Варшава, 7 червня 2002 - Драматична ситуація, яка є на польському ринку сільськогосподарських продуктів, дає можливість крайнім правим застосовувати недемократичні методи політичної боротьби. Разом із тим виникає загроза ускладнень у переговорному процесі з Європейським Союзом, для якого Польща як партнер перестала б бути вірогідною, коли відмовилася б виконувати підписані рік тому угоди. А Польща зобов’язалася купити в країнах п’ятнадцятки певну кількість зерна, яке тепер виявилося непотрібним, бо всі склади і так переповнені польським збіжжям. Словом, склалася ситуація, коли під загрозою опинився вітчизняний виробник. Крайня права опозиція тут же використала цей факт для різкої критики правлячої коаліції, застосовуючи при цьому, як ми вже згадували, не демократичні методи.
В чому полягає драматизм ситуації, і як себе поводять крайні праві сили?
Річ у тім, що польські селяни вперше стикаються з відкритою конкуренцією з фермерами Європейського Союзу. І вже тепер зрозуміло, що цієї конкуренції вони не витримають. Західні продукти попросту дешевші від польських. В умовах відкритого ринку ніхто у Польщі не буде купувати дороге польське зерно, коли можна спровадити дешеве з, наприклад, Німеччини. У результаті – розоряться польські фермери. Уже нині всі склади у Польщі забиті вітчизняним зерном, а підприємці везуть його з Євросоюзу. Відповідно – це породжує протести. Ми розповідали вчора про те, що крайня права Самооборона висипала на залізничну колію зерно з вагонів, яке везли до Польщі з Німеччини. Сьогодні скандал перенісся до сейму. Анжей Лєппер погрожує, що імпортоване зерно висипатимуть прямо перед парламентом. Він каже, що польських селян нічого не зупинить перед захистом своїх інтересів. І погроз прокуратури він не боїться.
Добре, але такі протести мають чисто соціалістичне підґрунтя...
Уявіть собі, що Селянська Самооборона – ця крайня права партія, за великим рахунком соціалістична за суттю. І вона застосовує недемократичні методи блокади залізничних колій, доріг, погрози для депутатів і уряду, наклепи з трибуни сейму з, тим аби змусити депутатів тиснути на уряд.
Що може зробити уряд у цій ситуації?
Відмовитися від виконання підписаної угоди про доставку на польський ринок ще 450 тисяч тонн дешевого збіжжя з Євросоюзу.
Уряд може відмовитися від дешевого зерна з ЄС. І закрити польський ринок. Але тоді він втратить вірогідність в очах Євросоюзу. А це загрожує сповільненням темпів інтеграції Польщі в ЄС. Словом, ситуація патова...
Нею можуть скористатися крайні праві. Тим паче, що незабаром у Польщі вибори до органів місцевого самоврядування. Якщо так піде далі, то Самооборона може дістати на провінції багато мандатів в місцевій владі. І може таким чином виявитися, що влада на місцях і влада центральна у Польщі перебуватиме в різних руках. У руках партій, які мають принципово різні цілі – правлячі ліві прагнуть якнайскоріше інтегрувати Польщу в Європейський Союз, а крайня права Самооборона, - це, як знаємо, антиєвропейська сила.
В чому полягає драматизм ситуації, і як себе поводять крайні праві сили?
Річ у тім, що польські селяни вперше стикаються з відкритою конкуренцією з фермерами Європейського Союзу. І вже тепер зрозуміло, що цієї конкуренції вони не витримають. Західні продукти попросту дешевші від польських. В умовах відкритого ринку ніхто у Польщі не буде купувати дороге польське зерно, коли можна спровадити дешеве з, наприклад, Німеччини. У результаті – розоряться польські фермери. Уже нині всі склади у Польщі забиті вітчизняним зерном, а підприємці везуть його з Євросоюзу. Відповідно – це породжує протести. Ми розповідали вчора про те, що крайня права Самооборона висипала на залізничну колію зерно з вагонів, яке везли до Польщі з Німеччини. Сьогодні скандал перенісся до сейму. Анжей Лєппер погрожує, що імпортоване зерно висипатимуть прямо перед парламентом. Він каже, що польських селян нічого не зупинить перед захистом своїх інтересів. І погроз прокуратури він не боїться.
Добре, але такі протести мають чисто соціалістичне підґрунтя...
Уявіть собі, що Селянська Самооборона – ця крайня права партія, за великим рахунком соціалістична за суттю. І вона застосовує недемократичні методи блокади залізничних колій, доріг, погрози для депутатів і уряду, наклепи з трибуни сейму з, тим аби змусити депутатів тиснути на уряд.
Що може зробити уряд у цій ситуації?
Відмовитися від виконання підписаної угоди про доставку на польський ринок ще 450 тисяч тонн дешевого збіжжя з Євросоюзу.
Уряд може відмовитися від дешевого зерна з ЄС. І закрити польський ринок. Але тоді він втратить вірогідність в очах Євросоюзу. А це загрожує сповільненням темпів інтеграції Польщі в ЄС. Словом, ситуація патова...
Нею можуть скористатися крайні праві. Тим паче, що незабаром у Польщі вибори до органів місцевого самоврядування. Якщо так піде далі, то Самооборона може дістати на провінції багато мандатів в місцевій владі. І може таким чином виявитися, що влада на місцях і влада центральна у Польщі перебуватиме в різних руках. У руках партій, які мають принципово різні цілі – правлячі ліві прагнуть якнайскоріше інтегрувати Польщу в Європейський Союз, а крайня права Самооборона, - це, як знаємо, антиєвропейська сила.
