробує відіграти ситуацію, повернути свої позиції спочатку у стосунках з кримськими комуністами та знову стати впливовою, але опозиційною існуючій владі фігурою.
Ірина Халупа:
Пане Плотніков, яку оцінку ви б дали економічній діяльності Грача? Чи він залишив новому керівництву кримського півострова купу проблем?
Олексій Плотніков:
Те, що відбувалося за часів Грача все ж таки було кращим, ніж те, що відбувалося за часів Мешкова, коли в Криму працювала, так звана, команда з Москви. Не знаю, що вони там робили, але, скоріше, вони працювали у сфері того, щоб приватизувати курорти та інше. Що стосується економічної діяльності за часів пана Грача, то Крим не був регіоном №1 з точки зору розвитку в Україні, він навіть не використовував усі можливості курортної зони. Були великі проблеми з реконструкцією курортних комплексів. Що стосується того, що за часів Грача було певне порозуміння з деякими кланами чи угруповуваннями, які розвивалися в економічній сфері Криму, то, дійсно, зараз відбудеться перегрупування. Ті клани, які працювали з Грачем, мабуть не будуть працювати з Дейчем чи можливо щось буде по-іншому. Дійсно можна казати, що пішов Грач, і все ж таки в Криму щось буде інше. Те, що Грач належить до компартії, має певні відносини до київської верхівки. Компартія має проблеми з цією верхівкою. Економічна ситуація в Криму не може змінитися терміново, але все ж таки щось буде відбуватися по-іншому.
Надія Степула:
Пан Телешун дуже легенько зачепив проблему можливого загострення політичної ситуації у Криму. У зв`язку з таким прогнозом хотілося б запитати ось що. Пане Телешун, Крим напевно буде займати якесь особливе місце в сценарії майбутніх президентських виборів України. Під цим кутом зору як можна розцінювати появу Дейча-спікера? Ваш маленький прогноз, будь ласка.
Сергій Телешун:
Можливо, я дам дещо дивну оцінку, але ця політико-інформаційна колотнеча насамперед пов’язана з тим, що ці групи впливу – фінансово-економічні, політичні – зацікавлені в тому, щоб подивитися, а хто буде керувати економікою, тобто, хто буде топ-менеджером у Криму. І от боротьба між конкретними лідерами – це, насправді, боротьба за те, щоб показати, що вони реально будуть впливати і до них треба звертатися ( міфотворча боротьба). Я дещо по-іншому подивлюся на цю ситуація. І боротьба Грача не стільки за ідею політичну, ідеологічну, а мета – показати й звернути на себе увагу як дуже професійного компромісного топ-менеджера. Він наголошує на тому, що, якщо він піде – почнуться кримінальні розборки, громадянська війна. З іншого боку, про теж каже і Дейч, і Куницин.
Тобто кожна з груп показує те, що вона може реалізувати фінансово-економічні, політичні інтереси груп впливу. Мені здається, що ці групи домовляться і поза Грачем. Сьогодні всі зацікавлені закінчити процес приватизації. Закінчилися найбільш цікаві “шматочки” пирога, що пов’язані з великою політикою. А що стосується президентства – це чіткий електорат, достатньо військових частин, які досить прогнозовано голосують. По-третє, є також і зовнішньополітична складова, позиція Росії, Чорноморського флоту, які хоч і не голосують, але створюють політичний мікроклімат у Криму – це потрібно з’ясовувати. І зміна команди – мені здається, це зміна болючої точки на тілі України. На Крим не те, що будуть звертати менше уваги, а Крим знов повертається в інформаційне русло без таких конфліктів. Проблеми, я знов повторюю, соціальні, це можливе збурення політичних факторів із боку лівих і це не вирішення кримськотатарської проблеми розподілу землі.
Надія Степула:
Яке місце серед цих топ-менеджерів може зайняти Дейч, який ще є і генеральним директором туристсько-оздоровчого комплексу “Судак”, який має економічні стосунки з туристичним бізнесом у Криму
Олексій Плотніков:
Це топ-менеджер, який вийшов усе ж таки з бізнесових структур, не будемо оцінювати цю структуру. Грач вийшов з Компартії, із такої ідеологічно-апаратної роботи. Тобто, дійсно, це різні речі. І бізнесові інтереси Криму будуть все-таки більш зрозумілими Дейчу, тому, хто вийшов із цього. Хоча вважати, що він буде кращим, не можна , це різні масштаби, цілі, тут треба подивитися.
Ірина Халупа:
Чи стане цей півострів більш українським із новим керівництвом і складом кримського парламенту?
Пане Телешун?
