Прага, 24 червня 2002 – У суботу в іспанському місті Севільї закінчився дводенний саміт лідерів країн Європейського союзу. У прикінцевому документі учасники цього форуму закликали до координації зусиль ЄС у боротьбі проти нелегальної імміграції, проте не дійшли конкретних домовленостей у цій справі.
Поряд із розширенням Європейського союзу боротьба з нелегальною імміграцією до країн ЄС була однією з головних проблем на порядку денному саміту. Після значної перемоги популістів і крайньо правих екстремістів у низці країн ЄС, які здобули собі підтримку серед населення расистськими і ксенофобськими закликами, європейські лідери визнали нагальну потребу повести боротьбу з напливом до Європи нелегальних іммігрантів. Протягом тижня перед нарадою в Севільї у рамках саміту відбулася низка нарад на міністерських рівнях, учасникам яких не вдалося дійти домовленості у справі конкретних заходів боротьби з нелегальною імміграцією. Тягар цієї боротьби мав би лягти на кілька бідніших південних країн ЄС, через які до Європи прибуває найбільша кількість нелегалів з Африки, Близького сходу й Азії. Ідеться передусім про Грецію, Італію. Іспанію й Португалію. Розбіжності викликали пропозиції окремих країн, які закликали серед іншого створити європейську прикордонну поліцію, а Великобританія й Іспанія запропонували запровадити санкції, зокрема позбавити допомоги ЄС ті крани, які відмовлятимуться приймати назад затриманих у країнах ЄС нелегальних іммігрантів. Кілька інших країн, зокрема Франція й Швеція відкинули ці пропозиції.
Оглядачі підкреслюють, що під час завершальної зустрічі в Севільї лідерам ЄС не вдалося дійти домовленостей не лише у рішенні цієї проблеми. Розбіжності викликала спільна сільськогосподарська й бюджетна політика ЄС. При цьому спостерігачі підкреслюють, що головною причиною незгоди став фактичний розпад осі Париж-Берлін. За словами одного з європейських дипломатів, якого цитує кореспондент агентства Ройтер із Севільї, тісний союз Франції й Німеччини, який досі був ядром Європейського союзу, більше не існує. Серед іншого розбіжності між двома країнами викликала й імміграційна політика. У рамках передвиборчої кампанії канцлер Німеччини Шредер оголосив про намір повести нещадну боротьбу з нелегальною імміграцією. Президент Франції Ширак тим часом іронічно зауважив на цю заяву: Ви не можете вирішувати цю проблему, розмахуючи мечем, тим більше дерев’яним. Франція і деякі інші країни ЄС вважать, що боротьба з напливом нелегальних іммігрантів до Європи, це тривалий процес, який слід вирішувати комплексно, за участю країн, звідки найчастіше прибувають нелегальні іммігранти. Як можна очікувати, заклики прикінцевого документа саміту ЄС мали би послужити поштовхом для початку цього процесу.
Поряд із розширенням Європейського союзу боротьба з нелегальною імміграцією до країн ЄС була однією з головних проблем на порядку денному саміту. Після значної перемоги популістів і крайньо правих екстремістів у низці країн ЄС, які здобули собі підтримку серед населення расистськими і ксенофобськими закликами, європейські лідери визнали нагальну потребу повести боротьбу з напливом до Європи нелегальних іммігрантів. Протягом тижня перед нарадою в Севільї у рамках саміту відбулася низка нарад на міністерських рівнях, учасникам яких не вдалося дійти домовленості у справі конкретних заходів боротьби з нелегальною імміграцією. Тягар цієї боротьби мав би лягти на кілька бідніших південних країн ЄС, через які до Європи прибуває найбільша кількість нелегалів з Африки, Близького сходу й Азії. Ідеться передусім про Грецію, Італію. Іспанію й Португалію. Розбіжності викликали пропозиції окремих країн, які закликали серед іншого створити європейську прикордонну поліцію, а Великобританія й Іспанія запропонували запровадити санкції, зокрема позбавити допомоги ЄС ті крани, які відмовлятимуться приймати назад затриманих у країнах ЄС нелегальних іммігрантів. Кілька інших країн, зокрема Франція й Швеція відкинули ці пропозиції.
Оглядачі підкреслюють, що під час завершальної зустрічі в Севільї лідерам ЄС не вдалося дійти домовленостей не лише у рішенні цієї проблеми. Розбіжності викликала спільна сільськогосподарська й бюджетна політика ЄС. При цьому спостерігачі підкреслюють, що головною причиною незгоди став фактичний розпад осі Париж-Берлін. За словами одного з європейських дипломатів, якого цитує кореспондент агентства Ройтер із Севільї, тісний союз Франції й Німеччини, який досі був ядром Європейського союзу, більше не існує. Серед іншого розбіжності між двома країнами викликала й імміграційна політика. У рамках передвиборчої кампанії канцлер Німеччини Шредер оголосив про намір повести нещадну боротьбу з нелегальною імміграцією. Президент Франції Ширак тим часом іронічно зауважив на цю заяву: Ви не можете вирішувати цю проблему, розмахуючи мечем, тим більше дерев’яним. Франція і деякі інші країни ЄС вважать, що боротьба з напливом нелегальних іммігрантів до Європи, це тривалий процес, який слід вирішувати комплексно, за участю країн, звідки найчастіше прибувають нелегальні іммігранти. Як можна очікувати, заклики прикінцевого документа саміту ЄС мали би послужити поштовхом для початку цього процесу.
