Прага, 21 червня 2002 – Людмила Ваннек:
Сьогодні у мене в гостях – мій колега Василь Зілгалов та інший колега – директор російської служби Радіо Свобода, італієць Маріо Корті, який не говорить українською, але дуже добре її розуміє.
Нещодавно вийшла книга Маріо під назвою "Дрейф" у перекладі українською, де він один з розділів назвав так "Футбол як твір мистецтва". Отже, моє перше запитання до пана Корті: У чому полягає феномен футболу, чому він захопив зараз усі сфери суспільного життя – не лише спортивну, а й політичну, правову та інші?
Маріо Корті:
Справа в тому, що футбол – це те, що розуміють всі і в усьому світі. Це – універсальна мова, універсальний засіб спілкування. Футбол – не тільки досконалий спектакль, він – як музика, яку всі розуміють і відчувають. І дійсно, цей вид спорту може подолати і мовні, й інші бар’єри між людьми.
По-перше, всі можуть це повторити, тому що самі грають у футбол, усюди багато ігрових майданчиків, і це можна робити постійно і скільки завгодно. В будь-якій країні є гравці різних національностей, і ця універсальна футбольна мова дійсно поєднує людей. Цим і приваблює футбол мільйони людей. За допомогою футболу люди розуміють одне одного, тому що зникають мовні, расові, релігійні та будь-які інші бар’єри.
Василь Зілгалов:
Умберто Еко назвав футбол магією, тому що в ньому є якась загадковість, таємниця. Як Ви вважаєте, чи це дійсно так?
Маріо Корті:
Це приблизно те, що я намагався сказати. У футболі дійсно є щось магічне, тому що на полі люди пізнають, розкривають себе.
Людмила Ваннек:
Шановні колеги, давайте поговоримо про сьогоднішній футбольний день. Футбольна тема, як знаємо, взагалі поміняла план зустрічей на саміті в Севільї. Кожен із лідерів країн хотів бачити гру своєї команди. Як ви оцінюєте те, що відбулося? Чи була поразка Англії та США несподіванкою, чи ви очікували такого результату?
Маріо Корті:
Це не вперше, так уже було, і можна сказати, що це традиція. Я пам’ятаю, як у минулому парламент Німеччини переривав свої сесії, щоб дати змогу парламентарям подивитися футбольні матчі за участю німецької команди. Не дивно, що і Тоні Блер сьогодні побажав скористатися нагодою, тим більше що грала національна команда Англії.
Треба сказати, що майже єдина країна у світі, яка досі ще не дуже розуміє футбол, – це якраз США. Хоча вони мають дуже сильну команду, яка могла б сьогодні виграти. Мені особисто вони сподобались навіть більше, ніж німці. До речі, гол був, тобто було грубе порушення – один із німецьких гравців відбив на лінії воріт рукою, але суддя цього не помітив.
Людмила Ваннек:
Василю, а Ви погоджуєтеся з цим?
Василь Зілгалов:
Так. Фрінґс – півзахисник збірної Німеччини – фактично вибив м’яч із воріт.
Маріо Корті:
Я хотів би сказати, чому в США ще й досі не розуміють футбол. Мабуть, іще немає цієї футбольної культури, хоча багато мільйонів американців грають у цю гру на рівні коледжів і так далі. Але як спектакль в Америці він не утворився.
По-перше, тому що сильний опір учиняють телевізійні компанії, і матч не можна переривати рекламою. На що погодився весь світ, не погодились робити в Америці.
Крім того, американці люблять проводити багато часу на стадіонах. Дуже довго, з великими перервами, триває бейсбол. Американці в цей час розважаються. Там у них іще інший спектакль відбувається, окрім самої гри.
По-друге, є ще такий момент. У футболі буває мало голів. Американці найбільше люблять бачити те, що їм здається дійством, дією, тобто щоб забивали голи.
Я сподіваюся, що на хвилі успіху, тому що можна назвати успіхом виступ американської команди на чемпіонаті світу з футболу, все-таки футбол набере більшої популярності у Сполучених Штатах. Але це, повторюю, виняток.
Василь Зілгалов:
Цей матч Німеччина–США показав іще раз, уже вкотре на цьому чемпіонаті, проблему суддівства, що як і в політиці бувають подвійні стандарти і пристрасті беруть гору, так і в футболі. Я не знаю, в чому причини цього, бо дуже багато було таких випадків: і Байрон Морено, еквадорець, наробив помилок, і сьогодні суддя також допустив чимало помилок у матчі збірних Німеччини та США.
Мабуть, необхідно міняти щось у правилах. Очевидно, будуть обговорювати питання, що стосується фіксації положення «поза грою». Там, мабуть, потрібен телевізійний контроль. Була сила помилок у цьому напрямку.
