Белград, 10 травня 2002 – Режим Слободана Мілошевича на початку дев’яностих років минулого століття скасував політичну й економічну Воєводини, краю на півночі республіки в якому одну третину з-поміж двох мільйонів мешканців становлять національні меншини. Демократичні сили, які прийшли до влади півтора року тому, обіцяли, що автономію буде відновлено найближчим часом. Проте, цього не сталося.
Щойно на початку цього року парламент Сербії ухвалив спеціальний акт, яким скасовано окремі положення низки централізаторських законів. Депутати Крайової ради на цьому тижні проголосили, що Воєводина знову стає власником лісів і вод, якими досі правили з Белграда. Точніше, не правили а суворо їх експлуатували. Так, принаймні, вважають воєводині. Уряд Сербії погодився з цією зміною. Крайовий парламент також вимагає надати більше частот воєводинському радіо-телебаченню, оскільки воно передає програми шістьома мовами, в тому числі й русинською й українською. Белград поки що не відповів на цю вимогу.
Саме через зволікання республіканської влади у Воєводині зростає автономістичний рух. Окремі партії вимагають ухвалення закону про прапор, герб й гімн Воєводини та про відновлення посади президента Воєводини, як це було в колишній Югославії. Сербські націоналісти, як партії колишнього режиму так і партія президента Югославії Воїслава Коштуніци, такі прагнення називають сепаратизмом.
Парламент Воєводини ухвалив й постанову припинити продаж югославським компаніям або іноземним партнерам майна – йдеться про окремі заводи та житлові будинки – яке свого часу націоналізував комуністичний уряд. Між власниками такого майна поряд із тутешніми громадянами й є спадкоємці майже чотирьохсот тисяч німців, яких після Другої світової війни вивезено або ліквідовано. Ще рано говорити про те чи це майно колись буде повернено колишнім власникам.
Щойно на початку цього року парламент Сербії ухвалив спеціальний акт, яким скасовано окремі положення низки централізаторських законів. Депутати Крайової ради на цьому тижні проголосили, що Воєводина знову стає власником лісів і вод, якими досі правили з Белграда. Точніше, не правили а суворо їх експлуатували. Так, принаймні, вважають воєводині. Уряд Сербії погодився з цією зміною. Крайовий парламент також вимагає надати більше частот воєводинському радіо-телебаченню, оскільки воно передає програми шістьома мовами, в тому числі й русинською й українською. Белград поки що не відповів на цю вимогу.
Саме через зволікання республіканської влади у Воєводині зростає автономістичний рух. Окремі партії вимагають ухвалення закону про прапор, герб й гімн Воєводини та про відновлення посади президента Воєводини, як це було в колишній Югославії. Сербські націоналісти, як партії колишнього режиму так і партія президента Югославії Воїслава Коштуніци, такі прагнення називають сепаратизмом.
Парламент Воєводини ухвалив й постанову припинити продаж югославським компаніям або іноземним партнерам майна – йдеться про окремі заводи та житлові будинки – яке свого часу націоналізував комуністичний уряд. Між власниками такого майна поряд із тутешніми громадянами й є спадкоємці майже чотирьохсот тисяч німців, яких після Другої світової війни вивезено або ліквідовано. Ще рано говорити про те чи це майно колись буде повернено колишнім власникам.
