Прага, 19 червня 2002 - Є нові дані, які вказують на те, що Україна, можливо, продавала зброю режимові Слободана Мілошевича, якого зараз судять у Гаазі за злочини проти людяності. Інформацію про відмивання грошей колишнім югославським лідером збирає слідчий Міжнародного трибуналу в Гаазі Мортен Торкілдсен. І одна з ниточок розслідування простягнулася в Україну.
На Кіпрі в жовтні 1997 року була створена компанія "Неоком", власником якої став Борислав Мілошевич, рідний брат югославського лідера і колишній посол Югославії у Росії. У вересні наступного року компанія змінила власника – на Светозора Мілошевича, який прописаний за тією самою адресою, що й попередній господар.
Але ближче до України. Саме компанія "Неоком", відкривши рахунки в офшорному банку Beogradska Bank Cyprus, переказала в Україну сотні тисяч доларів. Хто ж так зацікавив югославів і чому?
12 і 27 січня 1998 року гроші від родича Мілошевича отримала компанія "Укрінмаш" - 86 і 178 тисяч доларів відповідно. Але найбільше перепало компанії "Укрспецекспорт", на рахунку якої у "Приватбанку" в Києві 27 січня з’явився один мільйон чотириста дев’ять тисяч доларів. У слідчого Міжнародного трибуналу в Гаазі є й інформація, за що - це акредитив за поставку 2 вертольотів "Мі". У той час ООН продавати таку техніку в Югославію забороняла.
Проблему коментує Роман Купчинський, експерт Радіо Свобода з питань корупції та організованої злочинності:
«Ці гроші були виплачені фірмі пана Мілошевича 27 січня 1998 року. І питання до «Укрспецекспорту» - на кого був виписаний сертифікат остаточного використування. Експертами Міжнародного трибуналу не подано, хто був остаточним користувачем цих вертольотів.
Друге питання в тому, що раз усе це було завершено - ці перекази до «Укрспецекспорту» і «Укрінмашу», пішов переказ 6 лютого 1998 року на 100 тисяч доларів на рахунок, який знаходився в банку Діфьюжн Файненс Банк на острові Науру в Тихому океані. Переказ був на рахунок 47069, записаний як власність загадкового В.І.
Питання - хто був цей В.І., і чи це не є хабар, бо в таких випадках практика різних слідств показує, що такі круглі суми, як 100 тисяч доларів, є переважно хабарями. Зокрема, коли вони знаходяться на такому острові, як Науру, через який постійно перемивалися брудні гроші».
- Але українська влада постійно говорить про те, що немає ніяких офіційних звинувачень із боку ООН чи інших офіційних органів. У чому ж тут справа? Чи можна вважати, що це нові дані, і після оприлюднення цих фактів будуть нові розслідування?
Роман Купчинський: «Звичайно, це є дослідження Міжнародного трибуналу в Гаазі, які тепер показуються. Я думаю, що тут є дуже сильні дані про те, що Україна продавала тіньовим структурам Слободана Мілошевича. Якщо б це було здійснено легально, то навіщо було йти через тіньові структури Мілошевича?
Я підозрюю, що ООН про ці справи не знала. В якійсь мірі я навіть можу припускати, що чиновники «Укрспецекспорту» не були повністю свідомі. Є припущення, що пізніше на Науру було дано хабар. Починає виглядати, що дійсно українська сторона прекрасно знала, кому вони це продають і на що».
Іще раз варто наголосити, що українська влада повністю відкидає звинувачення у нелегальних поставках зброї, а всю скандальну інформацію називає спробами витіснити Україну з ринку озброєнь та зіпсувати імідж держави.
На Кіпрі в жовтні 1997 року була створена компанія "Неоком", власником якої став Борислав Мілошевич, рідний брат югославського лідера і колишній посол Югославії у Росії. У вересні наступного року компанія змінила власника – на Светозора Мілошевича, який прописаний за тією самою адресою, що й попередній господар.
Але ближче до України. Саме компанія "Неоком", відкривши рахунки в офшорному банку Beogradska Bank Cyprus, переказала в Україну сотні тисяч доларів. Хто ж так зацікавив югославів і чому?
12 і 27 січня 1998 року гроші від родича Мілошевича отримала компанія "Укрінмаш" - 86 і 178 тисяч доларів відповідно. Але найбільше перепало компанії "Укрспецекспорт", на рахунку якої у "Приватбанку" в Києві 27 січня з’явився один мільйон чотириста дев’ять тисяч доларів. У слідчого Міжнародного трибуналу в Гаазі є й інформація, за що - це акредитив за поставку 2 вертольотів "Мі". У той час ООН продавати таку техніку в Югославію забороняла.
Проблему коментує Роман Купчинський, експерт Радіо Свобода з питань корупції та організованої злочинності:
«Ці гроші були виплачені фірмі пана Мілошевича 27 січня 1998 року. І питання до «Укрспецекспорту» - на кого був виписаний сертифікат остаточного використування. Експертами Міжнародного трибуналу не подано, хто був остаточним користувачем цих вертольотів.
Друге питання в тому, що раз усе це було завершено - ці перекази до «Укрспецекспорту» і «Укрінмашу», пішов переказ 6 лютого 1998 року на 100 тисяч доларів на рахунок, який знаходився в банку Діфьюжн Файненс Банк на острові Науру в Тихому океані. Переказ був на рахунок 47069, записаний як власність загадкового В.І.
Питання - хто був цей В.І., і чи це не є хабар, бо в таких випадках практика різних слідств показує, що такі круглі суми, як 100 тисяч доларів, є переважно хабарями. Зокрема, коли вони знаходяться на такому острові, як Науру, через який постійно перемивалися брудні гроші».
- Але українська влада постійно говорить про те, що немає ніяких офіційних звинувачень із боку ООН чи інших офіційних органів. У чому ж тут справа? Чи можна вважати, що це нові дані, і після оприлюднення цих фактів будуть нові розслідування?
Роман Купчинський: «Звичайно, це є дослідження Міжнародного трибуналу в Гаазі, які тепер показуються. Я думаю, що тут є дуже сильні дані про те, що Україна продавала тіньовим структурам Слободана Мілошевича. Якщо б це було здійснено легально, то навіщо було йти через тіньові структури Мілошевича?
Я підозрюю, що ООН про ці справи не знала. В якійсь мірі я навіть можу припускати, що чиновники «Укрспецекспорту» не були повністю свідомі. Є припущення, що пізніше на Науру було дано хабар. Починає виглядати, що дійсно українська сторона прекрасно знала, кому вони це продають і на що».
Іще раз варто наголосити, що українська влада повністю відкидає звинувачення у нелегальних поставках зброї, а всю скандальну інформацію називає спробами витіснити Україну з ринку озброєнь та зіпсувати імідж держави.