Маріо Корті:
Я підтримую цю ідею. До речі, це є в реґбі, це є в Америці в хокеї. Просто повинен бути якийсь суддя, і нехай відразу він подивиться на екрані в запису, що насправді відбулося, і ухвалює рішення.
Тим більше, якщо ми враховуємо те, що професійні команди – дуже сильні команди, гравці атаки цих команд тренуються годинами на межі офсайду – якраз виступати, йти вперед і забивати. І це дуже серйозна справа, тому що надаються на це великі кошти, тренування, час. Я вважаю, що дійсно перевірка за допомогою телевізійного запису в майбутньому допомогла б судити гру краще.
Щодо політики. Є своя футбольна політика. Є ФІФА. І в даний момент ми знаємо, що президент ФІФА пан Блаттер, до речі, у Швейцарії в нього дуже багато проблем, його хочуть судити за корупцію.
Людмила Ваннек:
Але його обрали на другий термін?
Маріо Корті:
Так, тому що його підтримували різні країни. Цього разу був такий принцип, який називають «політично коректним принципом підбору суддів». Їх обрали зі всіх країн. Але ми знаємо, що в багатьох країнах немає професійних ліг, і там не може бути професійних суддів.
Сам Блаттер заявив учора, що наступного разу все-таки будуть професійні судді. Їх необхідно буде обирати серед європейських суддів і південноафриканських суддів.
Людмила Ваннек:
Маріо, чи ви також уважаєте, що поразка Італії, звідки ви родом, команди вашої Батьківщини на чемпіонаті теж була спричинена неправильним суддівством?
Маріо Корті:
Я вже сказав, що просто іноді виступають непрофесійні судді. Якщо говорити про суддю з Еквадору на матчі Італія–Південна Корея, то ми про нього знаємо, що йому заборонили цілих 6 місяців у Південній Америці судити, тому що була така скандальна гра Аргентини, не знаю з якою командою, де він зробив багато помилок. Але все одно його обрали для цього чемпіонату.
Я хочу одне сказати: що сильна команда – а італійська команда, без сумніву, сильна команда, – здатна подолати навіть такі моменти, коли суддя поганий і погано судить. Просто треба більше забивати голів.
Василь Зілгалов:
У матчі Бразилія–Англія також не обійшлося без втручання судді. Тому що мексиканський суддя явно в другій половині тайму підсуджував британцям, і те, що він вигнав із поля Рональдіньйо, це довело, бо там ні за що було показано червону картку.
Людмила Ваннек:
Дуже дякую нашим гостям за цю цікаву розмову про футбол.
Сьогодні у мене в гостях – мій колега Василь Зілгалов та інший колега – директор російської служби Радіо Свобода, італієць Маріо Корті, який не говорить українською, але дуже добре її розуміє.
Нещодавно вийшла книга Маріо під назвою "Дрейф" у перекладі українською, де він один з розділів назвав так "Футбол як твір мистецтва". Отже, моє перше запитання до пана Корті: У чому полягає феномен футболу, чому він захопив зараз усі сфери суспільного життя – не лише спортивну, а й політичну, правову та інші?
Маріо Корті:
Справа в тому, що футбол – це те, що розуміють всі і в усьому світі. Це – універсальна мова, універсальний засіб спілкування. Футбол – не тільки досконалий спектакль, він – як музика, яку всі розуміють і відчувають. І дійсно, цей вид спорту може подолати і мовні, й інші бар’єри між людьми.
По-перше, всі можуть це повторити, тому що самі грають у футбол, усюди багато ігрових майданчиків, і це можна робити постійно і скільки завгодно. В будь-якій країні є гравці різних національностей, і ця універсальна футбольна мова дійсно поєднує людей. Цим і приваблює футбол мільйони людей. За допомогою футболу люди розуміють одне одного, тому що зникають мовні, расові, релігійні та будь-які інші бар’єри.
Василь Зілгалов:
Умберто Еко назвав футбол магією, тому що в ньому є якась загадковість, таємниця. Як Ви вважаєте, чи це дійсно так?
Маріо Корті:
Це приблизно те, що я намагався сказати. У футболі дійсно є щось магічне, тому що на полі люди пізнають, розкривають себе.
Людмила Ваннек:
Шановні колеги, давайте поговоримо про сьогоднішній футбольний день. Футбольна тема, як знаємо, взагалі поміняла план зустрічей на саміті в Севільї. Кожен із лідерів країн хотів бачити гру своєї команди. Як ви оцінюєте те, що відбулося? Чи була поразка Англії та США несподіванкою, чи ви очікували такого результату?
Маріо Корті:
Це не вперше, так уже було, і можна сказати, що це традиція. Я пам’ятаю, як у минулому парламент Німеччини переривав свої сесії, щоб дати змогу парламентарям подивитися футбольні матчі за участю німецької команди. Не дивно, що і Тоні Блер сьогодні побажав скористатися нагодою, тим більше що грала національна команда Англії.
