Прага, 9 травня 2002 - У Великій Британії в четвер оприлюднено таємні раніше документи, що проливають нове світло, серед іншого, на життя радянського керівника тих часів Йосипа Сталіна. Ці документи свідчать, що Сталін не надто переймався політичним керівництвом і залишав собі натомість досить часу, щоб приділити увагу своїм ворогам - дійсним чи уявним.
Один із оприлюднених документів, що були складені 70 років тому, - 14-сторінковий звіт британської розвідницької служби MI-5, що ґрунтується на даних від «відповідального працівника» одного з радянських посольств.
Він повідомляє про Сталінові «тонкі маневри й маніпуляції з партією й адміністративним апаратом із метою втримати свою позицію». Вільного часу на це Сталінові не бракувало - «він жодним чином не переобтяжував себе поточною політичною працею», зазначено в документі.
У ньому далі мовиться, як Сталін відчував собі подвійну загрозу - від таємної більшості, що формувалася проти нього в ЦК Компартії, і від секретарів обкомів, що теж створювали ворожі до нього угруповання.
Щоби протистояти останній, більшій загрозі, Сталін дбайливо добирав місцеве керівництво і ретельно стежив за віддаленими реґіонами за допомогою спецслужб, «щоб не допустити створення сильних, об’єднаних угруповань», написано в звіті британської розвідки, що датований травнем 1932 року.
Особливо непокоїли Сталіна в той час «три К» - Каганович, Кіров і Косіор. Радянське джерело британської розвідки вважало Кагановича за «найімовірнішого наступника Сталіна» - і від 1931 року Сталін оточив Кагановича неприхильними до того людьми й «свідомо перевантажив його працею», мовиться в звіті.
Сталінова методика була дієва. «Блоку „Три К“ не існує», написано далі в документі: «з одного боку вони самі бояться зради своїх товаришів, а з іншого - розуміють, що Сталін … вибив їм ґрунт із-під ніг».
Джерело британської розвідки також заперечило чутки про погане Сталінове здоров’я. «Насправді здоров’ю Сталіна ніщо не загрожує, – доповідає звіт 1932 року, – але іноді з якихсь власних особливих причин Сталін уважає за вигідне не заперечувати чутки про свою тимчасову чи остаточну відставку».
Один із оприлюднених документів, що були складені 70 років тому, - 14-сторінковий звіт британської розвідницької служби MI-5, що ґрунтується на даних від «відповідального працівника» одного з радянських посольств.
Він повідомляє про Сталінові «тонкі маневри й маніпуляції з партією й адміністративним апаратом із метою втримати свою позицію». Вільного часу на це Сталінові не бракувало - «він жодним чином не переобтяжував себе поточною політичною працею», зазначено в документі.
У ньому далі мовиться, як Сталін відчував собі подвійну загрозу - від таємної більшості, що формувалася проти нього в ЦК Компартії, і від секретарів обкомів, що теж створювали ворожі до нього угруповання.
Щоби протистояти останній, більшій загрозі, Сталін дбайливо добирав місцеве керівництво і ретельно стежив за віддаленими реґіонами за допомогою спецслужб, «щоб не допустити створення сильних, об’єднаних угруповань», написано в звіті британської розвідки, що датований травнем 1932 року.
Особливо непокоїли Сталіна в той час «три К» - Каганович, Кіров і Косіор. Радянське джерело британської розвідки вважало Кагановича за «найімовірнішого наступника Сталіна» - і від 1931 року Сталін оточив Кагановича неприхильними до того людьми й «свідомо перевантажив його працею», мовиться в звіті.
Сталінова методика була дієва. «Блоку „Три К“ не існує», написано далі в документі: «з одного боку вони самі бояться зради своїх товаришів, а з іншого - розуміють, що Сталін … вибив їм ґрунт із-під ніг».
Джерело британської розвідки також заперечило чутки про погане Сталінове здоров’я. «Насправді здоров’ю Сталіна ніщо не загрожує, – доповідає звіт 1932 року, – але іноді з якихсь власних особливих причин Сталін уважає за вигідне не заперечувати чутки про свою тимчасову чи остаточну відставку».
