Белград, 14 червня 2002 – Ні цим разом в акції ув’язнення не брала участі місцева поліція. Це тому, що народи колишньої Югославії, які воювали між собою, Міжнародний трибунал у Гаазі понині вважають ворожою інституцією
Закони про співробітництво з Гаазьким трибуналом і у Сербії і в Хорватії та Боснії й Герцеговині ухвалено на вимогу й під тиском міжнародного співтовариства. Як серби, так і хорвати та боснійці вважають, що вони вели справедливі війни та – що вбивство ворога у боротьбі за свободу не може бути злочином. Щоправда, сумна воєнна статистика, яку усі сторони воліють замовчувати, показує, що більшість жертв становили не бійці, а мирне населення.
В Белграді у четвер проведено круглий стіл на тему відносин Югославії з Трибуналом. Міністр закордонних справ Ґоран Свіланович у зверненні до учасників зазначив, що громадськість поділена та, що окремі політичні діячі своїми виступами розширюють негативне ставлення до Гаазького суду. При цьому він ймовірно мав на увазі й президента Югославії Воїслава Коштуніцу, який цього ж дня ствердив, що було б надто небезпечно відкривати скриню Пандори. Свіланович попередив, що не можна вдавати, що злочинів не було та що не можна очікувати, що стануть повноправними членами європейської сім’ї народів ті, хто замовчує злочини. Міністр відзначив, що повне співробітництво з Трибуналом обумовлене зміною громадської думки, тобто свого роду перевихованням громадян. Людям треба, за його словами, пояснити що не йдеться про помсту влади колишнім урядовцям, а про конче необхідне застосування законів.
У п’ятницю в Белграді під егідою ОБСЄ розпочалася дводенна конференція на тему “Процеси з воєнних злочинів у Сербії й Чорногорії”. Ідеться про свого роду навчання суддів, прокурорів та адвокатів. Експерти зазначають, що така підготовка необхідна, оскільки навіть працівники правоохоронних органів часто не вміють розібратися чи герой міг бути злочинцем.
У Сербії досі розпочався лише один процес над звинуваченим із воєнних злочинів. Точніше, на лаві підсудного опинився один з-поміж трьох звинувачених у вбивстві групи етнічних албанців у Косові. Щойно на вимогу республіканського прокурора в обвинувачувальному акті уточнено, що йшлося не про вбивство, а про воєнний злочин. Перед судом на цьому тижні протестували друзі звинуваченого, які стверджували, що він був мужнім бійцем, та що вбивство скоїв у самообороні.
Міністерство внутрішніх справ Сербії тим часом спростувало повідомлення окремих газет, що поліцейського генерала Бошка Буху в минулий понеділок ліквідовано тому, що він був готовий свідчити про воєнні злочини у Косові. І це спростування свідчить, що в Сербії немає делікатнішої теми як – воєнні злочини.
Закони про співробітництво з Гаазьким трибуналом і у Сербії і в Хорватії та Боснії й Герцеговині ухвалено на вимогу й під тиском міжнародного співтовариства. Як серби, так і хорвати та боснійці вважають, що вони вели справедливі війни та – що вбивство ворога у боротьбі за свободу не може бути злочином. Щоправда, сумна воєнна статистика, яку усі сторони воліють замовчувати, показує, що більшість жертв становили не бійці, а мирне населення.
В Белграді у четвер проведено круглий стіл на тему відносин Югославії з Трибуналом. Міністр закордонних справ Ґоран Свіланович у зверненні до учасників зазначив, що громадськість поділена та, що окремі політичні діячі своїми виступами розширюють негативне ставлення до Гаазького суду. При цьому він ймовірно мав на увазі й президента Югославії Воїслава Коштуніцу, який цього ж дня ствердив, що було б надто небезпечно відкривати скриню Пандори. Свіланович попередив, що не можна вдавати, що злочинів не було та що не можна очікувати, що стануть повноправними членами європейської сім’ї народів ті, хто замовчує злочини. Міністр відзначив, що повне співробітництво з Трибуналом обумовлене зміною громадської думки, тобто свого роду перевихованням громадян. Людям треба, за його словами, пояснити що не йдеться про помсту влади колишнім урядовцям, а про конче необхідне застосування законів.
У п’ятницю в Белграді під егідою ОБСЄ розпочалася дводенна конференція на тему “Процеси з воєнних злочинів у Сербії й Чорногорії”. Ідеться про свого роду навчання суддів, прокурорів та адвокатів. Експерти зазначають, що така підготовка необхідна, оскільки навіть працівники правоохоронних органів часто не вміють розібратися чи герой міг бути злочинцем.
У Сербії досі розпочався лише один процес над звинуваченим із воєнних злочинів. Точніше, на лаві підсудного опинився один з-поміж трьох звинувачених у вбивстві групи етнічних албанців у Косові. Щойно на вимогу республіканського прокурора в обвинувачувальному акті уточнено, що йшлося не про вбивство, а про воєнний злочин. Перед судом на цьому тижні протестували друзі звинуваченого, які стверджували, що він був мужнім бійцем, та що вбивство скоїв у самообороні.
Міністерство внутрішніх справ Сербії тим часом спростувало повідомлення окремих газет, що поліцейського генерала Бошка Буху в минулий понеділок ліквідовано тому, що він був готовий свідчити про воєнні злочини у Косові. І це спростування свідчить, що в Сербії немає делікатнішої теми як – воєнні злочини.