Треба сказати, що майже єдина країна у світі, яка досі ще не дуже розуміє футбол, – це якраз США. Хоча вони мають дуже сильну команду, яка могла б сьогодні виграти. Мені особисто вони сподобались навіть більше, ніж німці. До речі, гол був, тобто було грубе порушення – один із німецьких гравців відбив на лінії воріт рукою, але суддя цього не помітив.
Людмила Ваннек:
Василю, а Ви погоджуєтеся з цим?
Василь Зілгалов:
Так. Фрінґс – півзахисник збірної Німеччини – фактично вибив м’яч із воріт.
Маріо Корті:
Я хотів би сказати, чому в США ще й досі не розуміють футбол. Мабуть, іще немає цієї футбольної культури, хоча багато мільйонів американців грають у цю гру на рівні коледжів і так далі. Але як спектакль в Америці він не утворився.
По-перше, тому що сильний опір учиняють телевізійні компанії, і матч не можна переривати рекламою. На що погодився весь світ, не погодились робити в Америці.
Крім того, американці люблять проводити багато часу на стадіонах. Дуже довго, з великими перервами, триває бейсбол. Американці в цей час розважаються. Там у них іще інший спектакль відбувається, окрім самої гри.
По-друге, є ще такий момент. У футболі буває мало голів. Американці найбільше люблять бачити те, що їм здається дійством, дією, тобто щоб забивали голи.
Я сподіваюся, що на хвилі успіху, тому що можна назвати успіхом виступ американської команди на чемпіонаті світу з футболу, все-таки футбол набере більшої популярності у Сполучених Штатах. Але це, повторюю, виняток.
Василь Зілгалов:
Цей матч Німеччина–США показав іще раз, уже вкотре на цьому чемпіонаті, проблему суддівства, що як і в політиці бувають подвійні стандарти і пристрасті беруть гору, так і в футболі. Я не знаю, в чому причини цього, бо дуже багато було таких випадків: і Байрон Морено, еквадорець, наробив помилок, і сьогодні суддя також допустив чимало помилок у матчі збірних Німеччини та США.
Мабуть, необхідно міняти щось у правилах. Очевидно, будуть обговорювати питання, що стосується фіксації положення «поза грою». Там, мабуть, потрібен телевізійний контроль. Була сила помилок у цьому напрямку.
Маріо Корті:
Я підтримую цю ідею. До речі, це є в реґбі, це є в Америці в хокеї. Просто повинен бути якийсь суддя, і нехай відразу він подивиться на екрані в запису, що насправді відбулося, і ухвалює рішення.
Тим більше, якщо ми враховуємо те, що професійні команди – дуже сильні команди, гравці атаки цих команд тренуються годинами на межі офсайду – якраз виступати, йти вперед і забивати. І це дуже серйозна справа, тому що надаються на це великі кошти, тренування, час. Я вважаю, що дійсно перевірка за допомогою телевізійного запису в майбутньому допомогла б судити гру краще.
Щодо політики. Є своя футбольна політика. Є ФІФА. І в даний момент ми знаємо, що президент ФІФА пан Блаттер, до речі, у Швейцарії в нього дуже багато проблем, його хочуть судити за корупцію.
Людмила Ваннек:
Але його обрали на другий термін?
Маріо Корті:
Так, тому що його підтримували різні країни. Цього разу був такий принцип, який називають «політично коректним принципом підбору суддів». Їх обрали зі всіх країн. Але ми знаємо, що в багатьох країнах немає професійних ліг, і там не може бути професійних суддів.
Сам Блаттер заявив учора, що наступного разу все-таки будуть професійні судді. Їх необхідно буде обирати серед європейських суддів і південноафриканських суддів.
Людмила Ваннек:
Маріо, чи ви також уважаєте, що поразка Італії, звідки ви родом, команди вашої Батьківщини на чемпіонаті теж була спричинена неправильним суддівством?
Маріо Корті:
Я вже сказав, що просто іноді виступають непрофесійні судді. Якщо говорити про суддю з Еквадору на матчі Італія–Південна Корея, то ми про нього знаємо, що йому заборонили цілих 6 місяців у Південній Америці судити, тому що була така скандальна гра Аргентини, не знаю з якою командою, де він зробив багато помилок. Але все одно його обрали для цього чемпіонату.
Я хочу одне сказати: що сильна команда – а італійська команда, без сумніву, сильна команда, – здатна подолати навіть такі моменти, коли суддя поганий і погано судить. Просто треба більше забивати голів.
Василь Зілгалов:
У матчі Бразилія–Англія також не обійшлося без втручання судді. Тому що мексиканський суддя явно в другій половині тайму підсуджував британцям, і те, що він вигнав із поля Рональдіньйо, це довело, бо там ні за що було показано червону картку.
Людмила Ваннек:
Дуже дякую нашим гостям за цю цікаву розмову про футбол.
