Белград, 30 травня 2002 – Президент Югославії у середу провів конференцію для преси на якій заявив, що до кінця поточного року необхідно ухвалити Конституційну хартію Югославії й Конституцію Сербії, а відтак провести дострокові президентські й парламентські вибори. Коштуніца звинуватив правлячу коаліцію Сербії у тому, що вона грубо перекроює результати виборів, порушує закон й компрометує парламент. Глава держави відзначив, що з прем’єр-міністром Сербії зустрінеться лише у разі якщо Джінджич буде додержуватися законів.
Іншими словами, Коштуніца вимагає, щоби Джінджич й правляча коаліція скасували рішення про позбавлення мандатів п'ятдесяти депутатів, з-поміж яких половина належить до президентської партії. Їх позбавлено мандатів тому, що вони навмисно бойкотували сесії парламенту
У зв’язку з цим слід сказати, що на виборах у вересні й грудні 2000 року демократична опозиція виступала разом й лише завдяки тому перемогла Мілошевича. Торік партія Коштуніци сформувала окрему депутатську фракцію й відтоді вона шантажує бойкотом парламент і уряд республіки. Прихильники президента, спрощено кажучи, консервативні націоналісти, а прем’єр-міністра підтримують реформатори.
В пресі сьогодні оприлюднено, що депутати, які бойкотували сесії Парламенту щомісяця отримували 500 євро. У вбогій Сербії це великі гроші – кілька пересічних зарплат.
Парламентська криза тим часом інтернаціоналізувалася. Голова місії ОБСЄ у Белграді Стефано Саніно заявив, що ця організація “намагається зрозуміти ситуацію та її наслідки”. Коштуніца на підставі цих слів ствердив, що він має підтримку Європи. Джінджич, навпаки, ствердив, що ОБСЄ немає права втручатися у сербські внутрішні справи. Речник ОБСЄ Стела Ронер пояснила, що країни Європи не є учасником у спорі та що не виступають на підтримку ні тій ні іншій стороні. Вона висловила сподівання, що постанова про позбавлення мандатів групи депутатів не є остаточною.
Ситуація стала абсурдною, а верховного судді немає: Конституційний суд Сербії від 15 лютого паралізований, оскільки шестеро з-поміж дев’яти суддів відійшли на пенсію.
Іншими словами, Коштуніца вимагає, щоби Джінджич й правляча коаліція скасували рішення про позбавлення мандатів п'ятдесяти депутатів, з-поміж яких половина належить до президентської партії. Їх позбавлено мандатів тому, що вони навмисно бойкотували сесії парламенту
У зв’язку з цим слід сказати, що на виборах у вересні й грудні 2000 року демократична опозиція виступала разом й лише завдяки тому перемогла Мілошевича. Торік партія Коштуніци сформувала окрему депутатську фракцію й відтоді вона шантажує бойкотом парламент і уряд республіки. Прихильники президента, спрощено кажучи, консервативні націоналісти, а прем’єр-міністра підтримують реформатори.
В пресі сьогодні оприлюднено, що депутати, які бойкотували сесії Парламенту щомісяця отримували 500 євро. У вбогій Сербії це великі гроші – кілька пересічних зарплат.
Парламентська криза тим часом інтернаціоналізувалася. Голова місії ОБСЄ у Белграді Стефано Саніно заявив, що ця організація “намагається зрозуміти ситуацію та її наслідки”. Коштуніца на підставі цих слів ствердив, що він має підтримку Європи. Джінджич, навпаки, ствердив, що ОБСЄ немає права втручатися у сербські внутрішні справи. Речник ОБСЄ Стела Ронер пояснила, що країни Європи не є учасником у спорі та що не виступають на підтримку ні тій ні іншій стороні. Вона висловила сподівання, що постанова про позбавлення мандатів групи депутатів не є остаточною.
Ситуація стала абсурдною, а верховного судді немає: Конституційний суд Сербії від 15 лютого паралізований, оскільки шестеро з-поміж дев’яти суддів відійшли на пенсію.
