Белград, 7 червня 2002 – У четвер окремі агенції повідомили, що штаб-квартира миротворчих сил у Сараєві отримала листа від Радована Караджича. Деякі оглядачі на підставі цього поспішливо зробили висновок, що колишній вождь боснійських сербів, якого Міжнародний трибунал у Гаазі звинувачує у скоєнні воєнних злочинів, готовий добровільно здатися.
Проте, виявилося що йдеться про лист дружини Караджича. Речник миротворчих сил (СФОР) Скот Ланді ствердив, що СФОР зустрілася з Ліляною Караджич у її домі неподалік Сараєва. “Ми випили з нею каву й пані Караджич була дуже гостинною”, сказав Лaнді, відмовившись говорити про тему півгодинної розмови та про зміст листа.
Підрозділи НАТО в минулому провели кілька акцій з метою ув’язнити Караджича. Усі вони були безрезультатними. Белградська преса повідомляє, що колишній сербський лідер ймовірно переховується в заселених сербами гірських районах Боснії й Герцеговини неподалік кордонів із Сербією та Чорногорією. Згідно з цими повідомленнями, місцеве населення беззастережно віддане своєму ідолові. Частина белградської преси досі ідеалізує Караджича як легендарного борця за права сербського народу й невловимого опришка. Усе-ж, здається, що коло довкола нього звужується. Лист Ліляни Караджич до штаб-квартири НАТО міг би бути знаком, що Караджич за певних умов готовий здатися.
Поки що немає підстав для припущень, що він погодитися, або що вже погодився свідчити проти екс-президента Слободана Мілошевича. В пресі було кілька натяків про переговори, які нібито тривають між посередниками Караджича та представниками Гаазького трибуналу. Одні вважають, що колишній лідер боснійських сербів воліє здатися аніж чекати коли його буде схоплено в якійсь печері. Є й такі, хто стверджує, що Караджич готовий постати перед Трибуналом у разі якщо навзамін дістане амністію, нове ім’я та можливість перебувати до кінця життя десь на безпечному місці за кордоном.
Чуток і припущень є багато. Єдиним певним є факт, що дружина Караджича зустрілася з тими, хто розшукує її чоловіка.
Тим часом у Белграді перебувала заступник держсекретаря Сполучених Штатів Елізабет Джоунс. Після розмов із президентом Югославії Воїславом Коштуніцею та прем’єр-міністром Сербії Зораном Джінджичем вона заявила, що співробітництво Белграда з Гаазьким трибуналом є однією з умов для приєднання Югославії до Партнерства заради миру й інших євроатлантичних структур. Джоунс своїм співрозмовникам нагадала, що Трибунал розшукує ще 17 осіб та, що окремі з них постійно перебувають на території Сербії. Пані Джоунс висловила сподівання, що Белград сповнить бажані умови. Коли у зв’язку з цим іде мова про Караджича, слід сказати, що Сербія для нього уже давно стала небезпечною країною.
Проте, виявилося що йдеться про лист дружини Караджича. Речник миротворчих сил (СФОР) Скот Ланді ствердив, що СФОР зустрілася з Ліляною Караджич у її домі неподалік Сараєва. “Ми випили з нею каву й пані Караджич була дуже гостинною”, сказав Лaнді, відмовившись говорити про тему півгодинної розмови та про зміст листа.
Підрозділи НАТО в минулому провели кілька акцій з метою ув’язнити Караджича. Усі вони були безрезультатними. Белградська преса повідомляє, що колишній сербський лідер ймовірно переховується в заселених сербами гірських районах Боснії й Герцеговини неподалік кордонів із Сербією та Чорногорією. Згідно з цими повідомленнями, місцеве населення беззастережно віддане своєму ідолові. Частина белградської преси досі ідеалізує Караджича як легендарного борця за права сербського народу й невловимого опришка. Усе-ж, здається, що коло довкола нього звужується. Лист Ліляни Караджич до штаб-квартири НАТО міг би бути знаком, що Караджич за певних умов готовий здатися.
Поки що немає підстав для припущень, що він погодитися, або що вже погодився свідчити проти екс-президента Слободана Мілошевича. В пресі було кілька натяків про переговори, які нібито тривають між посередниками Караджича та представниками Гаазького трибуналу. Одні вважають, що колишній лідер боснійських сербів воліє здатися аніж чекати коли його буде схоплено в якійсь печері. Є й такі, хто стверджує, що Караджич готовий постати перед Трибуналом у разі якщо навзамін дістане амністію, нове ім’я та можливість перебувати до кінця життя десь на безпечному місці за кордоном.
Чуток і припущень є багато. Єдиним певним є факт, що дружина Караджича зустрілася з тими, хто розшукує її чоловіка.
Тим часом у Белграді перебувала заступник держсекретаря Сполучених Штатів Елізабет Джоунс. Після розмов із президентом Югославії Воїславом Коштуніцею та прем’єр-міністром Сербії Зораном Джінджичем вона заявила, що співробітництво Белграда з Гаазьким трибуналом є однією з умов для приєднання Югославії до Партнерства заради миру й інших євроатлантичних структур. Джоунс своїм співрозмовникам нагадала, що Трибунал розшукує ще 17 осіб та, що окремі з них постійно перебувають на території Сербії. Пані Джоунс висловила сподівання, що Белград сповнить бажані умови. Коли у зв’язку з цим іде мова про Караджича, слід сказати, що Сербія для нього уже давно стала небезпечною країною.
