Київ-Прага, 16 травня 2002 - Передачу з Києва веде Надія Степула. Гості київської студії: народний депутат України, член блоку “За єдину Україну”, юрист Людмила Супрун, народний депутат України, член блоку “Наша Україна”, голова Національної спілки письменників Володимир Яворівський та Олександр Дергачов – політолог, головний редактор журналу ”Політична думка”.
Передачу з Праги веде Олекса Боярко
Олекса Боярко:
Переходимо до іншої теми, міжнародної. Президент Кучма побував у Брюсселі. Чому і навіщо?
Щорічне послання президента до Верховної Ради, як було повідомлено заздалегідь, називатиметься “Європейський вибір”. З його змістом Леонід Кучма ознайомив в одному з ресторанів Брюсселя президента Європейської комісії Романо Проді.
Якщо додати зусилля української дипломатії, яка спонукає Євросоюз пообіцяти Україні вступ до його лав, то складається враження, що часи двовекторності пішли у минуле? Чи це так?
На цю тему матеріал Юлії Жмакіної:
Цьогорічні самміти “Україна-ЄС” у Копенгагені та “Україна-НАТО” у Празі повинні зафіксувати нові кроки у діалозі України з цими міжнародними організаціями. Але певні підходи до цих події розробляються вже зараз.
15 травня практично одночасно відбулися дві важливі зустрічі.
Міністр закордонних справ України Анатолій Зленко у Рейк’явіку у рамках комісії Україна-НАТО зустрівся з держсекретарем США Коліном Пауелом. За домовленість про активізацію двосторонніх контактів – команду Зленка назвали криголамом.
У той же день Президент Леонід Кучма провів ресторанну розмову із Романо Проді. Останній раніше за українських парламентаріїв ознайомився із президентським посланням, у якому йдеться про євровектор України.
Очевидно, що Леонід Кучма у розмові із Проді був переконливим. Оскільки навіть присутність у тому ж місті у той самий час екс-майора Миколи Мельниченка не похитнула атмосфери зустрічі у ресторані.
На відміну від українських дипломатів, які наполягають “ввечері гроші – зранку стільці” (тобто спочатку чіткий сигнал з боку Євросоюзу про майбутнє членство України – потім цілеспрямований і усвідомлений реформаторський поступ України) – Леонід Кучма заявив Романо Проді: Україна ставитиме питання про членство у ЄС не раніше ніж досягне європейських стандартів життя.
Усе чесно. Єдине що: точних часових параметрів – коли ж європейські стандарти нарешті опанують Україною – Леонід Данилович не вказав.
Поки ж тривають дискусії навколо питання статусу “спеціального сусіда” Євросоюзу, який може отримати Україна вкупі з Білоруссю та Молдовою, - це крок назад у стосунках із ЄС чи вперед.
Народний депутат, у минулому парламенті голова Комітету ВРУ у закордонних справах Ігор Осташ позитивно оцінює нинішні переговори у Рейк’явіку та Брюсселі. І водночас нагадує, що не слід забувати і про нові позиції Росії на міжнародній арені.
Ігор Осташ:
“Голос Росії став більш вагомим. Тому тут працює саме російський чинник. Росіяни, як ми бачимо, теж стали ближчими НАТО і Євросоюзу, але Росія прагне бути і речником України. Тому наше завдання полягає в тому, щоб ми чітко показали, що в нас різний шлях - шлях України й Росії і до ЄС, і до НАТО”.
У зв’язку з цими словами Ігоря Осташа, лише слід нагадати: цього ж тижня Україна набула статусу спостерігача у Євразійському економічному співтоваристві – внутрішньо СНДівській структурі. Набуття членства, у якій гаряче бажає Україні Росія.
Надія Степула:
Запитання до пана Дергачова. Що все-таки означає для України цей статус “спеціального сусіда ЄС”?
Олександр Дергачов:
Це новий термін, його зміст поки що невідомий. На жаль, ми маємо компанію – лукашенківська Білорусь, комуністична Молдова. Проте, ми маємо сигнал про “індивідуальний підхід” і наповнення цього терміну змістом. ЄС констатував, що після розширення зацікавлений у нормальних стосунках, знятті штучних перешкод із новими сусідами. У результаті ЄС винайшов такий статус і буде пропонувати його зміст. Я оптимістично дивлюсь на те, що ми тут можемо навіть випередити і Білорусь із точки зору цього змісту. Але це не є кроком до зближення з ЄС, це форма співпраці із зовнішнім партером. Само по собі, це не погано і не добре.