Сергій Телешун:
Проблема не стільки в прогнозі, ми можемо констатувати, що Крим став українським. Проблема в тому, як ми його сприймаємо й сприймають наші сусіди. Інша проблема, що сьогодні створюються міфи, на яких відбувається спекуляція, яка характерна для парламентських виборів, потім президентських, і для призначення ключових посад. Закінчаться проблеми, буде невеличке заспокоєння.
Проблема в іншому: чи зможемо Крим зробити дуже ласим шматочком для інвестицій, і політично, і економічно, щоб насправді він був “перлиною у моря”, як співав класик, а не був каменем розбрату.
Олексій Плотніков:
Якщо комуністична ідеологія заважала бути Криму українським, то зараз цього чинника вже не буде. Але треба подивитися, що буде Дейч робити. Чи буде кращим другом Криму той же Лужков чи ще хтось. Не можна зараз це прогнозувати.
Передачу з Праги веде Ірина Халупа
Ірина Халупа:
Сьогодні в Криму відбулися певні цікаві події – перша сесія новообраного кримського парламенту, яка досить швидко розставила всі крапки над кримськими “і”. В парламенті Криму з`явилося нове керівництво, новий голова Верховної Ради – член партії регіонів, 62-річний Борис Дейч та новий прем`єр-міністр Криму – член НДП, 40-літній Сергій Куніцин. У нас на зв`язку Сімферополь, наш кримський кореспондент Володимир Притула. Володимире, ми добре знаємо Сергія Куніцина. Він з 1998 по 2001 рік очолював кримський уряд, був головним політичним опонентом комуніста Леоніда Грача. А хто такий Борис Дейч? Про нього ми дуже мало знаємо, хоча він з 1998 року був першим заступником голови Верховної Ради Крима. Що це за персона?
Володимир Притула:
Борис Дейч досить впливовий кримський політик, але тривалий час був у політичній тіні, в тіні Леоніда Грача. Він був його заступником, але фактично не відігравав жодної ролі в кримському парламенті., хоча багато чому навчився у попереднього спікера кримського парламенту. Борис Дейч 1938 року народження, народився в місті Сигет, Румунія. На відміну від Леоніда Грача він не приховує свого єврейства. Він віце-президент Єврейської конфедерації України, і той факт, що саме він став кримським спікером, показав, що в певній мірі кримська політична еліта дозріла до того, щоб сприймати його таким, який він є. І цьому не перешкодили навіть такі брудні, антисемітського змісту листівки, які поширювалися кілька днів тому по Сімферополю. Це не вплинуло на рішення кримських депутатів, 52 голоси було віддано за Бориса Дейча, і він став новим кримським спікером.
Ірина Халупа:
Як буде розвиватися співпраця? В якому стані опиняється Грач – пакує він валізи і буде працювати в українському парламенті? Чи це буде добре для Кримського півострова? Чи дав пан Дейч якимись словами, заявами чи діями зрозуміти, яка в нього буде політика? Як спікер парламенту буде він промосковський, прокиївський чи прокримський?
Володимир Притула:
Борис Дейч не говорив поки що, як він буде працювати, не говорив про якісь пріоритети. Він сказав, що буде конструктивно працювати з урядом, що він використає весь свій досвід господарника й політика і намагатиметься налагодити нормальну роботу кримського парламенту. Те, що він першим кроком зателефонував до президента Кучми і узгодив із ним кандидатуру Сергія Куніцина, про це заявив сам Борис Дейч, свідчить про його компромісність. Місцеві спостерігачі говорять, що Борис Дейч є компромісна фігура, яка може влаштувати багато сторін, тому що кримський парламент різнополюсний.
Ірина Халупа:
Які є реакції серед кримських політологів та громадськості щодо нової розстановки політичних сил у парламенті Криму?
Володимир Притула:
Кримські політологи поки що не коментують, думаю, що завтра коментарі будуть. Громадськість зустріла все це так, що на масовий мітинг, який обіцяли комуністи, вийшло близько 50 бабусь і дідусів, які вже давно не виходили на мітинги, які щось скандували на підтримку Грача. Леонід Грач обіцяв масові виступи кримчан, якщо він не стане спікером. У Криму зараз спокійно, ніяких мітингів. Нарешті, кримчани зітхнули з полегшенням – нове керівництво, нові перспективи.
Ірина Халупа:
Леонід Грач усе ж таки залишив певну спадщину, яку новому керівництву прийдеться або направляти або щось будувати на тому, що він залишив. Хотіла б згадати про справу курортів і санаторіїв. Є повідомлення, що за російську підтримку у виборах пан Грач розрахувався деякими курортними приміщеннями в Криму. Чи буде кримський парламент якось реагувати на ці речі чи вони будуть творити свою власну політику?
