ВАТ “ДСС” лишається одним із найпотужніших промислових підприємств Запоріжжя. На роботу заводу практично не вплинув навіть жахливий обвал кілька місяців тому, коли перенасичення на світовому ринку металів та запровадження нових правил повернення ПДВ на російському кордоні стало причиною важкої економічної кризи, від якої й досі не може оговтатись переважна більшість українських металургів. За словами керівників підприємства, сьогодні “Дніпроспецсталь” повертає втрачені позиції.
Щоправда, протягом останнього року завод починає все більше відчувати за спиною дихання конкурентів. Екс-директор “ДСС” Вадим Лейбензон, який на разі очолює Златоустський металургійний комбінат, переманив до себе одразу кілька провідних спеціалістів. Серед них – і кілька представників найвищого щаблю директорського корпусу. Інших – зваблює Донецьк, де тамтешні металурги намагаються відтягати у запоріжців частину ринку. Туди нещодавно пішов директор з виробництва, який привів із собою й кілька найстаріших сталеварів, що мають величезний досвід. Загалом за останні 3 роки з “ДСС” пішов кожний десятий. Зараз на заводі працює трохи більше 8-ми тисяч чоловік. А, для того, аби вийти на оптимальну, порівняно із сьогоднішніми обсягами виробництва, чисельність працівників, необхідно скоротити ще близько 2-ох тисяч. Щоправда, нинішнє керівництво заводу це не хвилює. На разі сюди запросили кілька московських менеджерів, на яких покладене завдання провести докорінну оптимізацію бізнес-процесів та вивести підприємство на належний рівень. Як справляються вони зі своїми обов’язками, заводчани бачать наочно: місяць тому не витримали працівники прокатного цеху – кількатисячний натовп, блокувавши роботу, вийшов на мітинг біля заводоуправління, вимагаючи повернення величезної заборгованості із заробітної плати.
На тлі загальної невизначеності повідомлення про зміну власника “Дніпроспецсталі” ледь не спричинило новий соціальний вибух. Нічого доброго від зміни керівництва люди не очікують. Вони кажуть, що останнім часом ситуація на підприємстві погіршується ледь не щодня і сумують за старим директором Вадимом Лейбензоном, який пішов із “ДСС” після скандалу з нинішнім головою правління Юрієм Комаринським. Тоді екс-директор, який пройшов шлях від сталевара до повновладного керівника підприємства, намагався відстояти позицію робочих у конфлікті щодо кількамісячної заборгованості. Де зараз Лейбензон, відомо всім. Сьогодні працівники підприємства не впевнені, що із зміною власника ситуація зміниться на краще. Вони проти будь-яких змін. Досьогодні найбільшими пакетами акцій “ДСС” володіли 2 англійські компанії: “PUNCHEL INVESTMENTS” та “FULLWAY CONSULTANS”. Щоправда, власне англійськими назвати їх досить важко. Це – звичайні оффшори, зареєстровані на Карибських островах. Натомість, поки що інформації, що підтверджує факт продажу, у відкритому реєстрі державної комісії з цінних паперів та фондового ринку немає. Директор із стратегічного розвитку ВАТ росіянин Філіп Вагнер каже, що ніхто з акціонерів не оприлюднював планів щодо продажу акцій підприємства. Власне, акціонер один: справжнім власником “Дніпроспецсталі” називають відомого українського олігарха Костянтина Григорішина. Кажуть, що сьогодні його дійсно намагаються примусити віддати завод: після закінчення виборчої кампанії та остаточної розстановки всіх сил на політичному небосхилі, на невдах виборчих перегонів розпочалось відверте полювання. Політичний проект, партія “Яблуко” сьогодні не має жодного свого представника у ВР, а найзапекліший ворог запорізького олігарха, Віктор Медведчук, віднедавна очолює адміністрацію Президента Кучми. Імперія Григорішина тріщить по швах. Її намагаються розтягнути всі: від Суркіса до Ахметова. До речі, саме структура останнього - Індустріальний Союз Донбасу начебто претендує на “ДСС”. А в Інтернеті вже з’явилась інформація про тіньові перевороти в одразу кількох обленерго. “ДСС”, судячи з усього, наступний шматок великого григорішинського пирога, який з часом усе ж таки розділять.
Судячи з останніх подій в Україні, це станеться за кілька місяців.