Прага, 1 травня, 2002 - Панує думка, що найбільше страждають безпритульні діти і ті, хто опинився в сиротинці. Але нерідко найбільшим джерелом проблем для дитини є її власна родина. Такі тривожні дані містяться у новому звіті про права дітей у Румунії – першому такому ґрунтовному досліджені у Центральній Європі.
За даними фахівців, які аналізували життя півтори тисячі румунських родин, найчастіше діти потерпають від емоційних знущань. А вони нерідко залишають психологічну травму на ціле життя. Діти важко переносять конфлікти між батьками, але нехтування дитиною чи навіть надмірна опіка, також може бути причиною емоційних травм.
У майже половині румунських родин дітей б‘ють, в найгірших випадках доходить аж до смерті. У 9 відсотках сімей, де проводили дослідження, діти зазнавали сексуальних знущань. Найчастіше страшну межу переступав партнер матері, але є випадки, коли це робив і рідний батько. Ворогами дітей, серед іншого, є і бідність та алкоголізм їхніх рідних.
Георгета Паунеску з організації "Врятуйте дітей" каже радіо "Свобода," вина тут лежить ще й на ментальності румунів, яка нагадує й українську: я тебе породив, я тебе і вб‘ю. Паунеску зауважує, що у типовій румунській родині дітей намагаються виховати у суворій дисципліні: мовляв, мене били, я став справжнім чоловіком і тепер виховаю так свою дитину.
Змінити це ставлення, яке дехто вважає народною традицією, непросто, але можливо. Громадські організації у Румунії вже розпочали програми у школах, які мають на меті інформувати дітей про їхні права. Будуть і довгострокові наслідки. "Пізніше діти самі стануть дорослими і будуть знати краще, як поводитися з власними нащадками," – говорить Ґеорґета Паунеску. Але, як додає румунська правозахисниця, це лише перший крок. Вона закликає уряд створити національну систему моніторингу, де також би була централізована база даних про всі випадки порушень прав дітей.
Є й інші пропозиції. Теодора Берці, яка недавно почала займатися правами дітей у румунському уряді, вважає, що настав час змінити закони. Потрібно, щоб кожен, хто займається дітьми професійно, передусім учителі й медики, були зобов‘язані звітувати про проблеми своїх підопічних. Лише суспільство, яке знає про свої проблеми, може їх вилікувати.
За даними фахівців, які аналізували життя півтори тисячі румунських родин, найчастіше діти потерпають від емоційних знущань. А вони нерідко залишають психологічну травму на ціле життя. Діти важко переносять конфлікти між батьками, але нехтування дитиною чи навіть надмірна опіка, також може бути причиною емоційних травм.
У майже половині румунських родин дітей б‘ють, в найгірших випадках доходить аж до смерті. У 9 відсотках сімей, де проводили дослідження, діти зазнавали сексуальних знущань. Найчастіше страшну межу переступав партнер матері, але є випадки, коли це робив і рідний батько. Ворогами дітей, серед іншого, є і бідність та алкоголізм їхніх рідних.
Георгета Паунеску з організації "Врятуйте дітей" каже радіо "Свобода," вина тут лежить ще й на ментальності румунів, яка нагадує й українську: я тебе породив, я тебе і вб‘ю. Паунеску зауважує, що у типовій румунській родині дітей намагаються виховати у суворій дисципліні: мовляв, мене били, я став справжнім чоловіком і тепер виховаю так свою дитину.
Змінити це ставлення, яке дехто вважає народною традицією, непросто, але можливо. Громадські організації у Румунії вже розпочали програми у школах, які мають на меті інформувати дітей про їхні права. Будуть і довгострокові наслідки. "Пізніше діти самі стануть дорослими і будуть знати краще, як поводитися з власними нащадками," – говорить Ґеорґета Паунеску. Але, як додає румунська правозахисниця, це лише перший крок. Вона закликає уряд створити національну систему моніторингу, де також би була централізована база даних про всі випадки порушень прав дітей.
Є й інші пропозиції. Теодора Берці, яка недавно почала займатися правами дітей у румунському уряді, вважає, що настав час змінити закони. Потрібно, щоб кожен, хто займається дітьми професійно, передусім учителі й медики, були зобов‘язані звітувати про проблеми своїх підопічних. Лише суспільство, яке знає про свої проблеми, може їх вилікувати.
