Берлін, 13 червня 2002 - Кількість студентів торік сягнула майже 32,5%. Ще чотири роки тому цей показник дорівнював 28%. Водночас експерти зауважують, що і в майбутньому Німеччині не вистачатиме висококваліфікованих фахівців.
У порівнянні з іншими розвинутими індустріальними країнами Німеччина помітно відстає за кількістю студентів. Лише тридцяти семи відсоткам молодих людей одного шкільного випуску рівень знань дозволяє поступити до вищого навчального закладу. У Фінляндії та Швеції цей показник дорівнює приблизно 60 відсоткам. Якщо в Німеччині в 70-х – 80-х роках бажаючих учитися в гімназії було занадто багато, то вже в 90-х -гімназії помітно втратили свою популярність. Одна з причин такого розвитку полягає в неправильних прогнозах, згідно з якими, Німеччині начебто загрожувало перенасичення ринку праці спеціалістами з вищою освітою. Через побоювання після закінчення вищого навчального закладу поповнити лави безробітних кожний четвертий випускник гімназії відмовлявся від свого права на місце у вузі, надаючи перевагу професійно технічній освіті. Тепер ситуація докорінно змінилася і не тільки в Німеччині. Сьогодні фірми в усьому світі дедалі частіше шукають спеціалістів із більш високою кваліфікацією. Так, у ФРН рівень безробіття серед фахівців із вищою освітою складає лише три з половиною відсотка. Загалом у Німеччині нараховується майже чотири мільйони безробітних, що дорівнює десяти відсоткам працездатного населення країни. Німеччині катастрофічно не вистачає інженерів та комп’ютерників. Нині до дефіцитних спеціальностей додалися ще й учителі та лікарі. На думку Клауса Клема, експерта з питань освіти Ессенського університету, в майбутньому проблема нестачі спеціалістів із вищою освіту ще більше загостриться. Вже зараз можна спостерігати, як окремі федеральні землі намагаються перекупити одне в одного вчителів. Експерти попереджають, що незабаром дефіцит робочої сили пошириться й на природознавчу сферу. Нині навіть Інститут німецької економіки, експерти якого раніше застерігали перед безробіттям серед дипломованих фахівців, тепер агітують за навчання в університетах. Уряд Німеччини взявся за реформування системи надання стипендій для того, щоб заохотити молодь поступати до вузів. Крім того, із державної скарбниці планується виділити чотири мільярди євро на організацію груп продовженого дня в усіх школах, аби підвищити загальний освітній рівень учнів і таким чином підготувати їх до навчання у вищих навчальних закладах.
У порівнянні з іншими розвинутими індустріальними країнами Німеччина помітно відстає за кількістю студентів. Лише тридцяти семи відсоткам молодих людей одного шкільного випуску рівень знань дозволяє поступити до вищого навчального закладу. У Фінляндії та Швеції цей показник дорівнює приблизно 60 відсоткам. Якщо в Німеччині в 70-х – 80-х роках бажаючих учитися в гімназії було занадто багато, то вже в 90-х -гімназії помітно втратили свою популярність. Одна з причин такого розвитку полягає в неправильних прогнозах, згідно з якими, Німеччині начебто загрожувало перенасичення ринку праці спеціалістами з вищою освітою. Через побоювання після закінчення вищого навчального закладу поповнити лави безробітних кожний четвертий випускник гімназії відмовлявся від свого права на місце у вузі, надаючи перевагу професійно технічній освіті. Тепер ситуація докорінно змінилася і не тільки в Німеччині. Сьогодні фірми в усьому світі дедалі частіше шукають спеціалістів із більш високою кваліфікацією. Так, у ФРН рівень безробіття серед фахівців із вищою освітою складає лише три з половиною відсотка. Загалом у Німеччині нараховується майже чотири мільйони безробітних, що дорівнює десяти відсоткам працездатного населення країни. Німеччині катастрофічно не вистачає інженерів та комп’ютерників. Нині до дефіцитних спеціальностей додалися ще й учителі та лікарі. На думку Клауса Клема, експерта з питань освіти Ессенського університету, в майбутньому проблема нестачі спеціалістів із вищою освіту ще більше загостриться. Вже зараз можна спостерігати, як окремі федеральні землі намагаються перекупити одне в одного вчителів. Експерти попереджають, що незабаром дефіцит робочої сили пошириться й на природознавчу сферу. Нині навіть Інститут німецької економіки, експерти якого раніше застерігали перед безробіттям серед дипломованих фахівців, тепер агітують за навчання в університетах. Уряд Німеччини взявся за реформування системи надання стипендій для того, щоб заохотити молодь поступати до вузів. Крім того, із державної скарбниці планується виділити чотири мільярди євро на організацію груп продовженого дня в усіх школах, аби підвищити загальний освітній рівень учнів і таким чином підготувати їх до навчання у вищих навчальних закладах.
