Берлін, 20 червня 2002 - Такому кроку передували надзвичайно гарячі дебати в Бундестазі – парламенті країни – та суперечка в Бундесраті – представництві федеральних земель.
В історії ФРН мабуть ще жоден законопроект не ухвалювався з такими складнощами, як новий закон, що регулює прийом іммігрантів та перебування іноземців на території країни. В Бундестазі його ще вдалося відносно спокійно протягнути за допомогою голосів соціал-демократів та зелених, а от у Бундесраті, де червоно-зелена коаліція не має більшості, не обійшлося без інциденту. Кількість голосів між прихильниками та противниками нового закону там розподілилась практично порівну. Усе залежало від того, як проголосують представники федеральної землі Бранденбург, де при владі перебуває так звана велика коаліція в складі соціал-демократів та християнських демократів. Під час голосування прем'єр-міністр цієї землі, соціал-демократ Манфред Штольпе підтримав законопроект, його міністр внутрішніх справ, християнський демократ Йорг Шьонбом виступив проти. Голова Бундесрату, соціал-демократ Клаус Воверайт вирішив, що таким чином федеральна земля Бранденбург проголосувала за закон. Це викликало обурення з боку опозиції. Християнські демократи пригрозили позовом до Конституційного суду, якщо федеральний президент країни Йоганес Рау підпише цей документ. На їхню думку, голова Бундесрату порушив Конституцію, оголосивши про ухвалення імміграційного закону. Такі погрози ніяк не вплинули на главу держави. Більше того, він заявив, що вітає звернення до Конституційного суду, оскільки тоді буде остаточно розставлено всі крапки над “і”. Нагадаємо, що новий імміграційний закон покликаний більш ефективно керувати імміграційними потоками до Німеччини, орієнтуючись передусім на потреби ринку праці. Водночас у законі чіткіше визначено гуманітарні зобов'язання ФРН щодо прийому біженців та осіб, які шукають політичного притулку. Новий імміграційний закон Німеччини набирає чинності першого січня 2003-го року.
В історії ФРН мабуть ще жоден законопроект не ухвалювався з такими складнощами, як новий закон, що регулює прийом іммігрантів та перебування іноземців на території країни. В Бундестазі його ще вдалося відносно спокійно протягнути за допомогою голосів соціал-демократів та зелених, а от у Бундесраті, де червоно-зелена коаліція не має більшості, не обійшлося без інциденту. Кількість голосів між прихильниками та противниками нового закону там розподілилась практично порівну. Усе залежало від того, як проголосують представники федеральної землі Бранденбург, де при владі перебуває так звана велика коаліція в складі соціал-демократів та християнських демократів. Під час голосування прем'єр-міністр цієї землі, соціал-демократ Манфред Штольпе підтримав законопроект, його міністр внутрішніх справ, християнський демократ Йорг Шьонбом виступив проти. Голова Бундесрату, соціал-демократ Клаус Воверайт вирішив, що таким чином федеральна земля Бранденбург проголосувала за закон. Це викликало обурення з боку опозиції. Християнські демократи пригрозили позовом до Конституційного суду, якщо федеральний президент країни Йоганес Рау підпише цей документ. На їхню думку, голова Бундесрату порушив Конституцію, оголосивши про ухвалення імміграційного закону. Такі погрози ніяк не вплинули на главу держави. Більше того, він заявив, що вітає звернення до Конституційного суду, оскільки тоді буде остаточно розставлено всі крапки над “і”. Нагадаємо, що новий імміграційний закон покликаний більш ефективно керувати імміграційними потоками до Німеччини, орієнтуючись передусім на потреби ринку праці. Водночас у законі чіткіше визначено гуманітарні зобов'язання ФРН щодо прийому біженців та осіб, які шукають політичного притулку. Новий імміграційний закон Німеччини набирає чинності першого січня 2003-го року.
