Прага, 6 травня 2002 – Сьогодні Сполучені Штати виступили з офіційною відмовою від участі в Міжнародному кримінальному суді, про сформування якого в Гаазі оголошено 11 квітня. Про це оголосив держдепартамент США й американський уповноважений з питань воєнних злочинів. Перед мікрофоном Василь Дарчук.
11-го квітня угоду про Міжнародний кримінальний суд ратифікували відразу десять країн, допровадивши кількість учасників до 66-ти. Згідно з цим документом, який 98-го року під час Римської міжнародної конференції підписали 139 країн, для створення суду досить було 60-ти країн. Замість нині діючого тимчасового трибуналу, створеного для суду над виконавцями геноциду в Руанді і воєнними злочинцями з колишньої Югославії, постійний суд розпочне свою діяльність від липня, а до розгляду перших кримінальних справ приступить, як заявляють його організатори, від початку наступного року або, можливо, раніше.
Головною причиною відмови Сполучених Штатів від участі у цій важливій міжнародній правовій структурі, як уже раніше оголосили представники нинішньої адміністрації США, є побоювання, що суд може керуватися політичними міркуваннями і в майбутньому перед цим судом можуть стати американські військові, які виконують місії поза межами Сполучених Штатів.
Повчальним прикладом упередженості міжнародної інституції і втрати нею ефективності нещодавно стала Комісія ООН із питань прав людини, до складу якої потрапило чимало представників із країн із лівими політичними режимами, які постійно ламають права своїх громадян. Ці представники блокують критику не лише проти своїх країн, а й інших режимів. Під час останніх голосувань у справі резолюції з осудом порушень прав цивільного населення у Чечні, Зімбабве й Екваторіальній Гвінеї більшість членів комісії, що представляють згадані режими, заблокувала резолюцію. Подібний дисбаланс, як побоюються не лише американські політичні діячі, а й більшість європейських, може витворитися з часом і в Міжнародному кримінальному суді. До речі, більшість країн Європейського союзу теж поки що не ратифікували угоди про Міжнародний кримінальний суд у Гаазі або взагалі не мають наміру ратифікувати її, хоча фахівці з міжнародного права у цих країнах визнають потребу створення такого суду.
11-го квітня угоду про Міжнародний кримінальний суд ратифікували відразу десять країн, допровадивши кількість учасників до 66-ти. Згідно з цим документом, який 98-го року під час Римської міжнародної конференції підписали 139 країн, для створення суду досить було 60-ти країн. Замість нині діючого тимчасового трибуналу, створеного для суду над виконавцями геноциду в Руанді і воєнними злочинцями з колишньої Югославії, постійний суд розпочне свою діяльність від липня, а до розгляду перших кримінальних справ приступить, як заявляють його організатори, від початку наступного року або, можливо, раніше.
Головною причиною відмови Сполучених Штатів від участі у цій важливій міжнародній правовій структурі, як уже раніше оголосили представники нинішньої адміністрації США, є побоювання, що суд може керуватися політичними міркуваннями і в майбутньому перед цим судом можуть стати американські військові, які виконують місії поза межами Сполучених Штатів.
Повчальним прикладом упередженості міжнародної інституції і втрати нею ефективності нещодавно стала Комісія ООН із питань прав людини, до складу якої потрапило чимало представників із країн із лівими політичними режимами, які постійно ламають права своїх громадян. Ці представники блокують критику не лише проти своїх країн, а й інших режимів. Під час останніх голосувань у справі резолюції з осудом порушень прав цивільного населення у Чечні, Зімбабве й Екваторіальній Гвінеї більшість членів комісії, що представляють згадані режими, заблокувала резолюцію. Подібний дисбаланс, як побоюються не лише американські політичні діячі, а й більшість європейських, може витворитися з часом і в Міжнародному кримінальному суді. До речі, більшість країн Європейського союзу теж поки що не ратифікували угоди про Міжнародний кримінальний суд у Гаазі або взагалі не мають наміру ратифікувати її, хоча фахівці з міжнародного права у цих країнах визнають потребу створення такого суду.