Треба реалізовувати можливості, пов’язані з цим статусом. Але якщо виявляємо намір інтегруватися, треба займатися більш ґрунтовними проблемами, до яких , на жаль у нас кілька років не доходять руки . Ми втрачаємо час, збільшуємо відстань, яка відділяє нас навіть від нових претендентів на членство до ЄС – та ж Польща, країни Балтії.
Можливо, наш президент їздив до Брюсселя, що відредагувати своє послання Верховній Раді.
Я вже помітив одне ключове редагування: вперше було визнано, що Україна безпідставно очікувала і навіть вимагала якихось гарантій на інтеграцію до ЄС. Спочатку – внутрішні реформи.
Надія Степула:
Чи нова Верховна Рада нового скликання буде боротися за прямий шлях України до Європи?
Людмила Супрун:
Якщо оцінювати прямий шлях до Європи як зростання добробуту народу, думаю, що це буде основним завданням Верховної Ради.
З точки зору регулювання законодавства, (його інтеграції, а не повторення тих норм, які закладені в законодавстві інших країн) то , безперечно, це одне з найскладніших завдань для парламенту цього скликання.
До речі, були пропозиції щодо створення комітету, який буде займатися гармонізацією українського законодавства з Європейським. Для чого?
Коли ми говоримо про інтеграцію в Європу, ми не говоримо про злиття. Ідеться про те, що ми повинні застосовувати спільні норми, бо це – запорука економічного зростання. Маленький приклад.
Якщо Європа застосовує загальноєвропейські економічні програми по підтримці аграрного сектора, вона надає субсидії для його розвитку. Наш аграрний сектор може стати неконкурентоспроможним за цих умов. Саме гармонізація законодавства і загальних умов економічної співпраці – запорука перших кроків України до цивілізованої Європи.
Надія Степула:
Пане Яворівський, якби такий комітет був ви створений, то Ви і “Наша Україна” підтримували б ці ініціативи?
Володимир Яворівський:
Суть не в комітеті. Можна створити десять, двадцять комітетів, але, якщо немає політичної воли, ніякий комітет нічого не вирішить.
Я думаю, нічого не змінилося від візиту Кучми. Думаю, і Романо Проді забув, що він обідав із нашим президентом.
Подивимось спокійним неупередженим оком на ситуацію. Ми, депутати, нічого не знаємо про цю доповідь президента до Верховної Ради. А Романо Проді в ресторані якісь тези цієї доповіді почув. Ось вам і рівень цього бачення.
Найголовніше, подивіться: як Росія прокинулась, який прорив вона робить стосовно НАТО, а ми обговорюємо якісь другорядні речі. Усі зрозуміли, що європейський вибір є для України рятівним, але для цього потрібно підтягувати економіку, вирівнювати демократичні стандарти з всесвітніми. Хіба світ не бачив наших виборів, який був адміністративний тиск? Про все це говориться в пресі. Через це на нас так і дивляться.
На превеликий жаль, мені дуже гірко про це казати як громадянину України, але ми є такі. І нічого не сталося.
Нам згорнули зі стола міфологічний якійсь статус. Я прекрасно ставлюся до білоруського народу, до Молдови, але, на превеликий жаль, ми не прорвалися...
Щодо “Нашої України”, пані Людмило, я дуже втішений тим, що в наших лавах є колишній міністр закордонних справ пан Тарасюк, який саме і запропонував Україні європейський вибір, за що він і був звільнений.
Європейський вибір є в нашій програмі, ми будемо його обстоювати, але треба вже його реалізовувати. А для цього треба реформувати нашу владу.
На 11 році незалежності ми тішимося, що Романо Проді прийняв нашого президента в ресторані і познайомив з якимись документами....
Олекса Боярко:
Упродовж багатьох місяців усюди говорилося про ізоляцію, в якій перебував президент Кучма на міжнародній сцені. Чи можна говорити, що ізоляції кінець? Пане Дергачов?
Олександр Дергачов:
Частково, так.
Але сьогодні ми не готові до інтеграції, а готові будемо тоді, коли оберемо європейську владу.
Наразі можемо використати той час, що маємо, щоб розвивати стандартну співпрацю. Щоб торгувати, не потрібно реформуватися. Дещо ми можемо зробити навіть зараз. Але, коли зміниться політична еліта, коли матимемо нового президента, тоді повернемося до питання європейської інтеграції.
