Доступність посилання

ТОП новини

Навколо виплати компенсацій родичам загиблих у літаку ТУ-154 у жовтні минулого року


Навколо виплати компенсацій родичам загиблих у літаку ТУ-154 у жовтні минулого року

Київ, 13 червня 2002 - У справі виплати компенсацій родичам жертв інциденту у жовтні минулого року, коли внаслідок влучення української ракети загинув пасажирський літак ТУ-154 авіакомпанії “Сибір”, з’явилась нова важлива деталь: київська юридична фірма “Атлант” від імені родичів членів екіпажу загиблого літака підготувала 12 судових позовів до Міністерства оборони та уряду України з вимогою виплатити компенсації за втрату годувальників. Сума компенсації не повинна бути меншою від ста тисяч доларів США за кожного загиблого. Генеральний директор фірми “Атлант” Сергій ПЛАТОНОВ розповів нашій київській кореспондентці Богдані Костюк подробиці так званої “справи ТУ-154”:

“Незважаючи на численні заяви уряду, представників урядових кіл на найвищому рівні - прем’єра, віце-прем’єра – донині нікому не виплачено жодної копійки. Не компенсовано матеріальні й моральні збитки, нанесені авіакомпанії “Сибір” за загибель літака та шкоду, завдану її діловій репутації. У зв’язку з цим до юридичної компанії “Атлант” звернулись адвокати авіакомпанії, які представляють інтереси родичів загиблих пасажирів і членів екіпажу. Проаналізувавши ситуацію, ми вирішили представляти інтереси родичів членів екіпажу; нині ми домовляємося з росіянами щодо можливості представляти інтереси авіакомпанії “Сибір” – у справі відшкодування у зв’язку зі знищенням літака. МИ підготували дванадцять позовів із вимогами до обвинуваченої сторони: мова йде про компенсацію у зв’язку з втратою родинами годувальників. Ми також вимагаємо компенсації за спричинення моральних збитків людям, які втратили членів своїх родин. Серед дванадцяти позовів один є від імені двох дітей, які втратили батьків і залишилися на утриманні дідуся й бабусі. Є й інші сумні обставини, про які я не хочу говорити зараз – адже навколо бачу абсолютну байдужість представників влади, які несуть відповідальність за трагедію з літаком ТУ-154. І – уже вкотре – Україна в очах міжнародної спільноти виглядає не кращим чином – державою, яка не виявляє ніякого гуманізму до тих, хто постраждав у цій справі.

Ми маємо намір запросити психологів, які оцінять глибину й тривалість страждань родичів загиблих членів екіпажу авіалайнера, щоб допомогти суду ухвалити правильне рішення щодо розміру компенсацій. Розміри моральних компенсацій мають становити не менше ста тисяч доларів США за кожного загиблого члена екіпажу. На жаль, судова практика України різниться від такої в інших державах – європейських чи Північно-Американських. У нас суддя за моральну компенсацію внаслідок загибелі члена родини може присудити п’ять – десять тисяч гривень, мотивуючи своє рішення бідністю української держави, її Міністерства оборони: мовляв, сплачувати велику суму немає кому. Думаю, суддя повинен дбати не про те, хто і скільки здатен платити, а про те, наскільки великими є страждання людини, що втратила близького родича. Звичайно, гроші не можуть зняти шок від такої втрати, але вони дозволяють легше перенести страждання й стрес: у даному випадку гроші – це засіб якнайшвидшої адаптації до нової ситуації, коли людина втрачає родину. Якщо український суд не задовольнить наші позови, ми звертатимемося до європейських судових інстанцій.

Ще один аспект: загинув російський екіпаж. Мені здається, що уряд Росії мав би виявити більшу активність у цій справі. Маю на увазі авіаційні кола Росії, і Раду національної безпеки, яка проводила власне розслідування загибелі ТУ-154. Крім того, про звернення родичів загиблого екіпажу до лідерів Росії має знати громадськість, це повинно бути гласною справою.”

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG