Белград, 20 травня 2002 – Сербія – одна з небaгатьох країн, в яких ще не перебував невтомний ватиканський подорожник. З Ватикану в минулому неодноразово надходили сигнали, що Папа хотів би прибути до Белграда. Проти цього рішуче виступали як ієрархія Сербської православної церкви, так і урядові кола, які звинувачували Католицьку церкву в причетності до розвалу колишньої Югославії. Пропагандисти стверджували, що Ватикан заохочував й політично підтримував відокремлення католицьких республік Словенії й Хорватії.
Сьогодні усі белградські газети на перших сторінках подають повідомлення про можливий візит Папи до Сербії у червні або вересні цього року. Вони посилаються на лише одне джерело – загребську газету “Ютарні лист”, яка пише, що Іван Павло мав би 14 й 15 червня перебувати з візитом до Хорватії та що він в рамках поїздки бажає відвідати й Белград.
Хорватська газета, в свою чергу, посилається на ватиканські джерела. Вона нагадує, що минулого тижня з п’ятиденним візитом до Сербії перебував кардинал Вальтер Каспер, голова Папського віча за єдність християнських церков. Він зустрівся з президентом Югославії Воїславом Коштуніцею й іншими урядовцями, а також з патріархом Павлом, главою Сербської православної церкви. На завершення візиту кардинал сказав: “Святий Отець був би радісний якщо б міг приїхати й обняти патріарха Павла, але постанова залежить від божеського провидіння”. Впливовий ватиканський достойник запросив делегацію Синоду сербської церкви відвідати Ватикан.
Більшість сербів – православні. У Сербії є кілька католицьких єпархій для хорватів, угорців та словаків. Русини-українці належать до Греко-католицької церкви. Частина радикальних ієрархів Сербської церкви постійно проводить антикатолицьку кампанію, звинувачуючи Ватикан в намірі покатоличити православних. Причини надмірного страху сербів від католицизму ймовірно слід шукати в минулому, а саме в складних стосунках з хорватами, які є переважно католиками.
Офіційні джерела досі ні не підтвердили ні не спростували повідомлення про можливий візит Івана Павла. Преса зазначає, що такий візит був би великим політичним успіхом уряду, який прагне довести, що Сербія долає міжнародну ізоляцію й співпрацює з усіма міжнародними чинниками.
Хорватська газета, в свою чергу, посилається на ватиканські джерела. Вона нагадує, що минулого тижня з п’ятиденним візитом до Сербії перебував кардинал Вальтер Каспер, голова Папського віча за єдність християнських церков. Він зустрівся з президентом Югославії Воїславом Коштуніцею й іншими урядовцями, а також з патріархом Павлом, главою Сербської православної церкви. На завершення візиту кардинал сказав: “Святий Отець був би радісний якщо б міг приїхати й обняти патріарха Павла, але постанова залежить від божеського провидіння”. Впливовий ватиканський достойник запросив делегацію Синоду сербської церкви відвідати Ватикан.
Більшість сербів – православні. У Сербії є кілька католицьких єпархій для хорватів, угорців та словаків. Русини-українці належать до Греко-католицької церкви. Частина радикальних ієрархів Сербської церкви постійно проводить антикатолицьку кампанію, звинувачуючи Ватикан в намірі покатоличити православних. Причини надмірного страху сербів від католицизму ймовірно слід шукати в минулому, а саме в складних стосунках з хорватами, які є переважно католиками.
Офіційні джерела досі ні не підтвердили ні не спростували повідомлення про можливий візит Івана Павла. Преса зазначає, що такий візит був би великим політичним успіхом уряду, який прагне довести, що Сербія долає міжнародну ізоляцію й співпрацює з усіма міжнародними чинниками.