Але дещо в цій сфері можемо зробити зараз, навіть використовуючи досвід сучасної Росії. Вона нас випереджає на цьому шляху...
Олекса Боярко:
На цьому завершуємо передачу. До зустрічі.
Передачу з Праги веде Олекса Боярко
Олекса Боярко:
Переходимо до іншої теми, міжнародної. Президент Кучма побував у Брюсселі. Чому і навіщо?
Щорічне послання президента до Верховної Ради, як було повідомлено заздалегідь, називатиметься “Європейський вибір”. З його змістом Леонід Кучма ознайомив в одному з ресторанів Брюсселя президента Європейської комісії Романо Проді.
Якщо додати зусилля української дипломатії, яка спонукає Євросоюз пообіцяти Україні вступ до його лав, то складається враження, що часи двовекторності пішли у минуле? Чи це так?
На цю тему матеріал Юлії Жмакіної:
Цьогорічні самміти “Україна-ЄС” у Копенгагені та “Україна-НАТО” у Празі повинні зафіксувати нові кроки у діалозі України з цими міжнародними організаціями. Але певні підходи до цих події розробляються вже зараз.
15 травня практично одночасно відбулися дві важливі зустрічі.
Міністр закордонних справ України Анатолій Зленко у Рейк’явіку у рамках комісії Україна-НАТО зустрівся з держсекретарем США Коліном Пауелом. За домовленість про активізацію двосторонніх контактів – команду Зленка назвали криголамом.
У той же день Президент Леонід Кучма провів ресторанну розмову із Романо Проді. Останній раніше за українських парламентаріїв ознайомився із президентським посланням, у якому йдеться про євровектор України.
Очевидно, що Леонід Кучма у розмові із Проді був переконливим. Оскільки навіть присутність у тому ж місті у той самий час екс-майора Миколи Мельниченка не похитнула атмосфери зустрічі у ресторані.
На відміну від українських дипломатів, які наполягають “ввечері гроші – зранку стільці” (тобто спочатку чіткий сигнал з боку Євросоюзу про майбутнє членство України – потім цілеспрямований і усвідомлений реформаторський поступ України) – Леонід Кучма заявив Романо Проді: Україна ставитиме питання про членство у ЄС не раніше ніж досягне європейських стандартів життя.
Усе чесно. Єдине що: точних часових параметрів – коли ж європейські стандарти нарешті опанують Україною – Леонід Данилович не вказав.
Поки ж тривають дискусії навколо питання статусу “спеціального сусіда” Євросоюзу, який може отримати Україна вкупі з Білоруссю та Молдовою, - це крок назад у стосунках із ЄС чи вперед.
Народний депутат, у минулому парламенті голова Комітету ВРУ у закордонних справах Ігор Осташ позитивно оцінює нинішні переговори у Рейк’явіку та Брюсселі. І водночас нагадує, що не слід забувати і про нові позиції Росії на міжнародній арені.
Ігор Осташ:
“Голос Росії став більш вагомим. Тому тут працює саме російський чинник. Росіяни, як ми бачимо, теж стали ближчими НАТО і Євросоюзу, але Росія прагне бути і речником України. Тому наше завдання полягає в тому, щоб ми чітко показали, що в нас різний шлях - шлях України й Росії і до ЄС, і до НАТО”.
У зв’язку з цими словами Ігоря Осташа, лише слід нагадати: цього ж тижня Україна набула статусу спостерігача у Євразійському економічному співтоваристві – внутрішньо СНДівській структурі. Набуття членства, у якій гаряче бажає Україні Росія.
Надія Степула:
Запитання до пана Дергачова. Що все-таки означає для України цей статус “спеціального сусіда ЄС”?
Олександр Дергачов:
Це новий термін, його зміст поки що невідомий. На жаль, ми маємо компанію – лукашенківська Білорусь, комуністична Молдова. Проте, ми маємо сигнал про “індивідуальний підхід” і наповнення цього терміну змістом. ЄС констатував, що після розширення зацікавлений у нормальних стосунках, знятті штучних перешкод із новими сусідами. У результаті ЄС винайшов такий статус і буде пропонувати його зміст. Я оптимістично дивлюсь на те, що ми тут можемо навіть випередити і Білорусь із точки зору цього змісту. Але це не є кроком до зближення з ЄС, це форма співпраці із зовнішнім партером. Само по собі, це не погано і не добре.