Володимир Притула:
Зараз важко сказати, як реагуватиме кримський парламент на такий спадок Грача, але це правда. Леонід Грач мав потужну підтримку з боку певних російських фінансових і політичних структур. І багато є повідомлень, що він розплачувався за цю підтримку кримським майном, кримською землею – дуже цінною землею на Південному узбережжі Криму. Думаю, що одним з перших кроків нового кримського парламенту буде інвентаризація того, що було роздано чи розпродано в часи Грача. Деякі депутати вже про це говорять, зокрема Андрій Сенченко – новообраний депутат. Ці заяви кримських політиків і є причиною, чому Грач так істерично і нервово іде зі своєї посади. Він уже сьогодні заявив, що вибори нового спікера були фальсифіковані, і що комуністи починають підготовку до всекримського референдуму з вимогою розпуску нового кримського парламенту, про вираження йому недовіри. Грач намагатиметься певним чином дестабілізувати політичну ситуацію, щоб відвернути увагу від проблем, про які ми говорили. Але російський вплив буде відчуватися, потрачені гроші треба буде повертати. Для Криму найбільшою небезпекою є те, що залишається російський вплив.
Ірина Халупа:
Відійшов із політичної сцени Криму пан Грач і є нове керівництво. З одного боку є певна спадщина, яку залишив пан Грач, з другого боку, є нові люди. Будуть тепер кращі стосунки між Києвом і Кримом чи спадщина, яку залишив пан Грач, є занадто великою, щоб оті стосунки стали кращими?
Сергій Телешун:
Я знаю і Сергія Куніцина і Бориса Дейча. Можу сказати., що обрання нового спікера це, насамперед, спроба півострова і політичної еліти знайти компромісну фігуру, яка б могла влаштувати дві складові – політичну та економічну. Політичну, зокрема, – “не побити горшки” з київською елітою напередодні президентських виборів і закінчення приватизації і економічну - спрямувати інвестиційні потоки з близького й далекого зарубіжжя. Жартуючи, можна сказати, що Крим не тільки тепле, а й хлібне в сфері економіки місце, особливо в розробці нафтового шельфу, який у перспективі може зробити Україну досить потужною державою. Щодо політики, Дейч це насправді фігура, яка повинна влаштувати не тільки комуністів і реформаторів, а і серйозні фінансові, політичні та економічні групи, які змагаються не тільки за Крим, але мають реальну підтримку в Києві. Боротьба йде на півострові, а розроблюють і з`ясовують схеми все таки у Києві. І Грач, і Дейч,і Куніцин узгоджували свою позицію, поведінку з Києвом. Це є, до речі, конституційне право
Ірина Халупа:
Чи проводив такі узгодження пан Грач? Чи буде якась користь Україні, її національним інтересам від того нового розкладу , про який ми говоримо?
Сергій Телешун:
По-перше, Грач намагався це робити. Поява Грача на Кримському півострові – закономірна політична ситуація, яка, можливо, починалася в Криму, а закінчилась у Києві. Але з часом Грач почав проводити свою політику. Яка незадовільняла і Київ і його соратників по компартії. Він також почав погрожувати Києву референдумом, звертатись до російських та інших політиків. Жодна централізована унітарна держава, згідно Конституції України, і політична еліта такої ганебної поведінки губернатора не могла б витримати. Це привело до зміни настроїв та формули недовіри Грачу. Є динаміка змін настрою. Парламентські вибори та ситуація в Україні показали, що кримчани та українці взагалі хочуть динамічних змін – окремих політиків, змін соціально-економічних. Прийшло не так багато людей на підтримку Леоніда Грача. Але я не виключаю, що ситуація погіршиться у вересні-листопаді, тому що збільшуються деякі питання щодо заборгованості, щодо заробітної плати. Не хочу влазити не у свою парафію, але з`являться проблеми соціальних гарантій тощо. Це може підштовхнути те, що Леонід Грач спробує відіграти ситуацію, повернути свої позиції спочатку у стосунках з кримськими комуністами та знову стати впливовою, але опозиційною існуючій владі фігурою.
Ірина Халупа:
Пане Плотніков, яку оцінку ви б дали економічній діяльності Грача? Чи він залишив новому керівництву кримського півострова купу проблем?
