Прага, 2 травня 2002 - Напередодні візиту президент Латвії пані Вайра Віке Фрайберґа в ексклюзивному інтерв’ю празькій газеті «Млада Фронта Днес» заявила, що роки незалежності не минули даремно. Доказом цього є те, що «країна закінчила переговори з Європейським Союзом про вступ до ЄС... Цей крок остаточно означає, що ми повертаємось до спільноти держав, від яких були відділені залізною завісою».
Тепер латвійський уряд, так само, як уряди Естонії та Литви наполегливо проторують шлях до НАТО. Чільні політики балтійської «трійки» на всіх рівнях доводять, що вступ Естонії, Латвії та Литви до НАТО означатиме збільшення Альянсу за рахунок надійних і гідних довір’я держав.
Цього року їхні погляди зосереджуються на Празі, де 20 листопада розпочне роботу черговий самміт НАТО. Не є таємницею, що серед найперспективніших кандидатів – трійка країн Балтії. У цьому контексті зрозуміло, чому троє президентів – Естонії, Латвії та Литви прибули до чеської столиці. І потрібно відразу наголосити, що в особі чеського президента Вацлава Гавела, інших чільних політиків Чеської Республіки балтійські країни знайшли повну й усесторонню підтримку.
При цьому, однак, не можна закривати очі й на інше. Зокрема, на те, що офіційна Москва виступає різко проти концепції розширення НАТО за рахунок балтійських країн. Зрозуміло, що цієї теми не обійшли і глави балтійських країн під час празьких переговорів. Ось що, зокрема, із цього приводу сказав президент Вацлав Гавел:
«На мій погляд, не є в порядку, коли країни, які прагнуть стати членами НАТО і відповідають цим вимогам, не будуть прийняті до НАТО або ж їхній вступ відкладатиметься, тільки тому, що це комусь не подобається.»
Іншими словами, Чеська Республіка, яка, так само, як і Польща та Угорщина, є повноправним членом НАТО від 1999 року, на самміті скаже своє «ТАК» розширенню Альянсу за рахунок Естонії, Латвії та Литви.
За участі балтійських президентів у Празі відбувся також круглий стіл на тему «Майбутнє Атлантичної спільноти», який організував чеський Інститут міжнародних відносин і Радіо Свобода. Після його закінчення президент Латвії пані Вайра Віке Фрайберґа відвідала штаб-квартиру Радіо. Вона вручила найвищу державну нагороду – орден «Трьох зірок» президентові Радіо Свобода Томасу Дайнові.
Тепер латвійський уряд, так само, як уряди Естонії та Литви наполегливо проторують шлях до НАТО. Чільні політики балтійської «трійки» на всіх рівнях доводять, що вступ Естонії, Латвії та Литви до НАТО означатиме збільшення Альянсу за рахунок надійних і гідних довір’я держав.
Цього року їхні погляди зосереджуються на Празі, де 20 листопада розпочне роботу черговий самміт НАТО. Не є таємницею, що серед найперспективніших кандидатів – трійка країн Балтії. У цьому контексті зрозуміло, чому троє президентів – Естонії, Латвії та Литви прибули до чеської столиці. І потрібно відразу наголосити, що в особі чеського президента Вацлава Гавела, інших чільних політиків Чеської Республіки балтійські країни знайшли повну й усесторонню підтримку.
При цьому, однак, не можна закривати очі й на інше. Зокрема, на те, що офіційна Москва виступає різко проти концепції розширення НАТО за рахунок балтійських країн. Зрозуміло, що цієї теми не обійшли і глави балтійських країн під час празьких переговорів. Ось що, зокрема, із цього приводу сказав президент Вацлав Гавел:
«На мій погляд, не є в порядку, коли країни, які прагнуть стати членами НАТО і відповідають цим вимогам, не будуть прийняті до НАТО або ж їхній вступ відкладатиметься, тільки тому, що це комусь не подобається.»
Іншими словами, Чеська Республіка, яка, так само, як і Польща та Угорщина, є повноправним членом НАТО від 1999 року, на самміті скаже своє «ТАК» розширенню Альянсу за рахунок Естонії, Латвії та Литви.
За участі балтійських президентів у Празі відбувся також круглий стіл на тему «Майбутнє Атлантичної спільноти», який організував чеський Інститут міжнародних відносин і Радіо Свобода. Після його закінчення президент Латвії пані Вайра Віке Фрайберґа відвідала штаб-квартиру Радіо. Вона вручила найвищу державну нагороду – орден «Трьох зірок» президентові Радіо Свобода Томасу Дайнові.
