Київ, 29 травня 2002 - Офіційний Київ вітає оформлення нового формату стосунків між НАТО і Російською Федерацією, що стане “вагомим внеском у розбудову стабільної, мирної єдиної Європи”. На цьому наголосив Президент України в інтерв’ю італійській газеті УНІТА. Думку Леоніда Кучми на брифінгу у Міністерстві закордонних справ 28-го травня “розшифрував” заступник держсекретаря МЗС Ігор ХАРЧЕНКО. За його словами, Україна, що першою з держав СНД долучилась до процесів створення системи регіональної та європейської безпеки і підписала ґрунтовну Хартію партнерства з НАТО, вітає римський самміт як такий, на якому буде оформлено нові безпекові параметри.
У першу чергу, наголосив Ігор Харченко, варто пам’ятати, що після 11-го вересня змінилася так звана «безпекова ситуація» у світі і, відповідно, перерозподілилися ролі між учасниками безпекових структур: “28-го травня в Італії одна з таких змін зафіксована – Росія і НАТО підписали угоду про співпрацю. Таким чином, змінилася безпекова ситуація у світі. Північно-Атлантичний альянс на порядку денному має не лише питання кількісного розширення, а і трансформації його у відповідності до тих викликів безпеці, які нині існують у світі”.
Таким чином, на думку заступника держсекретаря міністерства закордонних справ, Україна зробила єдиний правильний крок, визначивши своїм стратегічним завданням інтеграцію до євро-атлантичних структур, і тому офіційний Київ вітає як розширення НАТО на Схід, так і оформлення стосунків партнерства між Північно-атлантичним альянсом і Росією: “Позиція України стосовно двох питань – розширення НАТО на Схід та оформлення нового формату стосунків між Альянсом і Росією – залишається незмінним від часу ... підписання Хартії про особливе партнерство з НАТО. Україна не вбачає загрози у цих процесах, навпаки – Київ вважає ці процеси природними, такими, які зміцнюють європейську безпеку, які розширюють поле безпеки...”.
Таким чином, римський самміт спонукав Україну визначитися з її власними національними інтересами. Ігор Харченко досить жорстко нагадав: пріоритети зовнішньої політики держави ґрунтуються на її національних інтересах, які вимагають інтегруватися до євроатлантичних структур, підтримувати стратегічні стосунки з Росією і партнерські – з сусідніми державами.
У першу чергу, наголосив Ігор Харченко, варто пам’ятати, що після 11-го вересня змінилася так звана «безпекова ситуація» у світі і, відповідно, перерозподілилися ролі між учасниками безпекових структур: “28-го травня в Італії одна з таких змін зафіксована – Росія і НАТО підписали угоду про співпрацю. Таким чином, змінилася безпекова ситуація у світі. Північно-Атлантичний альянс на порядку денному має не лише питання кількісного розширення, а і трансформації його у відповідності до тих викликів безпеці, які нині існують у світі”.
Таким чином, на думку заступника держсекретаря міністерства закордонних справ, Україна зробила єдиний правильний крок, визначивши своїм стратегічним завданням інтеграцію до євро-атлантичних структур, і тому офіційний Київ вітає як розширення НАТО на Схід, так і оформлення стосунків партнерства між Північно-атлантичним альянсом і Росією: “Позиція України стосовно двох питань – розширення НАТО на Схід та оформлення нового формату стосунків між Альянсом і Росією – залишається незмінним від часу ... підписання Хартії про особливе партнерство з НАТО. Україна не вбачає загрози у цих процесах, навпаки – Київ вважає ці процеси природними, такими, які зміцнюють європейську безпеку, які розширюють поле безпеки...”.
Таким чином, римський самміт спонукав Україну визначитися з її власними національними інтересами. Ігор Харченко досить жорстко нагадав: пріоритети зовнішньої політики держави ґрунтуються на її національних інтересах, які вимагають інтегруватися до євроатлантичних структур, підтримувати стратегічні стосунки з Росією і партнерські – з сусідніми державами.