Олексій Плотніков:
Те, що відбувалося за часів Грача все ж таки було кращим, ніж те, що відбувалося за часів Мешкова, коли в Криму працювала, так звана, команда з Москви. Не знаю, що вони там робили, але, скоріше, вони працювали у сфері того, щоб приватизувати курорти та інше. Що стосується економічної діяльності за часів пана Грача, то Крим не був регіоном №1 з точки зору розвитку в Україні, він навіть не використовував усі можливості курортної зони. Були великі проблеми з реконструкцією курортних комплексів. Що стосується того, що за часів Грача було певне порозуміння з деякими кланами чи угруповуваннями, які розвивалися в економічній сфері Криму, то, дійсно, зараз відбудеться перегрупування. Ті клани, які працювали з Грачем, мабуть не будуть працювати з Дейчем чи можливо щось буде по-іншому. Дійсно можна казати, що пішов Грач, і все ж таки в Криму щось буде інше. Те, що Грач належить до компартії, має певні відносини до київської верхівки. Компартія має проблеми з цією верхівкою. Економічна ситуація в Криму не може змінитися терміново, але все ж таки щось буде відбуватися по-іншому.
Надія Степула:
Пан Телешун дуже легенько зачепив проблему можливого загострення політичної ситуації у Криму. У зв`язку з таким прогнозом хотілося б запитати ось що. Пане Телешун, Крим напевно буде займати якесь особливе місце в сценарії майбутніх президентських виборів України. Під цим кутом зору як можна розцінювати появу Дейча-спікера? Ваш маленький прогноз, будь ласка.
Сергій Телешун:
Можливо, я дам дещо дивну оцінку, але ця політико-інформаційна колотнеча насамперед пов’язана з тим, що ці групи впливу – фінансово-економічні, політичні – зацікавлені в тому, щоб подивитися, а хто буде керувати економікою, тобто, хто буде топ-менеджером у Криму. І от боротьба між конкретними лідерами – це, насправді, боротьба за те, щоб показати, що вони реально будуть впливати і до них треба звертатися ( міфотворча боротьба). Я дещо по-іншому подивлюся на цю ситуація. І боротьба Грача не стільки за ідею політичну, ідеологічну, а мета – показати й звернути на себе увагу як дуже професійного компромісного топ-менеджера. Він наголошує на тому, що, якщо він піде – почнуться кримінальні розборки, громадянська війна. З іншого боку, про теж каже і Дейч, і Куницин.
Тобто кожна з груп показує те, що вона може реалізувати фінансово-економічні, політичні інтереси груп впливу. Мені здається, що ці групи домовляться і поза Грачем. Сьогодні всі зацікавлені закінчити процес приватизації. Закінчилися найбільш цікаві “шматочки” пирога, що пов’язані з великою політикою. А що стосується президентства – це чіткий електорат, достатньо військових частин, які досить прогнозовано голосують. По-третє, є також і зовнішньополітична складова, позиція Росії, Чорноморського флоту, які хоч і не голосують, але створюють політичний мікроклімат у Криму – це потрібно з’ясовувати. І зміна команди – мені здається, це зміна болючої точки на тілі України. На Крим не те, що будуть звертати менше уваги, а Крим знов повертається в інформаційне русло без таких конфліктів. Проблеми, я знов повторюю, соціальні, це можливе збурення політичних факторів із боку лівих і це не вирішення кримськотатарської проблеми розподілу землі.
Надія Степула:
Яке місце серед цих топ-менеджерів може зайняти Дейч, який ще є і генеральним директором туристсько-оздоровчого комплексу “Судак”, який має економічні стосунки з туристичним бізнесом у Криму
Олексій Плотніков:
Це топ-менеджер, який вийшов усе ж таки з бізнесових структур, не будемо оцінювати цю структуру. Грач вийшов з Компартії, із такої ідеологічно-апаратної роботи. Тобто, дійсно, це різні речі. І бізнесові інтереси Криму будуть все-таки більш зрозумілими Дейчу, тому, хто вийшов із цього. Хоча вважати, що він буде кращим, не можна , це різні масштаби, цілі, тут треба подивитися.
Ірина Халупа:
Чи стане цей півострів більш українським із новим керівництвом і складом кримського парламенту?
Пане Телешун?
Сергій Телешун:
Проблема не стільки в прогнозі, ми можемо констатувати, що Крим став українським. Проблема в тому, як ми його сприймаємо й сприймають наші сусіди. Інша проблема, що сьогодні створюються міфи, на яких відбувається спекуляція, яка характерна для парламентських виборів, потім президентських, і для призначення ключових посад. Закінчаться проблеми, буде невеличке заспокоєння.
Проблема в іншому: чи зможемо Крим зробити дуже ласим шматочком для інвестицій, і політично, і економічно, щоб насправді він був “перлиною у моря”, як співав класик, а не був каменем розбрату.
Олексій Плотніков:
Якщо комуністична ідеологія заважала бути Криму українським, то зараз цього чинника вже не буде. Але треба подивитися, що буде Дейч робити. Чи буде кращим другом Криму той же Лужков чи ще хтось. Не можна зараз це прогнозувати.
