Прага, 27 травня 2002 – Бажання офіційного Києва вступити до НАТО, про яке було оголошено минулого тижня, деякі західні оглядачі трактують як спробу прорвати міжнародну ізоляцію, в яку попала Україна після того, як Росія пішла на зближення зі Заходом. Проте, як зауважує кореспондент німецького часопису Frankfurter Allgemeine Zeitung, залишається ще багато відкритих питань про готовність України долучитися до НАТО.
Україна прагне вступити до Північноатлантичного альянсу та шукає нові підходи до Європейського Союзу, говорить кореспондент німецького часопису Frankfurter Allgemeine Zeitung. Газета зауважує, що рішення приєднатися до НАТО було справою широкого політичного консенсусу, оскільки про нього оголосив секретар Ради Безпеки України, а головою цієї ради є президент Леонід Кучма, також це рішення підтримують два найбільші політичні угрупування в парламенті, пропрезидентський блок «За Єдину Україну» та опозиційний блок «Наша Україна».
Німецький щоденник, посилаючись на українську газету «День», говорить, що Київ, очевидно відмовляється від політики багатовекторності. А підштовхнуло українську владу до цього зближення Росії зі Заходом після терористичних атак 11 вересня. Україна втратила своє значення як стримуючого чинника на шляху відродження східної імперії, і тепер вона побоюється залишитися у мертвій точці світової політики, пише німецький часопис.
Поява нової Ради Росія-НАТО продемонструвала Києву, що тепер Москва є ближчою до Альянсу, ніж Україна. Крім того, рада Україна-НАТО не має перспектив зрівнятися за статусом із новою Радою Росія-НАТО. Тому Київ спробував прорвати європейську та світову ізоляцію своїм рішенням приєднатися до Північноатлантичного Альянсу, пише кореспондент німецького часопису Frankfurter Allgemeine Zeitung.
Проте, на думку німецького журналіста, залишається багато сумнівів щодо того, чи готовий Київ до вступу. Політична еліта країни та парламент ще мають продемонструвати свою повну підтримку цього рішення, свою думку щодо нового «євроатлантизму» має висловити і населення. Україна також має відповідати так званим «копенгагенським критеріям» щодо стану демократії та прав людини, і мати відповідний цивільний контроль над військовими. До цього потрібно додати і необхідність мати ефективну ринкову економіку, яка би могла витримати конкуренцію з країнами ЄС, не кажучи вже про суто технічні можливості військової співпраці з НАТО.
Перспектива вступу до НАТО та Європейського Союзу мала позитивний вплив на політичні еліти Східної та Центральної Європи, оскільки змушувала їх проводити необхідні політичні, економічні та військові реформи. Чи матиме новий політичний сценарій такий самий благодійний вплив і на Україну, говорити про це ще зарано, вважає німецький журналіст. Сумніватися його змушує і реакція Брюсселя, який є центром обох тих інституцій, до яких прагне вступити Україна, НАТО та Європейського Союзу. Про співпрацю з Україною в Брюсселі говорять як про далеку перспективу, і то лише після наполегливих переконань Польщі. Поки що для ЄС і НАТО Україна залишається «особливим сусідом» і не більше, вважає кореспондент часопису Frankfurter Allgemeine Zeitung.
Україна прагне вступити до Північноатлантичного альянсу та шукає нові підходи до Європейського Союзу, говорить кореспондент німецького часопису Frankfurter Allgemeine Zeitung. Газета зауважує, що рішення приєднатися до НАТО було справою широкого політичного консенсусу, оскільки про нього оголосив секретар Ради Безпеки України, а головою цієї ради є президент Леонід Кучма, також це рішення підтримують два найбільші політичні угрупування в парламенті, пропрезидентський блок «За Єдину Україну» та опозиційний блок «Наша Україна».
Німецький щоденник, посилаючись на українську газету «День», говорить, що Київ, очевидно відмовляється від політики багатовекторності. А підштовхнуло українську владу до цього зближення Росії зі Заходом після терористичних атак 11 вересня. Україна втратила своє значення як стримуючого чинника на шляху відродження східної імперії, і тепер вона побоюється залишитися у мертвій точці світової політики, пише німецький часопис.
Поява нової Ради Росія-НАТО продемонструвала Києву, що тепер Москва є ближчою до Альянсу, ніж Україна. Крім того, рада Україна-НАТО не має перспектив зрівнятися за статусом із новою Радою Росія-НАТО. Тому Київ спробував прорвати європейську та світову ізоляцію своїм рішенням приєднатися до Північноатлантичного Альянсу, пише кореспондент німецького часопису Frankfurter Allgemeine Zeitung.
Проте, на думку німецького журналіста, залишається багато сумнівів щодо того, чи готовий Київ до вступу. Політична еліта країни та парламент ще мають продемонструвати свою повну підтримку цього рішення, свою думку щодо нового «євроатлантизму» має висловити і населення. Україна також має відповідати так званим «копенгагенським критеріям» щодо стану демократії та прав людини, і мати відповідний цивільний контроль над військовими. До цього потрібно додати і необхідність мати ефективну ринкову економіку, яка би могла витримати конкуренцію з країнами ЄС, не кажучи вже про суто технічні можливості військової співпраці з НАТО.
Перспектива вступу до НАТО та Європейського Союзу мала позитивний вплив на політичні еліти Східної та Центральної Європи, оскільки змушувала їх проводити необхідні політичні, економічні та військові реформи. Чи матиме новий політичний сценарій такий самий благодійний вплив і на Україну, говорити про це ще зарано, вважає німецький журналіст. Сумніватися його змушує і реакція Брюсселя, який є центром обох тих інституцій, до яких прагне вступити Україна, НАТО та Європейського Союзу. Про співпрацю з Україною в Брюсселі говорять як про далеку перспективу, і то лише після наполегливих переконань Польщі. Поки що для ЄС і НАТО Україна залишається «особливим сусідом» і не більше, вважає кореспондент часопису Frankfurter Allgemeine Zeitung.
