Прага, 11 червня 2002 – Перший день роботи традиційного загальноафганського зібрання, Лоя Джирґи, як і очікували, майже не залишив сумнівів, що нинішній керівник перехідної адміністрації Афганістану Хамід Карзай буде обраний главою держави. Колишньому королеві Мохаммедові Захерові Шахові запропоновано церемонійну посаду – але його прихильники невдоволені фактичним усуненням колишнього монарха від серйозних ролей.
Непевність навколо майбутньої ролі Мохаммеда Захера Шаха, яка вже двічі призвела до перенесення початку Лоя Джирґи, перетривала й у вівторок. Після понеділкової заяви, в якій колишній король відмовився від усіх посад, він не з’явився й на самий початок засідання – делегатам довелося почекати, доки він прийде, а потім, після бурхливих оплесків, – і доки відремонтують трансляцію, перш ніж вони почули промову Мохаммеда Захера Шаха: «Я не маю наміру відновлювати монархію. Я лише хочу послужити нашому народові й нашій країні», – заявив він і знову підтримав кандидатуру голови перехідної адміністрації Хаміда Карзая й на керівника майбутньої тимчасової влади.
Карзай у відповідь запропонував делегатам створити для колишнього короля, якого в Афганістані широко поважають як «батька нації», як символ єдності країни, спеціяльну церемонійну посаду саме з такою назвою: «батько нації».
Але вівторкове коротке двогодинне засідання не наблизило до подолання розбіжностей між делегатами, що представляють такі різні етнічні й політичні угруповання. Далі тривають незгоди навколо згаданої відмови колишнього монарха балотуватися на главу держави – усі знають, що перед її оголошенням із Мохаммедом Захером Шахом мав розмову спеціяльний американський посланець Залмай Халілзад. Багато хто скаржиться на американський тиск, як, наприклад, відомий командир і колишній губернатор однієї з афганських провінцій Падшах Хан Задран, який стверджує: «Те, що король сказав учора, не була його власна думка».
До цього приєднується й чимало делегатів, і дехто з міністрів нинішньої адміністрації, які вважають, що все вже вирішено й без них; лунають погрози бойкотувати Лоя Джирґу.
Такий відвертий американський тиск розчарував навіть дипломатичних союзників Вашинґтона – агентство Франс Прес наводить слова одного з чільних європейських дипломатів, який назвав тактику Залмая Халілзада «приголомшливою».
А тим часом зі змагання за найвищу державну посаду в вівторок зійшов останній поважний претендент – про зняття своєї кандидатури оголосив колишній, скинений талібами, президент Афганістану Бурхануддін Раббані: «Я теж погодився підтримати (Хаміда) Карзая як єдиного кандидата», – сказав він.
Мабуть, це й дало підстави Карзаєві зробити в вівторок дивну заяву: «Усе скінчено, – сказав він кореспондентові агентства Ройтерз. – Зібрання проголосувало за мене».
Жодних виборів у вівторок не було – їх призначено на середу. Карзай, як заявив потім його речник, просто помилився, сприйнявши бурхливі оплески після слів підтримки колишнього короля на його адресу за вітання з посадою, на яку його вже обрано.
Але делегати Лоя Джирґи реаґують сердито й здивовано. «Та з нас просто насміхаються», наводить агентство слова одного з них.
Особливо ображена друга кандидатка на президента, Масуда Джалал, хоча й розуміє, що не має жодних шансів – а ще після того, як вона сама спробувала виступити. Карзай на її вимогу надати слово посміхнувся – і її мікрофон вимкнули…
Непевність навколо майбутньої ролі Мохаммеда Захера Шаха, яка вже двічі призвела до перенесення початку Лоя Джирґи, перетривала й у вівторок. Після понеділкової заяви, в якій колишній король відмовився від усіх посад, він не з’явився й на самий початок засідання – делегатам довелося почекати, доки він прийде, а потім, після бурхливих оплесків, – і доки відремонтують трансляцію, перш ніж вони почули промову Мохаммеда Захера Шаха: «Я не маю наміру відновлювати монархію. Я лише хочу послужити нашому народові й нашій країні», – заявив він і знову підтримав кандидатуру голови перехідної адміністрації Хаміда Карзая й на керівника майбутньої тимчасової влади.
Карзай у відповідь запропонував делегатам створити для колишнього короля, якого в Афганістані широко поважають як «батька нації», як символ єдності країни, спеціяльну церемонійну посаду саме з такою назвою: «батько нації».
Але вівторкове коротке двогодинне засідання не наблизило до подолання розбіжностей між делегатами, що представляють такі різні етнічні й політичні угруповання. Далі тривають незгоди навколо згаданої відмови колишнього монарха балотуватися на главу держави – усі знають, що перед її оголошенням із Мохаммедом Захером Шахом мав розмову спеціяльний американський посланець Залмай Халілзад. Багато хто скаржиться на американський тиск, як, наприклад, відомий командир і колишній губернатор однієї з афганських провінцій Падшах Хан Задран, який стверджує: «Те, що король сказав учора, не була його власна думка».
До цього приєднується й чимало делегатів, і дехто з міністрів нинішньої адміністрації, які вважають, що все вже вирішено й без них; лунають погрози бойкотувати Лоя Джирґу.
Такий відвертий американський тиск розчарував навіть дипломатичних союзників Вашинґтона – агентство Франс Прес наводить слова одного з чільних європейських дипломатів, який назвав тактику Залмая Халілзада «приголомшливою».
А тим часом зі змагання за найвищу державну посаду в вівторок зійшов останній поважний претендент – про зняття своєї кандидатури оголосив колишній, скинений талібами, президент Афганістану Бурхануддін Раббані: «Я теж погодився підтримати (Хаміда) Карзая як єдиного кандидата», – сказав він.
Мабуть, це й дало підстави Карзаєві зробити в вівторок дивну заяву: «Усе скінчено, – сказав він кореспондентові агентства Ройтерз. – Зібрання проголосувало за мене».
Жодних виборів у вівторок не було – їх призначено на середу. Карзай, як заявив потім його речник, просто помилився, сприйнявши бурхливі оплески після слів підтримки колишнього короля на його адресу за вітання з посадою, на яку його вже обрано.
Але делегати Лоя Джирґи реаґують сердито й здивовано. «Та з нас просто насміхаються», наводить агентство слова одного з них.
Особливо ображена друга кандидатка на президента, Масуда Джалал, хоча й розуміє, що не має жодних шансів – а ще після того, як вона сама спробувала виступити. Карзай на її вимогу надати слово посміхнувся – і її мікрофон вимкнули…