Треба реалізовувати можливості, пов’язані з цим статусом. Але якщо виявляємо намір інтегруватися, треба займатися більш ґрунтовними проблемами, до яких , на жаль у нас кілька років не доходять руки . Ми втрачаємо час, збільшуємо відстань, яка відділяє нас навіть від нових претендентів на членство до ЄС – та ж Польща, країни Балтії.
Можливо, наш президент їздив до Брюсселя, що відредагувати своє послання Верховній Раді.
Я вже помітив одне ключове редагування: вперше було визнано, що Україна безпідставно очікувала і навіть вимагала якихось гарантій на інтеграцію до ЄС. Спочатку – внутрішні реформи.
Надія Степула:
Чи нова Верховна Рада нового скликання буде боротися за прямий шлях України до Європи?
Людмила Супрун:
Якщо оцінювати прямий шлях до Європи як зростання добробуту народу, думаю, що це буде основним завданням Верховної Ради.
З точки зору регулювання законодавства, (його інтеграції, а не повторення тих норм, які закладені в законодавстві інших країн) то , безперечно, це одне з найскладніших завдань для парламенту цього скликання.
До речі, були пропозиції щодо створення комітету, який буде займатися гармонізацією українського законодавства з Європейським. Для чого?
Коли ми говоримо про інтеграцію в Європу, ми не говоримо про злиття. Ідеться про те, що ми повинні застосовувати спільні норми, бо це – запорука економічного зростання. Маленький приклад.
Якщо Європа застосовує загальноєвропейські економічні програми по підтримці аграрного сектора, вона надає субсидії для його розвитку. Наш аграрний сектор може стати неконкурентоспроможним за цих умов. Саме гармонізація законодавства і загальних умов економічної співпраці – запорука перших кроків України до цивілізованої Європи.
Надія Степула:
Пане Яворівський, якби такий комітет був ви створений, то Ви і “Наша Україна” підтримували б ці ініціативи?
Володимир Яворівський:
Суть не в комітеті. Можна створити десять, двадцять комітетів, але, якщо немає політичної воли, ніякий комітет нічого не вирішить.
Я думаю, нічого не змінилося від візиту Кучми. Думаю, і Романо Проді забув, що він обідав із нашим президентом.
Подивимось спокійним неупередженим оком на ситуацію. Ми, депутати, нічого не знаємо про цю доповідь президента до Верховної Ради. А Романо Проді в ресторані якісь тези цієї доповіді почув. Ось вам і рівень цього бачення.
Найголовніше, подивіться: як Росія прокинулась, який прорив вона робить стосовно НАТО, а ми обговорюємо якісь другорядні речі. Усі зрозуміли, що європейський вибір є для України рятівним, але для цього потрібно підтягувати економіку, вирівнювати демократичні стандарти з всесвітніми. Хіба світ не бачив наших виборів, який був адміністративний тиск? Про все це говориться в пресі. Через це на нас так і дивляться.
На превеликий жаль, мені дуже гірко про це казати як громадянину України, але ми є такі. І нічого не сталося.
Нам згорнули зі стола міфологічний якійсь статус. Я прекрасно ставлюся до білоруського народу, до Молдови, але, на превеликий жаль, ми не прорвалися...
Щодо “Нашої України”, пані Людмило, я дуже втішений тим, що в наших лавах є колишній міністр закордонних справ пан Тарасюк, який саме і запропонував Україні європейський вибір, за що він і був звільнений.
Європейський вибір є в нашій програмі, ми будемо його обстоювати, але треба вже його реалізовувати. А для цього треба реформувати нашу владу.
На 11 році незалежності ми тішимося, що Романо Проді прийняв нашого президента в ресторані і познайомив з якимись документами....
Олекса Боярко:
Упродовж багатьох місяців усюди говорилося про ізоляцію, в якій перебував президент Кучма на міжнародній сцені. Чи можна говорити, що ізоляції кінець? Пане Дергачов?
Олександр Дергачов:
Частково, так.
Але сьогодні ми не готові до інтеграції, а готові будемо тоді, коли оберемо європейську владу.
Наразі можемо використати той час, що маємо, щоб розвивати стандартну співпрацю. Щоб торгувати, не потрібно реформуватися. Дещо ми можемо зробити навіть зараз. Але, коли зміниться політична еліта, коли матимемо нового президента, тоді повернемося до питання європейської інтеграції.
Але дещо в цій сфері можемо зробити зараз, навіть використовуючи досвід сучасної Росії. Вона нас випереджає на цьому шляху...
Олекса Боярко:
На цьому завершуємо передачу. До зустрічі.
